У четвер, 22 серпня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який змінює Митний кодекс України, імплементовуючи деякі положення Митного кодексу Європейського Союзу (№10411), повідомляє Держмитслужба. Зміни наближають Україну до повного застосування митного законодавства ЄС.
Наступним має стати прийняття нового Митного кодексу України, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі ЄС.
Ключові факти
- Очікується, що прийняття законопроєкту надасть можливість бізнесу адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «мʼякий» перехід від чинного до нового Митного кодексу України.
Основні зміни, передбачені законопроєктом:
- запровадження концепції митного представництва, аналогічної тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
- поступовий протягом 18 місяців перехід підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, на систему авторизацій, аналогічну тій, що діє в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв і умов для всіх митних авторизацій;
- запровадження європейської моделі типів митних складів та розширення спектру послуг;
- розширення можливості для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану;
- запровадження європейського підходу щодо застосування митних режимів;
- приведення у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їхнього зберігання під митним контролем;
- скасування необхідності виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації;
- розвиток пост-митного контролю та поєднання його з заходами митного аудиту;
- удосконалення положення щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
- Під час підготовки законопроєкту до другого читання з бізнесом і громадськістю додано низку ініціатив та уточнень, зокрема надання переваги підприємствам, що отримали статус АЕО, у першочерговому прибутті і перетині державного кордону, у тому числі з використанням електронної черги.
- Також передбачено розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів.
- У документі замінено положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їхнього збереження, уточнено перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем та положення щодо використання еквівалентних товарів.
- Законопроєкт врегульовує положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом і удосконалює положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.
- Очікується, що зміни наберуть чинності через шість місяців після офіційного опублікування закону. За цей час Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти.
- Проте окремі положення, такі як, наприклад, переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності наступного дня після опублікування закону.
Контекст
Реформування митниці передбачено планом України в рамках Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним із структурних маяків у рамках програми МВФ Extended Fund Facility.
Від початку 2024 року митні надходження до Держбюджету України становлять близько 329 млрд грн (на кінець липня). В умовах воєнного стану всі внутрішні ресурси спрямовуються на забезпечення сектору безпеки та оборони. Тож ефективне й прозоре виконання митницею бюджетного плану є важливим внеском у фінансування потреб Збройних Сил.
Держбюджет через неефективну роботу митниці втрачає від 100 до 120 млрд грн щороку, повідомляє голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев. Його заступник у комітеті Ярослав Железняк дає більш оптимістичну оцінку: «Перший рік війни – близько 100 млрд грн, нині – близько 40 млрд грн», – каже він. Обидва нардепи вказують, що йдеться про тіньові потоки, оцінка яких є приблизною.
Реформа митниці стане одним із перших законопроєктів, який має розглянути фінансовий комітет після відновлення сесійної роботи Верховної Ради, йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
