Державний господарський суд Києва дозволив кредиторам стягнути майже 6 млрд грн із Кременчуцького автомобільного заводу «АвтоКрАЗ» бізнесмена Костянтина Жеваго, 47. Але є проблема: більше половини кредиторів – це компанії, пов'язані з Жеваго. Навіщо бізнесмен банкрутує своє ж підприємство
Історія банкрутства «АвтоКрАЗа» розпочалася ще в 2016 році з позову до Ощадбанку. Держбанк через суд вимагав повернути борг 555,7 млн грн. Два роки справа «літала» по різних інстанціях і в 2018-му потрапила до господарського суду Києва, який відкрив процедуру банкрутства. Ще через три роки, 25 листопада 2021-го, суд затвердив реєстр вимог кредиторів та розпочав процедуру банкрутства.
За весь цей час кількість кредиторів роздулася до півтора десятка, а сума вимог – майже до 6 млрд грн. Гроші хочуть повернути приватні та державні банки, але левова частка – компанії, повʼязані з Жеваго. Сумарно вони вимагають повернути майже 4 млрд грн. Найбільший кредитор – фінкомпанія «Фінтакт» із вимогами на 2,5 млрд грн. Раніше власниками «Фінтакту» були Олег Артеменко та Микола Похілько, ексменеджери банку «Фінанси та Кредит» та ще одного активу Жеваго – страхової компанії «Омега».
Жеваго не відповів на запитання Forbes про те, чому він подав до суду на свою компанію.
Бізнесмен спеціально банкрутує «АвтоКрАЗ», щоб вивести гроші, вважає Сурен Авакян, молодший юрист «Юскутум». Схема така: власник бере новий кредит під заставу майна, гроші заходять на баланс підприємства, на них здійснюють фіктивні покупки, тоді готівкою виводять з підприємства. Потім компанію ліквідують.
Ще одна версія: у такий спосіб Жеваго намагається зберегти контроль над підприємством через підставних осіб. Справи в бізнесмена йшли погано з 2015 року, коли його банк «Фінанси та Кредит» став банкрутом. Генпрокуратура звинуватила менеджмент банку в розтраті 2,5 млрд грн, а восени 2019 року Державне бюро розслідувань оголосило Жеваго у розшук.
Повʼязані компанії штучно роздмухують обсяг заборгованості, щоб суд визнав «АвтоКрАЗ» неплатоспроможним, вважає Авакян. Банкрутство допомагає підприємству не накопичувати борги: заборонено нараховувати штрафи та пені за несплату податків та кредитів. Усі позови зібрані в одну справу, і кредитори не можуть розділити підприємство між собою, доки не врегулюють суперечку.
Бенефіціар компаній кредиторів і боржник – одна й та сама людина, і така ситуація не порушує закон. Розгляд відбувається між окремими юридичними особами.
Що далі
Після початку процедури банкрутства ситуація може розвиватися за кількома сценаріями, каже адвокат Владислав Білоцький:
- Банкрутство буде доведено до кінця, борги спишуть, і підприємство буде ліквідовано.
- Керівництво реорганізує компанію, продасть частину акцій, викупить активи – пройде санацію.
- Кредитори вигадають план порятунку підприємства.
Банкрутство не заважає «АвтоКрАЗу» працювати. Це єдиний український виробник вантажівок та бронеавтомобілів. У 2014–2018 роках завод поставив 2772 вантажівки військовим. Для порівняння: найближчий конкурент «Богдан Моторс» за цей час поставив у силові структури близько 800 вантажних автомобілів.
У травні 2021 року «АвтоКрАЗ» уклав контракт на постачання техніки та комплектуючих армії США. За даними «СПАРК-Інтерфакс» та YouControl, 2020 рік компанія закінчила з виручкою 101,7 млн грн і збитком – 1,27 млрд грн.
Ця історія лише починається, каже Білоцький. Рішення суду можуть оскаржити, і навіть якщо наступні інстанції залишать рішення госпсуду Києва в силі, то сама процедура затягнеться більш як на два роки.
Окрім «АвтоКрАЗу» зараз банкрутують і інші компанії з орбіти Жеваго. У 2019 році збанкрутували Токмацький ковальсько-штампувальний завод та Херсонський завод карданних валів, а в стадію ліквідації перейшли заводи «Росава» та Полтавський автоагрегатний завод.
Як банкрутували інші компанії
Схожа ситуація сталася з Чорноморським суднобудівним заводом Вадима Новинського: 2014 року розпочалася процедура банкрутства підприємства за позовом ще однієї компанії Новинського «Балаклавського рудоуправління».
Версій такого маневру було кілька. Перша: очищення підприємства від боргів та перерозподіл їх на інші структури компанії. Друга: небажання платити російському підприємству штраф $15 млн за порушення термінів будівництва судна.
Завод намагалися врятувати за процедурою санації, але 2018 року підприємство визнали банкрутом. Остаточно його було ліквідовано в червні 2021-го. Процес зайняв сім років.
2013-го Новинський банкрутував ще один суднобудівний актив. За позовом повʼязаною з ним компанії суд визнав банкрутом суднобудівний завод «Океан». Підприємство належало російському чиновнику Ігорю Юсуфову, але фактично керувалося менеджментом групи «Смарт-Холдинг» Новинського. Лише через пʼять років завод виставили на продаж за 1,82 млрд грн. Наприкінці 2018 року його за 122,2 млн грн купив торговий дім «Аннона», який належить голові комітету кредиторів «Океану» Ігорю Волошину.
Ще один приклад банкрутства в Україні: падіння найбільшого на той момент агрохолдингу «Мрія» у 2014 році. Компанія збанкрутувала й заборгувала кредиторам $1,2 млрд. 24 кредитори взяли управління компанією на себе, призначивши новий менеджмент. Антикризова команда скоротила борги до $310 млн, упорядкувала компанію й виставила на продаж. 2019 року агрокомпанію купив арабський фонд SALIC. У цьому випадку процес банкрутства зайняв пʼять років.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
