У Туреччині відбулися президентські та парламентські вибори. За підсумками першого туру чинний президент країни Реджеп Ердоган та його головний опонент, єдиний кандидат від опозиції, Кемаль Киличдароглу не змогли набрати більше ніж 50% голосів. Тому країна готується до другого туру виборів 28 травня.
Чи зможе Киличдароглу обійти Ердогана, який керує країною останні девʼять років, а до цього 11 років був премʼєром? Про особливості політики чинного президента Туреччини та можливі наслідки втрати ним влади розповідають The Economist та Reuters.
Forbes пропонує найцікавіше зі статей
Особливості правління Ердогана
З 2003-го по 2014-й Реджеп Таїп Ердоган був премʼєр-міністром Туреччини, а з 2014-го – президентом країни.
Як і всі автократи, Ердоган закріпив свою владу завдяки систематичному ослабленню тих державних інститутів, які можуть обмежити або виправити політику президента.
Getty Images
Ердоган за два роки звільнив двох керівників номінально незалежного Центрального банку Туреччини, змусив відомство проводити абсурдно вільну монетарну політику та зробив свого зятя міністром фінансів, зазначає The Economist.
Результат – зростання економіки, але й підвищення інфляції. Минулого року індекс споживчих цін сягнув піка у 86%, наразі він тримається вище 40% (згідно з даними уряду Туреччини, які можуть бути ненадійними). Наприклад, виборці нарікають, що за два роки ціна на цибулю виросла у 10 разів.
Окрім контролю фінансової системи країни, Ердоган позбавив фактичної влади судову гілку, призначивши «потрібних» людей на «потрібні» посади.
Є питання й до свободи ЗМІ у Туреччині. Внаслідок залякувань і підлаштованих продажів союзникам Ердогана різних видань ЗМІ пишуть те, що потрібно чинній владі.
Прокурори за наказом Ердогана залякали не одного активіста та політика, користуючись звинуваченнями у «тероризмі». Серед політичних вʼязнів Туреччини – лідер курдської партії, яка є третьою за розміром у країні і яку можуть заборонити.
Мер Стамбулу Екрем Імамоглу, представник опозиційної влади, отримав два роки та сім місяців вʼязниці за «публічну образу чиновників», писало ВВС. У 2019 році він назвав «ідіотизмом» рішення представників Вищої виборчої ради Туреччини скасувати результати муніципальних виборів, за підсумками яких він переміг. Суд також заборонив йому балотуватися на будь-яких виборах, але цей вирок політик ще може оскаржити.
Критикувати Ердогана бояться навіть колишні політики та погоджуються говорити про нього лише на умовах анонімності.
Чого чекати від Кемаля Киличдароглу
Перемога Кемаля Киличдароглу приведе до суттєвих політичних змін у країні. Опонент Ердогана пообіцяв звільнити політичних вʼязнів і скасувати політику, яка обмежує незалежність державних інститутів влади, зазначає The Economist.
Цілком можливо, що Киличдароглу припаде до душі Заходу й зможе налагодити відносини із Євросоюзом та США. Наразі Туреччина майже повністю припинила співпрацю із ЄС, попри те, що вона є кандидатом на вступ до блоку.
Getty Images
Можуть покращитися відносини Туреччини зі Штатами, які постраждали через зближення Ердогана із диктатором Володимиром Путіним та атаку на курдські сили у Сирії.
Щоправда, Туреччина із новим керівником навряд чи змінить свою політику щодо України. Країна й надалі постачатиме дрони Україні, але не буде запроваджувати санкції проти Росії, адже вона надто залежить від російських туристів і газу, наголошує The Economist.
Киличдароглу, який є лідером союзу шести партій, пообіцяв перемогти у другому турі виборів. Він звинуватив Ердогана у втручанні в підрахунок голосів та звітування про результати, повідомляє Reuters.
Вирішальний компонент виборів
Опозиція сподівалася, що гнів виборців через економічні проблеми в країні стане їй на користь. Нестандартна монетарна політика чинної влади, яка включала підтримку низької облікової ставки, спричинила падіння ліри та безжальну інфляцію. Крім того, очікувалося, що повільна реакція уряду на землетруси, які забрали життя 50 000 людей, також вплине на виборців.
Киличдароглу пообіцяв оживити демократію після багатьох років державного утиску, повернути традиційну економічну політику, відновити незалежність інститутів влади та звʼязки із Заходом, підсумовує Reuters.
Натомість критики хвилюються, що у разі переобрання Ердоган стане ще більш автократичним керівником.
Після підрахування 99% бюлетенів у Ердогана 49,51% голосів, у Киличдароглу – 44,88%. Явка на виборах у Туреччині сягнула 88,9%, за кордоном – 52,6%.
Третій кандидат у президенти – кандидат від партійного блоку «Альянс АТА» Синан Оган – набрав 5,17% голосів, і саме від того, кому він віддасть свою підтримку, залежить результат другого туру виборів.
Впродовж наступних двох тижнів перед другим туром він, найімовірніше, наполягатиме на необхідності підтримки стабільності в країні, вважає молодший співробітник Chatham House Галіп Далай.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
