Категорія
Новини
Дата

$16 млрд на закупівлю зброї у США, контроль над ЗАЕС і територіальні поступки. Головне з брифінгу Зеленського

4 хв читання

$16 млрд на закупівлю зброї у США, контроль над ЗАЕС і територіальні поступки. Головне з брифінгу Зеленського /Офіс президента України

Офіс президента України

Президент України Володимир Зеленський поспілкувався з українськими та іноземними журналістами в Офісі президента. Головна увага на зустрічі була приділена міжнародним відносинам і переговорам із США, Європою й Росією щодо мирної угоди, пишуть «Інтерфакс-Україна» та «Суспільне». Forbes Ukraine підсумував ключові моменти цієї розмови.

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁

Деталі 

  • Вибори президента. «Наші міжнародні партнери вже неодноразово публічно порушували тему виборів. Я не хочу, щоб відсутність виборів використовували проти України, – сказав президент Зеленський. – Головне – забезпечити їхню легітимність. Якщо партнери можуть допомогти організувати процес безпечно й у прийнятні строки, я це підтримую. Щоб це не сприймалося лише як медійний сигнал, я доручив народним депутатам підготувати зміни до законодавства, які дозволили б проводити вибори під час воєнного стану. Нині ключові питання – безпека та нормативна база. І партнери, і парламент мають напрацювати реальні рішення».
  • Мирні переговори. «Ми надали свою реакцію на оновлений американцями план, який вони обговорювали з Росією, а до роботи долучилися і європейські партнери», – зазначив Зеленський. Це не фінальна версія: перший документ з 28 пунктів уже скоротили до 20. План є комплексом матеріалів – багато додаткових документів ще готуються і залежатимуть від остаточного вигляду базового 20-пунктного плану. Окремі блоки – післявоєнна економіка, відновлення, безпекові гарантії – вимагатимуть додаткових деталізованих документів.
  • Над економічним компонентом з українського боку працюватимуть прем’єр-міністерка Свириденко, міністр економіки Соболев, віцепрем’єр Качка та інші члени команди, зокрема ті, хто брав участь у підготовці угоди про надра.
  • Територіальні питання. У частині територій залишаються принципові розбіжності. Росія наполягає на всьому Донбасі, що для України неприйнятно. США шукають альтернативні формати й пропонують варіанти на кшталт «вільної економічної зони» – те, що Росія називає «демілітаризованою зоною». «Наша позиція: справедливо зафіксуватися на чинній лінії зіткнення», – пояснив Зеленський. Дискусія триває.
  • Американське бачення передбачає вихід українських військ із частини Донеччини, при цьому російські війська нібито не заходять туди. Але хто управлятиме цією територією – невідомо. Логічно постає питання: якщо українська сторона має відходити, чому російська не робить відступ на таку саму дистанцію? Є й питання безпеки: що стримає російські війська від подальшого просування чи від проникнення в «зону» під виглядом цивільних?
  • «Територіальні рішення мають ухвалюватися українським народом – через вибори або референдум. І все залежить від можливостей нашого війська тримати оборону», – зазначив президент.
  • Запорізька АЕС, Харківщина і Дніпропетровщина. У проєкті йшлося про вихід російських військ із частин Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей. Херсон і Запоріжжя – фіксація сторін на поточних позиціях, наголосив Зеленський.
  • «Щодо ЗАЕС: станція окупована. Росія хоче її залишити за собою. Ми заявили: у такому разі станція не працюватиме. США пропонують спільний формат управління», – зазначив Зеленський. Україна готова обговорювати варіанти, де російські війська відводяться на безпечну відстань, а Україна отримує доступ. Якою може бути модель консорціуму та управління – поки предмет дискусій.
  • Припинення вогню та гарантії безпеки. США вважають, що повний режим припинення вогню можливий лише після підписання рамкової угоди. Українська та американська безпекові групи працюватимуть разом над системою гарантій, які повинні бути реальними та унеможливити третю агресію Росії, зазначив Зеленський.
  • Робота над мирною угодою. Очікується укладення окремої економічної угоди між Україною та США щодо відбудови. Паралельно готуватимуться гарантії безпеки. Все це має підписуватися одночасно. «В рамковій угоді економічні питання подані узагальнено, оскільки з ЄС у нас буде окремий формат домовленостей. Україна наголошує: заморожені російські активи повинні стати джерелом компенсацій. Якщо війна триває – це ресурс для армії; якщо закінчиться – для відновлення», – сказав президент.
  • Підвищення зарплат військовим. Рівень виплат залежить від можливостей бюджету. Бійці на передовій отримують підвищені суми. Але для збільшення виплат у масштабах всієї армії потрібні додаткові ресурси. Україна бореться за фінансування на $45–50 млрд на наступний рік, і ці кошти не спрямовані на зарплати. Будь-яке підвищення – це додатковий дефіцит, який складно перекрити, пояснив Зеленський.
  • Чисельність ЗСУ. Позиції щодо чисельності армії були різними: у 2022 році пропонували обмеження до 40 000–50 000. Нині в документі зафіксована актуальна чисельність – 800 000 військовослужбовців, узгоджена з Генштабом, зазначив президент.
  • Програма PURL і розвіддані США. Україна рухається в межах програми PURL – ініціативи США та НАТО, що дозволяє партнерам купувати американську зброю для ЗСУ. «Розраховуємо на пакети підтримки на $15–16 млрд наступного року. Маємо й розвіддані від США, але підсумки переговорів поки невідомі», – повідомив Зеленський.
  • Питання російської мови і УПЦ МП. У проєкті рамкової угоди всі положення сформульовані відповідно до міжнародного та європейського права – з урахуванням майбутнього членства України в ЄС, зазначив президент.
  • Обмін полоненими. Росія почала гальмувати процес, прагнучи ширших політичних домовленостей. Після зустрічі Рустема Умєрова сторони погодили підготовку великого обміну до Нового року, але зараз саме російська сторона блокує рух, сказав Зеленський.
  • Кадрові рішення в регіонах. «Щодо голів ОВА: мені готують список посадовців, щодо яких є питання, а також пропозиції щодо їхніх можливих наступників. У прифронтових областях зміни особливо складні. Цей список мають підготувати прем’єр-міністерка, віцепрем’єр з відновлення, заступник керівника Офісу та СБУ. Щодо військових адміністрацій – консультації тривають з Генштабом, зокрема щодо Донецької області та Одеси», – додав президент.

Контекст 

27 листопада в Бішкеку Володимир Путін охарактеризував підписання документів із президентом України Володимиром Зеленським як «безглузде», аргументуючи це тим, що «в Україні давно не проводили вибори». «Зараз це практично неможливо. Неможливо юридично. Наші рішення повинні визнавати міжнародні гравці», – додав він.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», під час дії воєнного стану забороняється проведення будь-яких виборів, референдумів та інших форм народного волевиявлення, включно з президентськими, парламентськими та місцевими.

Конституція України підтверджує це опосередковано: частина 4 статті 83 автоматично продовжує повноваження Верховної Ради до обрання нового складу після завершення воєнного стану, а стаття 64 не відносить виборчі права до категорії невід’ємних прав, що не можна обмежувати під час війни. Прямого формулювання «вибори заборонені» у Конституції немає, але у поєднанні із законом про воєнний стан їх проведення стає неможливим.

Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що для організації виборів під час війни необхідно змінювати законодавство, а інколи й Конституцію.

Напередодні Axios повідомив, що Білий дім чинить тиск на Зеленського щодо територіальних поступок, і пропозиція США для Києва погіршилася після зустрічі радників Дональда Трампа Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера з Путіним.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
П'ятий випуск 2025 року вже у продажу

Замовляйте з безкоштовною доставкою по Україні