Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів в Україні до другого читання. Про це 4 листопада повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який очолює робочу групу з підготовки законопроєкту. Документ готували близько трьох років.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За словами депутата, рішення комітету підтримали 20 членів. Наступний етап – друге читання в сесійній залі Верховної Ради, яке планують провести в листопаді.
- «Три роки роботи, 100500 робочих груп, де всі вже сотні разів встигли пересваритися, чистого тексту закону 264 сторінки, порівняльна таблиця на 1301 сторінку….і ось нарешті все звели», – написав народний депутат.
- Законопроєкт передбачає правила оподаткування операцій із криптоактивами, авторизацію криптобірж та інших учасників ринку, а також посилення фінансового моніторингу.
- Документ пропонує визначити регуляторами ринку Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку і Національний банк – у частині електронних грошей, валютного нагляду та інших питань у межах його компетенції.
Серед ключових положень документа:
- Операції з віртуальними активами не оподатковуватимуться ПДВ.
- Податок на дохід від операцій із криптоактивами нараховуватиметься на різницю між ціною придбання та продажу – за аналогією з оподаткуванням операцій із цінними паперами.
- Обмін одного віртуального активу на інший не оподатковуватиметься.
- Прибуток від операцій із віртуальними активами в межах однієї мінімальної зарплати не оподатковуватиметься.
- Для активів, придбаних до набрання чинності законом, передбачено перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5%.
- Документ також запроваджує авторизацію для криптобірж, кастодіанів та інших постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами. Для них передбачені вимоги щодо зберігання активів клієнтів, розгляду скарг і захисту прав користувачів.
- Окремий блок стосується фінансового моніторингу та перевірки походження коштів.
- Железняк наголосив, що законопроєкт має набрати чинності 1 липня 2027 року.
Контекст
В 2024-му вимогу ухвалити закон про крипторинок додав до свого переліку МВФ. Тоді Мінцифри та Нацкомісія з цінних паперів сперечалися, хто регулюватиме ринок. 7 листопада 2023 року депутати зареєстрували законопроєкт №10225 про оподаткування криптовалюти. Його понад рік розробляли разом з Ernst and Young, а Мінцифри та індустрія виступили проти.
У квітні 2025 року голова фінансового комітету Данило Гетманцев і його заступник Ярослав Железняк фіналізували текст документа. Тоді розглядали три варіанти регулятора: НКЦПФР, Нацбанк і Мінцифри. У травні 2025 року законопроєкт випав з порядку денного Ради. Після цього депутати почали працювати над законопроєктом про крипторезерв.
3 вересня 2025 року Рада підтримала законопроєкт №10225-д у першому читанні: за нього проголосували 246 депутатів. До другого читання нардепи планували змінити визначення регулятора, ставки податків і строк перехідного періоду. Наприкінці жовтня 2025 року тодішня прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що відсутність закону стримує запуск Web3-економіки. До ухвалення закону уряд підготував національний sandbox, у якому компанії тестують продукти в режимі експерименту. Наприкінці 2025 року закон потрапив до п’яти фінансових законів, яких Рада не встигла ухвалити.
23 лютого 2026 року Гетманцев в інтерв’ю Forbes Ukraine сказав, що основним регулятором стане НКЦПФР. Цю позицію тепер підтримав і комітет. Про плани НКЦПФР на 2027 рік розповів її голова Олексій Семенюк у матеріалі від 3 листопада.
