Новий менеджмент державного Sense Bank виявив, що до націоналізації банк подекуди заощаджував на зарплатах співробітників, але не мав суттєвого відтоку менеджерів середнього рівня. Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine розповіла в.о. CEO банку Олена Зубченко. За її словами, значний відтік кадрів відбувся ще до націоналізації.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- «До націоналізації, щоби утримати ліквідність, банк жив у жорсткій економії. Десь зарплати переглядалися, десь ні, тож були проблеми з мотиваційною частиною», – розповіла Зубченко. Зокрема, нижчі за ринок зарплати мають працівники відділень, додала вона. «Але ця історія поступово відкоригується», – вважає Зубченко.
- Увага з боку конкурентів була прикута до юристів, які працювали у Sense Bank, спеціалістів з IT-безпеки, кілька людей пішли в Нацбанк, додала вона.
- Значний відтік кадрів відбувся ще до націоналізації. «Тож багато хто з менеджерів пройшов через підвищення. Це люди, які залишились у банку, бо він їм не байдужий. Саме вони зберегли для держави дуже хороший актив», – зазначила CEO банку.
- За її словами, у Sense Bank склалася абсолютно інша ситуація у контексті лояльності працівників до попередніх власників (Михайло Фрідман та партнери).
- «У ПриватБанку були як агресивно налаштовані люди, так і ті, хто не визначився, і ті, хто просто лояльні громадяни, які думали: прийде держава, я працюватиму на державу. У підсумку багато людей або самі швидко відкололись, або доводилось їх ставити перед вибором – чи приймаєте правила, чи збираєте речі. У Sense Bank всі, хто хотів, вже пішли», – сказала вона.
- Також у «Приваті» були люди, які чекали на повернення Коломойського, додала Зубченко. Тут зовсім інше ставлення [до колишніх власників]. Дехто навіть запитував: «Чому ви не могли одразу націоналізувати банк?» – зазначила вона.
- Відповідаючи на запитання, чи складно націоналізованому банку залучати кадри з ринку, Зубченко пояснила, що для цього потрібна додаткова мотивація. «Хтось переживає і не розуміє, а хтось, бачачи кейси інших державних банків, готовий до нас іти. Але якщо ти запрошуєш людину на таку саму посаду, треба запропонувати їй ще щось. Або шанс на підвищення, або розширення професійної сфери. Тому що зрозуміло, що коли в тебе стабільна робота, скажімо, у Райффайзен Банку, переманити з такими самими умовами чи плюс 10% до зарплати дуже складно», – пояснила вона.
Контекст
20 липня НБУ ухвалив рішення про виведення з ринку системно важливого Sense Bank, що належав підсанкційним росіянам Михайлу Фрідману, Петру Авену та партнерам. Нацбанк направив до Кабміну пропозицію націоналізувати банк. 21 липня уряд дозволив Мінфіну стати власником 100% акцій Sense Bank.
Sense Bank – один із 15 системно важливих банків України. Його клієнтами є понад 3 млн фізосіб, 82 000 ФОП та 55 000 компаній. У банку працюють близько 4000 співробітників, він має 138 відділень (10-те місце серед усіх банків). За даними НБУ, у 2022 році чистий збиток Sense Bank перевищив 6,9 млрд грн.
Після націоналізації Мінфін за погодження НБУ призначив нове правління та наглядову раду. Очолив правління колишній СЕО Універсал банку Дмитро Кузьмін. Та через три тижні він пішов у відставку.
Михайло Фрідман, який народився та виріс у Львові, але заробив мільярдні статки в Росії, та його партнери по «Альфа‑Груп» Петро Авен, Олексій Кузьмічов і Герман Хан знаходяться під санкціями Євросоюзу за ймовірні зв’язки з адміністрацією Путіна ще з 28 лютого 2022 року. Бізнесмени оскаржують твердження про ці звʼязки в Європейському суді. Україна наклала санкції на акціонерів «Альфи» восени 2022-го. 11 серпня 2023 року санкції проти Фрідмана та Авена запровадили США.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
