Санкції США проти російських банків призвели до подальшого падіння рубля на 5%, поставивши під загрозу деякі з останніх каналів прямих потоків іноземної валюти до країни, пише Bloomberg 27 листопада.
Останні санкції були спрямовані проти російських кредиторів, включаючи Газпромбанк і вдарили по ключовим каналам припливу доходів від експорту.
Ключові факти
- Рубль упав більш ніж на 5% із 21 листопада, коли США ввели санкції проти близько 50 російських банків, повʼязаних зі світовою фінансовою системою.
- Курс рубля перевищив 105 за долар, що є найнижчим показником з березня 2022 року після перших масштабних санкцій через вторгнення в Україну.
- Обʼєктом нових санкцій став Газпромбанк, який обслуговував міжнародні платежі за ключові експортні постачання російського газу.
- «Учасники ринку активно скуповують валюту, щоб оперативно розплачуватися з контрагентами», — повідомив представник «Промсвязьбанк». – Санкції породжують побоювання, що найближчим часом приплив валюти від експортерів може бути обмежений».
- За даними Центробанку РФ, з початку року російська валюта впала на 16% до долара. Вона також втратила майже 15% по відношенню до китайського юаня.
- Аналітики прогнозують, що рубль може досягти 119,8 по відношенню до долара наступного року через геополітичну напруженість і відсутність стимулів у влади обмежувати волатильність обмінного курсу.
Контекст
Російські експортери та імпортери мають труднощі з міжнародними платежами з кінця 2023 року, коли США посилили тиск на дружні країни, пригрозивши вторинними санкціями фінансовим установам, що працюють з Росією.
У результаті прямі платежі з основних торгових партнерів Росії в основному припинилися. Росія, як і раніше, веде торгівлю товарами через посередників, часто з оплатою в рублях.
Нові обмеження можуть ще більше ускладнити зовнішньоторговельні операції та знизити стимули для залучення валютної ліквідності до Росії. Поточний тренд ослаблення рубля може виявитися стійким на горизонті 2025 року.
Туреччина розпочала переговори зі США про виняток із санкцій, що дасть змогу країні продовжувати використовувати російський Газпромбанк для оплати імпорту природного газу. Росія постачає Туреччині близько 40% газу та половину нафти. Угорщина, ще один великий імпортер газу, розкритикувала санкції США проти Газпромбанку, заявивши, що вони загрожують енергетичній безпеці.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.