Атаки Росії на цивільну інфраструктуру України змушують мільйони українських біженців, які мали намір повернутися додому, залишатися на місці, що продовжує їхні випробування та знижує здатність Європи прийняти один із найбільших потоків мігрантів за останні десятиліття, пише The Wall Street Journal.
Ключові факти
- Неодноразові удари Москви по електростанціях та обладнанню викликали віялові відключення електроенергії в Україні та позбавили мільйони людей по всій країні електрики, тепла та води в умовах мінусової температури.
- У Європі налічується майже 8 млн українських біженців, багато хто з яких сподівався восени повернутися додому. Тепер вони стикаються з перспективою більш постійного перебування, змушені шукати роботу та відправляти своїх дітей до місцевих шкіл. З того часу, як у жовтні Кремль розпочав свою систематичну кампанію зі зруйнування енергетичної інфраструктури України, що є воєнним злочином, більше половини генеруючих потужностей країни було виведено з ладу разом із більшою частиною розподільчої мережі.
- Інтенсивність російських бомбардувань означає, що ще до 3 млн українців, ймовірно, залишать свої будинки цієї зими, заявив Ганс Клюге, регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоровʼя у Європі.
- Для Європи цей додатковий тягар виникає якраз у той момент, коли потоки мігрантів з інших країн відновлюються після затишшя під час пандемії COVID-19. Щомісяця до Німеччини прибувають від 15 000 до 25 000 прохачів притулку, переважно з країн Близького Сходу та Центральної Азії. Разом із тими, хто прибув з України, ця кількість означає, що цей рік уже побив історичний імміграційний рекорд, встановлений кризою біженців 2015 року.
- Автор дослідження про українських біженців для Ifo Institute, мюнхенського економічного аналітичного центру, Тетяна Панченко каже, що багатьом із понад мільйона українців у Німеччині доводиться переглядати те, що вони спочатку вважали тимчасовим переїздом. Половина опитаних у червні заявили, що мають намір повернутися. Але на повторне запитання в листопаді понад дві третини сказали, що мають намір залишитися, а 22% заявили, що вже знайшли роботу.
Контекст
Євросоюз уперше за час свого існування застосовує директиву тимчасового захисту, згідно з якою громадяни України та особи, які втікають від війни в Україні, можуть перебувати на території ЄС упродовж одного року. Якщо війна триватиме довше, термін можуть продовжити до трьох років. Фактично це спрощена процедура отримання статусу біженця, що не потребує довготривалих оформлень.
У жовтні Європейська комісія продовжила до березня 2024 року дію директиви тимчасового захисту, що надає українцям, які вимушені покинути країну через війну, права на роботу, житло, освіту, медичну допомогу.
Країни Східної Європи готуються знову відкрити приймальні центри та поповнюють запаси продовольства в очікуванні можливої нової хвилі українських біженців, оскільки наближається зима, а Росія націлилася на енергосистему та теплові електростанції України.
За даними Reuters, близько 6,9 млн осіб вважаються переміщеними всередині України, і план дій у надзвичайних ситуаціях словацького уряду передбачає можливий приплив сотень тисяч із них найближчими місяцями. Дані агентства ООН у справах біженців показують, що близько 4,5 млн українських біженців наразі зареєстровано в рамках різних програм захисту по всій Європі, багато з них перебувають у державах ЄС – Словаччині, Польщі, Угорщині та Румунії, що межують з Україною.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
