Суд за клопотанням Антимонопольного комітету України (АМКУ) 29 жовтня 2025-го наклав арешт на кошти дистриб’ютора тютюнових виробів «Тедіс Україна» на суму 548 млн грн, зазначено на офіційному сайті АМКУ.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- У серпні 2023-го Верховний Суд відмовив «Тедіс Україна» у задоволенні касаційної скарги щодо штрафу АМКУ від 17 березня 2021-го. Компанію оштрафували на 274 млн грн за невиконання попереднього рішення Комітету.
- Попри це штраф сплачено не було. У вересні 2023-го АМКУ подав до Господарського суду Одеської області позов про стягнення штрафу 274 млн грн та пені ще на 274 млн грн.
- Господарський суд Одеської області 10 вересня 2025-го задовольнив позов у повному обсязі, проте компанія оскаржила це рішення в апеляції.
- Південно‑західний апеляційний господарський суд 28 жовтня 2025-го наклав арешт на рахунки «Тедіс Україна» на суму 548 млн грн, щоб забезпечити виконання майбутнього судового рішення.
Контекст
Багаторічний лідер на ринку дистрибуції тютюнових виробів, «Тедіс Україна» завершив перші шість місяців 2025-го з виторгом 2,39 млрд грн, за даними YouControl. Це на 16,8% більше, ніж за аналогічний період торік. Для порівняння, у 2023-му компанія з виторгом 61,5 млрд грн увійшла до першої десятки найбільших приватних компаній України.
Мережа охоплювала близько 50 000 точок продажу, при цьому 95 % портфеля становили тютюнові вироби, решта – супутні товари, як-от запальнички та сірники.
Менеджмент «Тедіс Україна» та співвласник Борис Кауфман із 2016 року неодноразово ставали фігурантами антимонопольних і кримінальних справ.
У січні 2024-го Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора скерували до суду обвинувальний акт щодо CEO «Тедіс Україна» Тараса Корніяченка, його заступника та головного бухгалтера.
Топменеджерів звинувачували в ухиленні від сплати податків та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Державі було завдано понад 300 млн грн збитків, а також легалізовано кошти на суму понад 1,3 млрд грн, зазначали у БЕБ.
