Федеральна служба державної статистики Росії (Росстат) опублікувала звіт щодо стану економіки РФ за січень–травень 2023-го, згідно з яким у першому кварталі поточного року російський ВВП знизився лише на 1,8%. Найімовірніше, це заздалегідь підготовлена маніпуляція даними, зазначає у своїй колонці на Substack Олександр Шепотило. Глибший аналіз даних відомства показує, що падіння ВВП насправді становить близько 5%
На тлі затяжної й дорогої війни Росії проти України МВФ спрогнозував, що у 2023-му російська економіка покаже кращі результати, ніж британська. Це здивувало економістів й обурило британців, особливо прихильників Брекзиту.
Незрозуміло, як наразі працює російська економіка, але точно можна сказати, що аналітики й авторитетні міжнародні організації не повинні базувати свої прогнози на офіційній російській статистиці. У такому випадку їх висновки будуть далекими від реальності.
У номінальному вираженні у першому кварталі (Q1) 2023-го промисловість і сировинні сектори в Росії скоротилися на 14% та 36% відповідно. Росстат же публікує райдужні картини реального зростання промисловості на 0,3% та падіння сировинного сектору на 4,9%. Саме так статистичне відомство РФ отримало «пристойне» для такого стану країни падіння ВВП на 1,8%.
Ця статистична тенденція готує нас до ймовірного звітування Росстатом про економічне зростання у наступних кварталах завдяки ефекту низької бази 2022 року.
Чому номінальні та реальні дані так різняться
Все зводиться до розрахунків дефляторів секторальних цін, в яких часто припускаються помилок щодо вимірювань або вдаються до навмисних маніпуляцій.
За даними звіту Росстату, реальний ВВП РФ у першому кварталі 2023-го впав на 1,8% порівняно з тим самим періодом 2022 року. На сторінках 8–10 документа наведені дві дуже цікаві таблиці – 2 і 3. У таблиці 2 порівнюються компоненти ВВП різних секторів у перших кварталах 2023-го (2023Q1) та 2022 року (2022Q1) за номінальними (поточними) цінами. У таблиці 3 показані зміни тих самих компонентів ВВП, але вже за реальними (постійними) цінами.
Порівняння двох таблиць дозволяє вирахувати неявний дефлятор цін (implied price deflators) за сектором, використовуючи таку формулу:
Порівняння номінальних і реальних змін у двох таблицях демонструє величезні розбіжності у показниках зростання, особливо у секторі сировини й промислового виробництва.
Номінально вони скоротилися на 14% та 36% відповідно. В реальному ж вираженні Росстат хизується зростанням на 0,3% та падінням на 4,9% цих секторів. Крім того, номінально державні послуги, включно з витратами на армію, збільшилися на 60%, а реально – лише на 4%.
Це підводить нас до неявних дефляторів ВВП, які виглядають дуже дивно:
Ціни виробників сировини впали на 31,3%, а промислової продукції – на 14,4%. Є більш рання версія звіту Росстату, в якій на сторінці 120 зазначено, що у першому кварталі 2023-го ціни виробників сировини впали на 26,3%, що не надто відрізняється від неявного цінового дефлятора. Але в тому самому звіті написано, що ціни промислового сектору знизилися лише на 4,1%. Це досить суттєва відмінність від неявного дефлятора ВВП.
Як такі невідповідності впливають на реальну оцінку зростання ВВП Росії? Різниця буде дорівнювати приблизно такому значенню: -2,92.
Цілком можливо, що реальне зростання ВВП Росії приблизно на 3% нижче, ніж оприлюднив Росстат.
Дані Росстату дуже просто перевірити на послідовність. У МВФ та Світового банку є необхідні ресурси та досвід, щоб не ставити себе в незручне становище, публікуючи нереалістичні прогнози.
Водночас ринки починають щось відчувати: російський рубль поточного року – друга за падінням валюта відносно долара США.
Перекладено з дозволу автора.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.