Європейська Бізнес Асоціація (EBA) не підтримує законопроєкти №10439 та №10440 про реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ), які уряд вніс до Верховної Ради цього тижня. Асоціація запропонувала доопрацювати зареєстровані раніше законопроєкти №10088 і 10088-1. Про це йдеться у пресрелізі EBA.
Ключові факти
- Законопроєкт №10439 не спрямований на перезавантаження БЕБ, адже зберігає усі норми документа, який було намагання внести до парламенту ще у вересні 2023 року, зазначає бізнес-спільнота.
- Зокрема, у документі не визначено, коли має бути сформована оновлена команда БЕБ після обрання керівника, коли і чи має взагалі відбуватись переатестація старих працівників тощо.
- Аналогічно члени EBA розкритикували законопроєкт №10440 – буде досить важко втілити в життя деякі норми, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ.
- Крім того, деякі норми дублюють або суперечать іншим. Наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій тощо, зазначила EBA.
- Експерти Асоціації вважають, що законопроєкт повинен передбачати обрання нового директора БЕБ за участю міжнародних партнерів за процедурами обрання керівників антикорупційних органів.
- Також комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію для премʼєр-міністра стосовно одного, а не трьох кандидатів на посаду директора БЕБ задля уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
- Разом з цим, на думку представників бізнесу, необхідною є переатестація всіх працівників БЕБ після обрання нового директора БЕБ, робота БЕБ має фокусуватись суто на аналітичних функціях, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
- Бізнес-спільнота звернулася до голови Верховної Ради та просить не голосувати за згадані законопроєкти у такій редакції, а доопрацювати вже зареєстровані законопроєкти №10088 і 10088-1, «які реально зможуть перезавантажити БЕБ, враховуючи пропозиції бізнесу, міжнародних партнерів».
- «Дуже сподіваємось, що голос бізнесу буде почуто, а законопроєкт, який має вирішити питання тиску на бізнес таки буде напрацьовано», – йдеться у заяві Асоціації.
Контекст
Кабмін подав до Верховної Ради два законопроєкти про перезавантаження БЕБ №10439 та зміни до КПК для удосконалення роботи бюро №10440.
До створення нової концепції, крім Мінʼюсту, також був долучені заступник голови Офісу президента Олег Татаров та Офіс генпрокурора, стверджують два співрозмовники Forbes в ОП та ВР.
Про те, що Офіс президента працює над законом про перезапуск БЕБ, Forbes писав ще восени 2023 року.
Під час підсумкової конференції наприкінці минулого року питання про перезавантаження БЕБ на особистий контроль взяв і президент Володимир Зеленський. «Перевірю, чому він (законопроєкт. – Forbes) досі не проголосований», – обіцяв він.
Процес прискорився після суспільного резонансу викликаного арештом бізнесмена Ігоря Мазепи, якому передували часті скарги підприємців на тиск силовиків. Одна з вимог – зменшити число правоохоронних органів, які можуть розслідувати справи дотичні до бізнесу.
Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом. До цієї реформи привʼязана і підтримка ЄС. Втім, у депутатів вже є низка питань до урядових законопроєктів.
У чому проблема та як зрештою відбуватиметься перебудова БЕБ, читайте в матеріалі Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
