Росія відновить валютні інтервенції шляхом продажу юаней з пʼятниці, 13 січня, підкресливши зростаюче значення китайської валюти в зусиллях Москви щодо забезпечення економічної стабільності в умовах західних санкцій, пише Reuters. Рішення ухвалили на тлі зниження доходів від нафти та газу.
Ключові факти
- Після того, як Захід ввів найсуворіші санкції в сучасній історії через війну в Україні, економіка Росії тепер дедалі більше повертається в бік Китаю. Китайські студенти стікаються в російські університети, китайська мова прикрашає вивіски в туристичних місцях Москви поряд з англійською та російською мовами, а президент РФ Володимир Путін анонсує безмежне партнерство з президентом Сі Цзіньпіном.
- Міністерство фінансів Росії, яке разом із центральним банком керувало економічною реакцією Москви на санкції, заявило, що з 13 січня продасть 54,5 млрд рублів ($798 млн) в іноземній валюті на тлі зниження доходів від нафти та газу.
- «З метою підвищення стабільності та передбачуваності внутрішньої економічної конʼюнктури, а також зниження впливу нестабільної конʼюнктури енергетичного ринку на російську економіку та державні фінанси Мінфін відновить операції з купівлі/продажу ліквідних активів», – каже міністерство.
- У Росії, де після розпаду Радянського Союзу в 1991 панував долар США, китайський юань став основним гравцем після введення західних санкцій.
- Його частка на валютному ринку в листопаді досягла 48% порівняно з менш ніж 1% на початку 2022 року. Центральний банк Росії заявив, що проводитиме валютні операції на ринку юанів Московської біржі.
Контекст
Після лютневого вторгнення близько половини валютних резервів РФ у розмірі $640 млрд було заморожено, що залишило Кремль без доступу до грошей, які він збирав роками на чорний день. Це також підкреслює, що зусилля щодо диверсифікації цих заощаджень за рахунок доларів та євро для зниження ризику конфіскації мали лише обмежений ефект.
Чиновники заговорили про купівлю «дружніх» валют, щоб уповільнити зростання рубля в червні.
Перед війною Росія неухильно збільшувала свої інвестиції в юанях у рамках своєї кампанії з диверсифікації, ставши одним із найбільших власників резервів у китайській валюті у світі. Але хоча ці активи не були заморожені санкціями США та Європи, доступ Росії до них, як і раніше, обмежений. Центральний банк перестав повідомляти про розбивку валютних резервів після запровадження санкцій.
У вересні 2022 року стало відомо, що Росія розглядає план купівлі $70 млрд у юанях та інших «дружніх» валютах, щоб уповільнити зростання рубля, перш ніж перейти до більш довгострокової стратегії продажу своїх активів у китайській валюті для фінансування інвестицій. Пропозиція фактично означала відмову від більш ніж десятирічної економічної політики, оскільки Кремль переглядав свою стратегію на тлі масштабних санкцій, запроваджених США та їхніми союзниками у звʼязку з вторгненням в Україну.
У жовтні журналісти повідомили, що Росія зберігає свій експортний прибуток у небанківській організації та конвертує його в юані. За словами джерел, цього року «Національний кліринговий центр» продемонстрував зростання своїх валютних запасів. Бувши ключовою ланкою в торгівлі газом, він досі уникав санкцій США та Європи, які вдарили по центральному банку та основних кредиторах Росії.
Дефіцит федерального бюджету Росії збільшився до рекордного рівня в грудні через падіння доходів на тлі обмежень на експорт нафти та зростання витрат на вторгнення в Україну. Дефіцит досяг рекордних 3,9 трлн рублів ($56 млрд) минулого місяця.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
