Законопроєкт про «економічне бронювання» – «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки» №11331 зареєстрований у Верховній Раді 11 червня. Про це повідомив один з авторів документу, народний депутат, голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 30.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Деталі
- Законопроєкт має допомогти долати ті виклики, які виникли в українських виробників через повномасштабне вторгнення, зазначив Наталуха і розкрив концепцію документу.
- Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати.
- Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний, і підтверджує це відповідними податками.
- Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
- Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті №11332.
- Незабаром у парламенті будуть зареєстровані два альтернативні законопроєкти, що будуть включати: модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 000 грн, а також змішану модель – 35 000 грн зарплати для найманого працівника, 20 000 грн військового збору для ФОП, повідомив Наталуха.
Контекст
Над концепцією бронювання в Офісі президента працювали останні шість місяців. За її логікою, підприємство мало б змогу забронювати працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати яких становить принаймні 6000 грн.
За цей час було кілька раундів дискусій між Офісом та Генштабом (ГШ). Останній виступав проти будь-якої моделі бронювання, каже співрозмовник серед посадовців ОП.
За словами співрозмовника з ОП, «економічне бронювання» мало принести близько $5 млрд на рік, але він не навів дані, на основі яких зроблені такі розрахунки. Співрозмовник також заперечує, що відмова від цієї концепції стала одним із ключових приводів для уряду працювати над ідеєю підвищення податків.
Після зустрічі президента Зеленського та головкома Сирського в Офісі президента поставили на паузу роботу над ідеєю бронювати співробітників за рівнем сплачених податків. Втім, невдовзі уряд має оновити правила бронювання, які діють зараз. Чи є ще шанси в «економічного бронювання» та яких саме змін чекати бізнесу, читайте в матеріалі Forbes.
74% компаній в Україні відчувають дефіцит кадрів, дослідила Європейська Бізнес Асоціація. Цей показник значно підвищився порівняно з попереднім періодом, зокрема, 55% восени 2023 року.
Основні проблеми на ринку праці – дефіцит талантів, мобілізація, бажання працювати віддалено, відтік кваліфікованих кадрів за кордон, вигорання і втома співробітників та інші.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
