Станом на кінець червня Індекс доступності продовольства (ІДП) знизився на 47,6% порівняно з довоєнним значенням через подорожчання основних продуктів харчування. На це вплинули сезонні фактори і захоплення територій, йдеться в дослідженні KSE «Агроцентр» спільно з Мінагрополітики.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Основна причина для зниження Індексу – збільшення в середній ціні кошика продуктів харчування. Станом на 27 червня – 1 липня ціна кошика зросла на 17,5% порівняно з ціною 23 – 27 травня. Причиною такого значного росту цін є сезонні фактори: у магазинах почали з’являтися ранні овочі нового врожаю, які дорожчі за минулорічні.
- На зростання ціни також вплинула російська окупація регіонів-виробників овочів. Зокрема, сезонний ріст посилила окупація Херсонської області, яка є одним із лідерів виробництва овочів в Україні. Ціни продовжують зростати через перебої у ланцюгах поставок, проблеми з логістикою та ріст цін на фактори виробництва.
- Найбільший ріст ціни кошика у червні спостерігався в Хмельницькій та Одеській областях – на 22,6% та 21% відповідно.
- Станом на початок липня вже стали помітні позитивні тенденції щодо зниження цін, зазначають експерти KSE «Агроцентр».
Контекст
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну ІДП становив 12,4. Тобто людина із середньою зарплатою могла купити кількість продуктових кошиків, еквівалентну запасу на 12,4 місяців. Поточна оцінка ІДП становить лише 6,5, що на 12% нижче, ніж у першій половині червня, і на 14,9% нижче, ніж у травні.
Зростання споживчих цін в Україні у травні прискорилося до 18% порівняно з 16,4% у квітні. За місяць споживчі ціни зросли на 2,7%, з початку року – на 13,9%, свідчать дані Держстату.
На початку червня НБУ підвищив облікову ставку до 25% після трьох місяців її фіксації на рівні 10%. Це рішення стало відповіддю регулятора на прискорення інфляції.
НБУ зазначав, що прийняв таке рішення з метою «захисту гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку та збільшення спроможності Нацбанку стримувати інфляційні процеси під час війни». Ситуація потребує повернення до ринкових засад управління фінансовою системою, заявив голова НБУ Кирило Шевченко.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
