Під санкціями України перебувають 6800 фізичних та юридичних осіб, але лише 300 з них мають активи в Україні. 40-50 осіб – це російські олігархи. Про це в інтерв’ю Forbes розповіла заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, яка відповідає в Мін’юсті за стягнення активів росіян в Україні.
Ключові факти
- Мінʼюст направляє запити по всіх підсанкційних особах у правоохоронні органи щодо наявності активів в Україні. За їхніми відповідями міністерство склало мапу активів, на якій близько 300 осіб, включно з тими, у кого є майно в анексованому Криму та на окупованих територіях, розповіла Мудра.
- «З них 40-50 субʼєктів, це так звані олігархи, активи яких можуть дійсно працювати на економіку країни», – уточнила вона.
- Поки Мін’юст подав позови щодо конфіскації майна п’ятьох із них – Володимира Євтушенкова, Михайла Шелкова, Олега Дерипаски, Євгенія Гінера (поки лише по акціях PINbank) та Аркадія Ротенберга.
- Найближчим часом Мін’юст подасть найбільший позов щодо компенсації російських активів. Ймовірно, він стосуватиметься групи VS Energy.
- Повне інтерв’ю Ірини Мудрої про проблеми з конфіскацією російського майна читайте тут.
Контекст
З вересня 2022 року, коли Україна вперше з початку повномасштабної війни з Росією запровадила санкції проти російських бізнесменів і топпосадовців, Рада нацбезпеки та оборони (РНБО) ухвалила 35 санкційних пакетів.
Загалом до них увійшло 6873 юридичні й фізичні особи. Законодавство дозволяє державі конфісковувати їхні активи за позовом Міністерства юстиції до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). За час війни Мінʼюст ініціював 19 таких процесів, із них лише пʼять проти російських бізнесменів. У вересні суд задовольнив позов проти Володимира Євтушенкова, справи Михайла Шелкова, Євгена Гінера та Аркадія Ротенберга закінчилися перемогою Мінʼюсту. Процес навколо активів Олега Дерипаски застряг в апеляції.
Співрозмовники Forbes серед нардепів із антикорупційного та економічного комітетів, а також неурядових організацій, які слідкують за санкційним процесом, дають позитивну оцінку роботі Мінʼюсту, але констатують відсутність загальної політики держави щодо підсанкційних осіб. «Якщо не змінити підхід до стягнення активів, санкційні справи розглядатимуться не один рік», – каже голова аналітичного центру StateWatch Гліб Канєвський. Згідно з законом щодо санкційної політики, конфіскація можлива лише під час дії воєнного стану.
Чому за рік війни Україна так і не змогла налагодити роботу зі стягнення російських активів та як можна поліпшити цей процес, читайте тут.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
