Росія завдала ракетного удару по цивільному судну одразу після виходу з українських територіальних вод, повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, судно перевозило пшеницю для Єгипту. За попередніми даними, обійшлося без людських втрат.
Глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання продуктів харчування. Водночас Росія продовжує атаки на інфраструктуру і сховища в Україні, яка є одним із ключових глобальних донорів продовольчої безпеки.
Форум «Енергія бізнесу» у Києві вже 9 жовтня
Бізнес будує нову енергореальність, забезпечуючи незалежність в умовах блекаутів. 9 жовтня на форумі «Енергія бізнесу» обговоримо технології та інвестиції, що змінюють правила гри на енергоринку. Дізнайтеся, як адаптувати бізнес до майбутніх енергетичних викликів, за посиланням.
Ключові факти
- Президент повідомив, що обстріл відбувся сьогодні, 12 вересня, у Чорному морі одразу після виходу судна з українських територіальних вод.
- «Очікуємо на реакцію світу. Пшениця та продовольча безпека ніколи не мають бути мішенню для ракет», – повідомив Зеленський та оприлюднив фото з наслідками атаки.
- Зеленський наголосив, що від нормальної та безперешкодної роботи експортного продовольчого коридору залежить «внутрішня стабільність і життя десятків країн у різних частинах світу».
- Міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав у соцмережі Х, що Україна повідомить Організації Обʼєднаних Націй і Міжнародній морській організації про цю атаку й закличе світ до рішучих дій у відповідь.
- За даними Мінвідновлення, Росія системно атакує портову інфраструктуру. За час повномасштабного вторгнення відбулось понад 50 таких атак, внаслідок яких пошкоджень зазнали більше 280 об’єктів портової інфраструктури, знищено – понад 100 000 т агропродукції.
Контекст
У серпні минулого року, після виходу РФ із «зернової угоди», Україна запропонувала судновласникам новий морський маршрут уздовж східного берега Чорного моря. 16 серпня 2023 року перше заблоковане судно JOSEPH SHULTE скористалося морським шляхом, встановленим ВМС ЗСУ для торговельних суден. На відміну від зернового коридору, українським морським шляхом можна транспортувати не тільки аграрну продукцію.
Віра судновласників у новий маршрут зростала пропорційно ударам України по флоту та морських базах РФ. Спершу власники суден остерігалися використовувати альтернативний маршрут – Росія обіцяла розглядати цивільні кораблі як військові та бити по них.
14 листопада Україна разом із британським урядом та пулом страхових компаній, серед яких провідні Marsh McLennan та Lloyd’s of London, створила спеціальний фонд страхування суден на $50 млн. За пʼять місяців через український коридор було експортовано майже 15 млн т вантажів, із них 10 млн т – агропродукція.
З серпня по лютий 2024 року завдяки морському коридору від ЗСУ Україні вдалося експортувати майже 20 млн т товарів – більше, ніж за аналогічний період минулого року в межах «зернової» угоди, підписаної спільно з ООН, РФ та Туреччиною, йдеться в матеріалі Forbes.
У липні Україна експортувала товарів на зовнішні ринки майже на $3 млрд. За видами транспорту Україна у липні поставила товарів на зовнішні ринки: морським транспортом – 6,25 млн т (на 0,4% менше, ніж у червні), залізничним транспортом – 2,6 млн т (на 3% менше), автомобільним транспортом – 825 000 т (на 5,5% більше).
За рік роботи тимчасового морського шляху 2379 суден експортували українські вантажі до 46 країн світу, загальний вантажообіг «українського коридору» становив 64,4 млн т, з яких 43,5 млн т – продукція українських аграріїв.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
