Багато хто переймається тим, що штучний інтелект забере у них роботу. Проте існує висока ймовірність того, що саме ця та інша технології можуть допомогти нам упоратися зі зменшенням фертильності у світі. У цьому питанні розбирався The Economist. Forbes резюмує матеріал.
До кінця цього століття кількість людей на планеті може скоротитися вперше з часів світової епідемії чуми. Проте цього разу справа не у великій смертності, а у зменшенні народжуваності.
По всьому світові рівень фертильності, тобто середня кількість народжень, що припадає на одну жінку, падає. Ми про це вже чули, проте про наслідки цього тренду для світової економіки говорять недостатньо, вважає The Economist.
У 2000-му коефіцієнт фертильності становив 2,7 народження на одну жінку. Він достатньо комфортно перевищував коефіцієнт заміщення, який тоді був 2,1.
Та сьогодні коефіцієнт фертильності знизився до 2,3 і продовжує падати. У 15 країнах із найбільшим ВВП коефіцієнт фертильності опустився нижче за коефіцієнт заміщення. До таких країн належать США і більшість заможних країн, а також Китай та Індія, які не є багатими, але на них припадає третина світового населення.
Це означає, що населення старішає. Найяскравішими прикладами країн, що старіють, можна назвати Японію, Італію, Бразилію, Мексику і Таїланд.
До 2023-го більш як половині жителів Східної та Південно-Східної Азії буде за 40. Навіть у Африці, де у 2050-х прогнозують пік приросту населення, коефіцієнт народжуваності швидко падає.
Хай би що казали захисники природи, а скорочення населення створює проблеми. Основні труднощі, спровоковані зменшенням кількості молодих людей, такі:
- підтримка пенсіонерів. Якщо сьогодні у багатих країнах на одну людину за 65 припадає приблизно три особи віком від 20 до 65, то до 2050-го їх буде менше двох. Це може призвести до вищих податків, збільшення пенсійного віку і потенційної урядової бюджетної кризи;
- інтелектуальний динамізм. Молоді розуми частіше здійснюють проривні відкриття. Старші країни та їхнє молоде населення менш підприємливі і не такі схильні до ризиків. Коли у країні високий відсоток літнього населення, то існує менше шансів на прихід до влади політиків, які спрямовані на розвиток економіки, адже літнім від цього менше користі.
Відео The Economist про те, скільки коштує виховання дитини у різних країнах (англ.)
Причини і рішення зниження фертильності
Світ розвивається, а разом із ним наші пріоритети й бажання. Консерватори-популісти поспішають звинуватити суспільство у зниженні народжуваності і закликають повернутися до традиційних сімейних цінностей. Проте неправильно вважати, що люди зобовʼязані народжувати дітей заради інших.
Ліберали пропонують заохочувати імміграцію, що благородно, але не розвʼязує головну проблему. Імміграція до багатих країн нині рекордно висока, що допомагає окремим країнам закрити брак робочої сили. Проте цього недостатньо, щоб запобігти вимиранню освіченої і працездатної молоді у світі.
В опитуваннях люди часто говорять, що хотіли б мати більше дітей. Це може свідчити про те, що їхні ресурси не дозволяють їм втілити це бажання у життя або політика держави цього не дозволяє, наприклад є брак житла чи погане лікування фертильності.
Та навіть якщо це виправити, економічний розвиток усе одно призведе до падіння коефіцієнту фертильності нижче від коефіцієнта заміщення. Як приклад можна навести Сінгапур. Держава пропонує щедрі гранти, податкові пільги та знижки на догляд за дитиною, але там коефіцієнт фертильності становить 1,0.
Реалізація потенціалу бідного населення може скоротити брак освіченої молоді без необхідності збільшувати народжуваність. Дві третини китайських дітей живе у сільській місцевості і переважно ходить до жахливих шкіл; стільки ж індійців від 25 до 34 не закінчували старшу школу.
Кількість молоді в Африці зростатиме ще кілька десятиліть. Розвиток їхніх навичок сам по собі є бажаним, але ще це може дати більше нових мігрантів-новаторів. Та заохочувати розвиток складно, а що швидше країна стає багатою, то швидше вона стає «старою».
Зрештою світові доведеться примиритися з меншою кількістю молоді і, ймовірно, із населенням, що зменшується. Враховуючи це, розвиток ШІ-технологій нагодився як ніколи вчасно.
Країнам за допомогою ШІ може бути легше підтримувати велику кількість літніх людей. А ро́боти разом зі штучним інтелектом можуть значно полегшити догляд за старими.
Якщо технології допоможуть людям подолати проблему народжуваності, то в цьому не буде нічого нового. Неочікуваний прогрес у збільшенні продуктивності означає, що демографічні часові бомби, наприклад масовий голод, який передбачив Томас Мальтус у XVIII ст., не вибухнули.
Менше немовлят означає менше людського генію, але цю проблему може вирішити той самий людський геній, підсумовує The Economist.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
