Фінляндія офіційно стала 31-м членом НАТО. Офіційна церемонія прийняття країни до Північноатлантичного альянсу відбулася сьогодні, 4 квітня, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Ключові факти
- Голова МЗС Фінляндії Пекка Гаавісто в штаб-квартирі НАТО передав ратифікаційні грамоти офіційному представнику Вашингтона – держсекретарю США Ентоні Блінкену. Після цього вважається завершеною офіційна процедура вступу до НАТО.
- Кілька годин тому Гаавісто підписав відповідний документ. Він назвав цей момент «історичним» для країни.
- Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен заявив, що членство країни в НАТО – це оборонне рішення. Він не виключив, що РФ відреагує на цю подію «найближчим часом», але наголосив, що у Росії немає причин для занепокоєння, тому що рішення вступити до Альянсу продиктоване виключно оборонними міркуваннями.
- В МЗС Росії вже відреагували на вступ Фінляндії до НАТО, анонсувавши заходи «як військово-технічного, так і іншого характеру» у відповідь на «загрози».
- «Приєднання Фінляндії до НАТО не може не вплинути негативно і на російсько-фінляндські двосторонні відносини», – йдеться у заяві російського МЗС.
Контекст
Ця подія завершує епоху нейтралітету Фінляндії, яка тривала з 1917 року. Відтоді країна зазнала збройної агресії СРСР на початку Другої світової війни.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Фінляндія та Швеція відмовилися від нейтралітету й вирішили вступити до НАТО з міркувань безпеки.
Фінляндія завершила процес ратифікації на національному рівні: парламент країни ухвалив рішення про приєднання до Альянсу, після чого документи підписав президент Саулі Ніїністе.
Угорщина та Туреччина поки що не прийняли рішення про ратифікацію членства Швеції в Північноатлантичному альянсі. Анкара вимагає від Стокгольма більш жорсткої позиції щодо Робочої партії Курдистану (РПК), а також екстрадиції сотень курдських активістів, які отримали політичний притулок у країні.
