Роман Абрамович /Getty Images
Категорія
Найбагатші
Дата

Російські мільярдери майже повернули статки, які мали до повномасштабного вторгнення. Чому на них не вплинули санкції

6 хв читання

Роман Абрамович Фото Getty Images

39 мільярдерів, які потрапили під санкції західних країн, змогли повернути втрачені з березня минулого року $104 млрд, і тепер їхні загальні статки всього на 13% нижчі, ніж за день до повномасштабного вторгнення Путіна в Україну. Як їм це вдалося? Розповідає Forbes USA

🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком

24 лютого 2022 року на Київ почали падати бомби – це російська армія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Того самого дня один із найвідоміших російських олігархів Роман Абрамович перевів мажоритарну частку в 10 трастах, які зареєстровані на Кіпрі і Джерсі, своїм шістьом дітям.

За даними злитих документів кіпрського провайдера корпоративних послуг, які потрапили до учасників Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (ПРКОЗ), серед яких Forbes і The Guardian, тим трастам належали активи на принаймні $4 млрд.

За 19 днів Абрамович потрапив під санкції Європейського Союзу, але його головні активи вже було переведено його дітям, що дало можливість уникнути їх замороження чи конфіскації. 

Впродовж наступних кількох тижнів Абрамович пішов далі і переправив свої суперяхти з європейських зон впливу до більш дружніх берегів. Чотири його яхти, включно із Eclipse за $429 млн і Solaris за $507 млн, пришвартувалися у Туреччині, де їх не можуть конфіскувати країни Заходи, адже Туреччина зберігає нейтралітет у війні Росії проти України.

Зрештою Абрамовичу довелося продати свій любий футбольний клуб «Челсі» за рішенням британського уряду, але без копійки це його не залишило. Його капітал впав з приблизно $14,3 млрд того лютого до $6,9 млрд два тижні по тому, після обвалу рубля і закриття російської біржі. Тепер, за оцінкою Forbes, його статки дещо відновилися і сягають $9,2 млрд.

Не лише Абрамович вирішив переписати свої активи на родичів. Багато мільярдерів змогло обійти санкції, передавши трасти і офшорні компаній у власність своїх дружин чи партнерів. А щоб уберегти власні яхти і приватні літаки, вони переправили їх у більш лояльні країни, такі як Туреччина й Арабські Емірати, які не накладали санкції на РФ.

Росія і світ чули одну і ту саму історію: російські мільярдери трохи постраждали від санкцій, але відновили більшість власного капіталу. Дехто у всій цій ситуації навіть побачив для себе вдалу нагоду зміцнити власне становище і прикупити активи, від яких інші хотіли позбутися.

У квітні минулого року нікелевий і банківський магнат Володимир Потанін викупив російський Росбанк у французького Société Générale, який між 2006-м і 2014-м у нього ж і купив той банк за кількома угодами.

За два тижні після того Потанін відхопив собі ще й Тінькофф Банк, один із найбільших приватних банків Росії, у колишнього мільярдера Олега Тінькова за неоголошену суму. Ці покупки він зробив до накладання на нього санкцій Великою Британією у червні і Штатами у грудні.

Це виявилися неабиякі вигідні угоди для нього: власний капітал Потаніна виріс на $6,4 млрд з березня 2022-го до березня 2023 року завдяки цим банкам, що допомогло йому втримати звання другої найбагатшої людини Росії. 

Володимир Потанін /Getty Images

Володимир Потанін – друга найбагатша людина Росії Фото Getty Images

«Це була чиста вигода для Потаніна, і його перевагою було те, що він уклав ці угоди до запровадження проти нього санкцій, – каже Андерс Ослунд, шведський економіст та експерт з російських олігархів, який розповів про способи відновлення статків деяких росіян. – Загалом люди йдуть двома шляхами: або емігрують, або зосереджуються виключно на Росії. Потанін – чудовий приклад».

Чому російські мільярдери не збідніли?

Високі ціни на біржові товари, такі як нафта, метали та мінерали, у 2022-му також допомогли збільшити доходи російських компаній і принести у скарбницю Путіна мільярди доларів. Цьому також сприяли відновлення роботи російської біржі та вартості рубля.

Російський індекс MOEX, який враховує акції 50 найбільших компаній на Московській фондовій біржі, виріс на 31% зі свого найнижчого рівня (26 вересня) і наразі є лише на 18% нижчим, ніж за день до повномасштабного вторгнення. Рубль відновився до довоєнної вартості відносно долара, піднявшись на 65% зі свого карколомного падіння 10 березня 2022-го.

Всі ці фактори сприяли тому, що у найбагатших росіян був дуже непоганий рік. До списку мільярдерів світу 2023 року від Forbes потрапило 105 росіян із загальним капіталом $474 млрд, у березні 2022-го їх було 83, і їхні статки разом становили $320 млрд. Для порівняння, 735 американських мільярдерів втратили $200 млрд між березнем 2022-го і 2023 року, а китайські – $300 млрд. Розмір статків учасників списку оцінювали за цінами акцій і обмінним курсом станом на 10 березня 2023-го.

Навіть ті, хто потрапив під санкції Заходу, обійшлися відносно малою кровʼю. За підрахунками Forbes, принаймні 46 російських мільярдерів потрапили під санкції США, ЄС і Великої Британії з 2014 року. Більшість із них спіткала ця доля за кілька місяців після повномасштабного вторгнення у 2022-му. Лише 39 із них потрапили до списку мільярдерів Forbes і 2022-го, і 2023-го. З 23 лютого 2022 року ці 39 багатіїв разом втратили $45 млрд, або близько 13% від свого колективного капіталу.

Якщо поглянути на те, як пішли у них справи з березня минулого року, коли рубль був у вільному падінні, а Московська фондова біржа закрилася, то постає кардинально інша картина. З березня 2022-го до березня 2023 року ті 39 підсанкційних мільярдерів повернули собі приголомшливі $104 млрд. Лише у трьох статки за цей період знизилися. Ще сім підсанкційних мільярдерів збагатилися настільки, що змогли повернутися до клубу найбагатших людей світу у 2023-му, не потрапивши до нього у березні минулого року.

«Їхні активи дуже добре тримаються, – каже Віктор Вінклер, санкційний юрист і колишній очільник стандартів світових санкцій в німецькому банку Commerzbank. – [До 2022-го] дуже велика і значна частина їхніх активів уже перебувала в країнах, які не дотримуються запроваджених Заходом санкцій. Багатьом олігархам вдалося вчасно зреагувати до накладання на них санкцій після 24 лютого, адже на них вони стали поширюватися значно пізніше після вторгнення Путіна».

Найбільше виграв добривний магнат Андрій Мельниченко, який тепер є найбагатшою людиною Росії. За останній рік його статки зросли на $14,1 млрд, до $25,2 млрд, завдяки підвищенню цін на добрива і вугілля, а саме цими продуктами займаються його дві приватні компанії, Eurochem і SUEK відповідно.

Мельниченко у 2006-му перевів свої частки в Eurochem і SUEK у траст і припинив бути бенефіціаром трасту 8 березня 2022 року – його місце зайняла його дружина Олександра. (Олександра потрапила під санкції у червні.) Його представники стверджували, що через це Мельниченка не можна включати до списку мільярдерів, але Forbes відносить ці статки до Мельниченка і його родини, до якої входить його дружина.

Насправді, що стосується російських супербагатіїв, то Forbes розраховував їхні статки для списку 2023-го із урахуванням структур права власності від лютого 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення Росії, а отже, Eurochem і SUEK входять до капіталу Мельниченка.

Згідно із Андерсом Ослундом, також важливо розрізняти наслідки санкцій для олігархів, у яких велика кількість активів за кордоном, і тих, які переважно працюють в Росії.

«Моє враження таке, що вони сильно постраждали. Ці люди, які сидять між Заходом і Росією, програли, – каже економіст, вказуючи на зниження вартості таких компаній, як люксембурзька банківська група Alfa Bank, якою володіють підсанкційні мільярдери Михайло Фрідман, Петро Авен, Герман Хан і Олексій Кузьмічов». (Пʼятий співвласник, Андрій Косогов, не потрапив під санкції).

Це вирізняє їх серед тих, чиї активи зосереджені в Росії і хто має тісніші звʼязки із Путіним, як-от Аркадій і Борис Ротенберги.

Дійсно, за оцінкою Forbes, Аркадій Ротенберг, його брат Борис і син Ігор тепер багатші, ніж були до війни. Їхні спільні статки виросли на $500 млн, до $6,2 млрд. Оскільки у них мало активів за межами Росії, про які відомо, санкції Заходу на них не надто вплинули, адже вони били по частках росіян в іноземних компаніях чи фінансових інвестиціях за кордоном.

Михайло Фрідман і Петро Авен /Getty Images

Мільярдери Михайло Фрідман і Петро Авен, власники Alfa Bank, які потрапили під санкції Заходу через війну Росії в Україні Фото Getty Images

Економіка Росії

Хай там як, а перспективи російської економіки більш неоднозначні, ніж можна судити за статками її найбагатших синів. Економіка Росії скоротилася на близько 2,5% минулого року, якщо вірити урядовій статистиці, а це значно менше за 12%, які прогнозували країні. Але це все одно суттєве падіння, якщо порівнювати його із 3,5% зростання ВВП ЄС і 2,1% – США.

Крім того, зʼявляються ознаки того, що західні санкції, а саме обмеження ціни на російську нафту і заборона ЄС на російські нафтопродукти, нарешті починають діяти. Міністр фінансів Росії повідомив про $29,5 млрд дефіциту бюджету у першому кварталі 2023 року, переважно через зниження доходів від нафти і газу.

Якщо ж говорити про вплив санкцій на російських олігархів, то лише один із них, Олег Тіньков, за останній рік втратив членство у клубі найбагатших людей світу. Це трапилося тоді, коли його нібито змусили за безцінь продати свої активи після критики путінської війни.

На думку Тінькова, санкції спрямовані не на тих, на кого потрібно. «На місці західних урядів я б точніше обирав цілі, – сказав він Forbes минулого травня. – Вони наклали санкції на мене, зате «гаманці» Путіна обійшли увагою».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд