Україна протягом 2026 року має реалізувати низку кроків у сфері антикорупційної політики та забезпечення верховенства права в межах процесу вступу до Європейського Союзу. Зокрема, йдеться про ухвалення комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу та суміжного законодавства. Про це повідомили у спільній заяві комісарка з питань розширення Марта Кос та віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка 11 грудня.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Деталі
- Документ було опубліковано після засідання Ради ЄС у справах загальної політики, головним результатом якого став запуск механізму «фронтлоудингу» – технічного процесу, що дозволяє почати підготовку до закриття переговорних глав ще до того, як Угорщина зніме своє вето на їхнє відкриття.
- У документі Україна та ЄС нагадують, що розширення ЄС є стратегічною інвестицією у сильну, стабільну та єдину Європу, засновану на спільних цінностях, і що Україна може стати важливим активом для розширеного та більш стійкого Союзу. Україна також підтверджує, що ключовими для її вступу залишаються питання верховенства права та протидії корупції.
- «З огляду на майбутнє та відповідно до рамок і пріоритетів, визначених державами-членами, Україна здійснює заходи для пріоритизації найактуальніших і найефективніших реформ у наступному році», – зазначається в документі, де окреслено 10 ключових пріоритетів:
- Прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого й ефективного правосуддя. Серед них: скасування «правок Лозового» щодо автоматичного закриття проваджень; продовження строків давності та посилення підстав для їх переривання й зупинення у корупційних справах; посилення незалежності НАБУ і САП та захист їхньої юрисдикції від зовнішнього впливу; розширення юрисдикції НАБУ та САП на всі високоризикові посади.
- Забезпечити НАБУ ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз.
- Провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення генерального прокурора.
- Відновити процес відбору та призначення прокурорів на керівні та інші посади в Офісі генерального прокурора, регіональних та районних прокуратурах.
- Реформувати Державне бюро розслідувань (ДБР).
- Призначити без зволікань суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
- Розширити участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
- Ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, включно з тимчасовим залученням незалежних міжнародних експертів для Верховного Суду.
- До другого кварталу 2026 року затвердити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.
- Розвивати та зміцнювати системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні.
- Марта Кос пояснила, що виконання цих пунктів є необхідним для успішного процесу вступу України до ЄС. «Це не новий план… Ці 10 пунктів визначено як пріоритетні, тому загалом ще багато роботи попереду», – зазначила вона.
Контекст
28 лютого 2022 року, на п’ятий день після початку повномасштабної агресії Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Уже 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні європейську перспективу та статус кандидата, а 23 червня 2022 року ця рекомендація була офіційно затверджена.
Вступ до ЄС – це тривалий і багатоступеневий процес, який передбачає виконання великої кількості вимог і зазвичай займає понад десятиліття. Наприклад, Хорватія – остання держава, що приєдналася до ЄС – пройшла весь шлях за 10 років і стала членом Союзу у 2013-му.
У 2025 році Україна планує відкрити всі шість переговорних кластерів, що охоплюють ключові сфери законодавства, які мають бути узгоджені з нормами ЄС. Для відкриття кожного з них потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів.
Попри виконання встановлених критеріїв, Україна досі не може розпочати роботу над ключовим кластером «Основи» через блокування Угорщиною. Прем’єр-міністр Віктор Орбан систематично перешкоджає просуванню України в цьому напрямі. За даними литовського видання LRT від 26 серпня, Литва запропонувала країнам ЄС на неформальній зустрічі міністрів у Копенгагені 1–2 вересня розпочати переговори з Україною та Молдовою у форматі, який дозволить обійти угорське вето.
Якщо 26 держав-членів підтримають таку пропозицію, переговори з Україною можуть стартувати на технічному рівні, а їхнє формальне затвердження відбудеться пізніше – після зміни позиції Будапешта або зміни влади в Угорщині.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
