Категорія: Новини
Дата: 19 грудня 2022 13:01

Росія збільшила постачання пшениці з анексованого Криму до Сирії в 17 разів – Reuters

Аніта Прасад

Forbes

Використовуючи малопомітний флот кораблів під санкціями США, Сирія цього року різко збільшила імпорт пшениці з анексованого РФ Криму, що є ознакою посилення звʼязку між двома союзниками, яких уникає Захід, пише Reuters.

Ключові факти

Обсяг пшениці, яку відправляють до Сирії з чорноморського порту Севастополь у Криму, зріс цього року в 17 разів і склав трохи більш ніж 500 000 тонн, як показують раніше невраховані дані Refinitiv про доставку, що становить майже третину загального обсягу імпорту зерна до країни.
У звʼязку з тим, що санкції ускладнюють для Сирії та Росії торгівлю з використанням основного морського транспорту та морського страхування, дві країни дедалі більше покладаються на власні судна для перевезення зерна, включно з трьома сирійськими суднами, на які поширюються санкції, введені Вашингтоном.
І Україна, і встановлена Росією влада погоджується з тим, що частина зерна експортується з окупованої частини Запорізької області через Крим. Однак Україна стверджує, що зерно було вкрадене окупантами, але Росія заперечує ці звинувачення.
Україна стверджує, що, як мінімум, частина зерна, що пройшло через Севастополь, була вивезена з українських територій після вторгнення Росії. Посольство України в Бейруті оцінює, що 500 000 тонн вкраденого українського зерна прибуло до Сирії після вторгнення з кількох портів. Ці розрахунки та твердження української влади про крадіжку зерна засновані на інформації від власників полів та силосів на окупованих територіях, супутникових даних про рух вантажівок у порти та відстеження суден.
За даними Refinitiv, цього року до кінця листопада Сирія імпортувала із Севастополя близько 501 800 тонн пшениці, порівнюючи з 28 200 тонн за весь 2021 рік. Вантажі були отримані з травня, а найбільша щомісячна партія 78 600 тонн припала на жовтень.
Вантажі пшениці зазвичай переміщуються до сирійських портів Латакія та Тартус на трьох сирійських кораблях. За даними Equasis та Міністерства фінансів США, кораблі – «Лаодикія», «Фінікія» та «Сурія» – належать державному Сирійському головному управлінню морського транспорту. Усі три судна перебувають під санкціями США з 2015 року за їхню ймовірну роль у конфлікті в Сирії.

Контекст

На початку квітня призначений Кремлем «очільник» окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про «стабільні поставки» на півострів продукції з території Херсонської області. У травні стало відомо, що російське судно завантажило в тимчасово окупованому Криму 27 000 т зерна й намагалося продати його Єгипту, але після відмови змінило напрямок на Ліван та Сирію.

Українська військова розвідка в середині травня повідомляла, що найбільш імовірний пункт призначення російських суховантажів, які вивозять українське зерно, – Сирія, «звідти воно може бути переправлене контрабандою в інші країни Близького Сходу». Росія вже відправила до Сирії приблизно 100 000 т пшениці, вкраденої в Україні після повномасштабного вторгнення.

У червні американські дипломати попередили 14 країн, більшість із яких африканські, що Росія шукає покупців на крадене українське зерно, і що російські кораблі заповнені саме зерном з України.

Російська Федерація завозить в Туреччину крадене українське зерно, переоформлюючи його у своїх портах на «російське». Про це в інтервʼю «Укрінформу» повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар. Українська сторона документує кожен факт вивезення краденого зерна і працює над формуванням доказової бази, щоб було юридичне обґрунтування незаконності дій РФ та підстави для припинення руху цих суден, сказав посол.

Росія вкрала українського зерна на суму не менш ніж $530 млн за допомогою схеми з фальсифікованими деклараціями та підставною фірмою, йдеться в розслідуванні Associated Press і PBS. Судна, повʼязані з найбільшим російським зернотрейдером «РІФ Трейдінг», відправили тисячі тонн вкраденого українського зерна покупцям в усьому світі, використовуючи складну систему фідерних суден та плавучих кранів, ідеться в розслідуванні The Wall Street Journal.

Матеріали по темі