Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у світі у 2024 році скоротилися на 11%, до $1,5 трлн проти майже $1,7 трлн у 2023-му. Глобальні потоки ППІ скорочуються другий рік поспіль, йдеться в огляді Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), пише Reuters.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Деталі
- Геополітична напруженість, фрагментація торгівлі та посилення конкуренції в промисловій політиці у 2024 році визначили інвестиційний ландшафт. Ці фактори, разом із фінансовими ризиками та невизначеністю, змінюють глобальні інвестиційні потоки та послаблюють довіру інвесторів до довгострокових перспектив, зазначається у звіті.
- Транснаціональні компанії дедалі частіше зосереджуються на короткостроковому управлінні ризиками, а не на довгострокових стратегіях, особливо в секторах, пов’язаних із національною безпекою, змінами ланцюгів постачання і торговельною політикою.
- Значне скорочення ПІІ зафіксовано в розвинених країнах (-22%, до $626 млрд), особливо в Європі (-58%, до $182 млрд). Найбільше падіння відбулося в Німеччині (-89%), Іспанії (-39%), Італії (-24%) і Франції (-20%).
- Натомість у Північній Америці ПІІ зросли на 23% (до $343 млрд), зокрема завдяки великим проєктам у напівпровідниковій галузі США (+20%).
- У країнах, що розвиваються, ПІІ зросли лише на 0,2% (до $867 млрд). В Африці інвестиції різко зросли на 75% (до $97 млрд) через масштабний інфраструктурний проєкт в Єгипті, хоча навіть без нього приріст становив 12%.
- Азія залишилася лідером за обсягом ПІІ, попри зниження на 3% (до $605 млрд), зокрема через падіння в Китаї на 29%.
- У Росії приплив інвестицій у 2024 році становив $3,346 млрд порівняно з $8,998 млрд роком раніше.
- Попри відносну стабільність у країнах, що розвиваються, звіт вказує на кризу: в багатьох країнах інвестиції обходять ключові сектори, такі як інфраструктура, енергетика, технології та галузі, що створюють робочі місця.
- «Багато економік залишаються осторонь не через брак потенціалу, а через систему, яка спрямовує капітал туди, де легше, а не туди, де він потрібен», – зазначила генеральна секретарка ЮНКТАД Ребека Грінспен.
- США очолили рейтинг за обсягом ПІІ у 2024 році ($279 млрд), за ними йдуть Сингапур ($143 млрд), Гонконг ($126 млрд) і Китай ($116 млрд).
- Прогноз на 2025 рік песимістичний: торговельна напруженість, геополітична фрагментація та економічна нестабільність знижують перспективи зростання ПІІ. Дані початку 2025-го свідчать про рекордно низьку активність угод і проєктів.
Контекст
У квітні 2025 року президент США Дональд Трамп запровадив 10-відсоткові мита на імпорт із більшості країн, за винятком тих, що перебувають під санкціями, таких як Росія, Північна Корея, Куба та Білорусь. Україна також потрапила під дію цих мит.
9 квітня Трамп скасував мита для всіх країн, окрім Китаю, де ставки зросли до 145%, тоді як для інших країн залишилася базова ставка 10%. У відповідь 10 квітня Європейський Союз відтермінував запровадження власних мит на американські товари на 90 днів, хоча спочатку їх планували ввести з 15 квітня.
У середині квітня напруженість посилилася: Трамп пригрозив підвищити мита на китайські товари до 245%. Китай у відповідь збільшив тарифи на американську продукцію з 84% до 125%. З 14 травня США та Китай домовилися про тимчасове зниження взаємних мит на 90 днів.
23 травня Трамп запропонував із 1 червня запровадити 50-відсоткові мита на товари з ЄС, звинувативши Євросоюз у небажанні йти на компроміс у переговорах. При цьому він уточнив, що мита не стосуватимуться товарів, вироблених або зібраних у США. 26 травня президент відклав запровадження цих мит до 9 липня.
Звіт Світової організації торгівлі (СОТ) від 16 квітня вказав, що нові мита і торгова невизначеність призвели до «значного погіршення» перспектив глобальної торгівлі. СОТ прогнозує скорочення обсягів торгівлі товарами на 0,2% у 2025 році, хоча раніше очікувалося зростання.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) знизив прогноз глобального економічного зростання на 2025 рік із 3,3% до 2,8% через ризики, пов’язані з торговельною політикою США.
У травні агентство Moody’s знизило кредитний рейтинг США з Aaa до Aa1 через зростання держборгу та дефіциту бюджету. Це стало першим зниженням рейтингу США з 1917 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
