Категорія: Світ
Дата: 25 червня 19:28

Людина, яка доклала руку до президентства Трампа. Основні факти гучної шпигунської справи проти WikiLeaks та її засновника Джуліана Асcанжа від NYT

Forbes

5 хв читання

Існує думка, що шанси стати президенткою США для Гілларі Клінтон остаточно поховав витік електронного листування демократів, яке зламали російські хакери, а організація WikiLeaks їх опублікувала на своєму сайті. Майже 20-річні зусилля США кинути Джуліана Ассанжа за ґрати нарешті увінчалися успіхом. Майже. Засновник WikiLeaks, який злив у мережу не один стос секретних урядових документів, пішов на мирову з американським урядом. The New York Times пригадує основні події боротьби США з викривачами державних таємниць. Forbes переказує головне з матеріалу

Увечері в понеділок, 24 червня, стало відомо з короткої заяви до суду про те, що справа уряду США проти Джуліана Ассанжа майже добігла кінця. Засновник міжнародної організації WikiLeaks, про яку світ дізнався завдяки публікації секретних документів, погодився визнати себе винним за одним звинуваченням у порушенні «Закону про шпигунство» в обмін на пʼятирічне увʼязнення, пише New York Times.

Австралійський журналіст Ассанж, 52, постане перед федеральним судом у Сайпані, столиці Північних Маріанських островів, які є американською територією, у середу, 26 червня. Очікується, що після засідання Ассанж полетить в Австралію, адже угода передбачає зарахування часу, що він провів під вартою у Великій Британії, як відбування терміну увʼязнення.

Ця угода знаменує кінець виняткової юридичної саги, яка порушила нові питання національної безпеки, свободи ЗМІ, політики і дипломатії. NYT пригадує усі її головні події.

2006 рік

Цього року австралійський журналіст та інтернет-активіст Джуліан Ассанж засновує WikiLeaks, щоб допомагати висвітлювати таємну інформацію в інтернеті. Він збирає міжнародну команду, контрактує сервери у різних країнах, як-то в Ісландії й Швеції, та розшукує засекречені матеріали для оприлюднення онлайн.

2009 рік

Аналітик розвідданих в Армії США, якого нині знають як Челсі Меннінг, завантажує багато документів та файлів із закритої внутрішньої мережі і зливає їх у WikiLeaks.

Серед усіх цих даних найгучнішими були наступні:

відео обстрілу американським гелікоптером Багдаду, під час якого загинув фотограф Reuters;
документи про значно більшу кількість загиблих цивільних під час війн в Іраку та Афганістані, ніж повідомлялося загалу;
250 000 документів дипломатичного листування;
звіти про надмірну жорстокість під час допитів іракськими союзниками, на яку американські військові закривали очі;
звіти про стан вʼязнів у американській вʼязниці Гуантанамо.

2010 рік

Ассанжа наздоганяє світова слава, коли його організація починає співпрацювати з найвідомішими світовими виданнями, серед яких NYT, The Guardian і Le Monde. Спершу складалося враження, що у WikiLeaks є низка джерел в американському уряді, але зрештою за це злиття заарештовують інформаторку Меннінг, яка тоді ще була Бредлі.

Меннінг тоді тримали в одиночній камері й під жорстким наглядом для уникнення суїциду, навіть коли лікар повідомив, що такої загрози немає. Через це почали звучати версії про те, що жорсткі умови утримання мали стати повідомленням для Меннінг.

Мінʼюст США розпочинає розслідування діяльності WikiLeaks, а адміністрація Барака Обами розмірковує про те, чи можна висунути звинувачення Ассанжу так, щоб не створити прецедент для обмеження свободи преси.

Того ж року у Швеції видають ордер на арешт Ассанжа у справі про сексуальне насильство. Банки починають відмовлятися обробляти донати на роботу WikiLeaks.

2012 рік

Ассанж, перебуваючи у Великій Британії, подає апеляцію проти шведського ордера на арешт, але програє. Він вирішує порушити умови виходу під заставу і тікає у посольство Еквадору у Лондоні. Повіривши його заяві про політичне переслідування та страх бути екстрадованим у США, Еквадор надає Ассанжу політичний притулок, де він проведе наступні сім років.

2013 рік

У військово-польовому суді Меннінг визнає свою провину, але заявляє, що Ассанж ніколи не організовував викрадення даних. Її визнають винною у майже всіх висунутих звинуваченнях, окрім найсерйознішого – допомога ворогу, тобто державній зраді.

Меннінг присудили 35 років за ґратами, що стало найбільшим вироком у справах про злиття даних у США. Вже після суду вона заявляє про свою трансгендерність і бере собі імʼя Челсі; її відправляють у чоловічу вʼязницю, де вона двічі намагається покінчити з життям.

У цей час Ассанж відправляє адвоката WikiLeaks на допомогу Едварду Сноудену, колишньому підряднику Агентства національної безпеки США. Сноуден злив великі обсяги документів, що стосуються спостереження за людьми; за це США скасували його паспорт, через що Сноуден застряг у Москві.

2016 рік

У розпал президентської кампанії між Гілларі Клінтон і Дональдом Трампом WikiLeaks публікує електронне листування лідерів Національного комітету Демократичної партії, а також помічників Клінтон. Листування співробітників кампанії Клінтон відображало всі етапи формування політики і образу кандидатки, які могли створити враження про Клінтон як про безвекторну політикиню, у якої немає чіткої програми й позиції у важливих питаннях.

Ассанж в інтервʼю для британського телеканалу відверто заявив про небажання бачити Клінтон на посаді президента США через її заклики до його арешту і підбурювання до повалення режиму Муаммара Каддафі.

Через це йому закидають організацію витоків таким чином, щоб якомога сильніше нашкодити кампанії Клінтон чи відвернути увагу від проколів Трампа. З цим важко посперечатися, адже першу частину документів Ассанж оприлюднив саме в той день, коли в мережі зʼявився запис розмови Трампа, в якій він хизується тим, що хапає жінок за геніталії без їхньої згоди.

2017 рік

Незадовго до кінця своєї каденції президент Обама скасовує більшу частину терміну Меннінг, щоб позбавити її невідомого майбутнього, яке чекає на трансгендерну жінку у чоловічій вʼязниці.

WikiLeaks публікує серію документів, які детально розповідають про інструменти для хакінгу та спостереження, що застосовує ЦРУ. (Пізніше за це засудили колишнього співробітника управління Джошуа Шульта.)

У грудні 2017 року Мінʼюст таємно починає справу проти Ассанжа за звинуваченням у допомозі Меннінг. Саме це дало підставу пізніше вимагати його арешту та екстрадиції, якщо він покине посольство Еквадору у Лондоні.

2018 рік

Суд присяжних за запитом мінʼюсту дає «зелене світло» на висунення Ассанжу звинувачення у змові з метою допомогти Меннінг викрасти таємні дані. Це рішення було засекреченим, але пізніше цього ж року міністерство помилково оприлюднює інформацію про те, що керівнику WikiLeaks висунуто звинувачення.

2019 рік

Шведські прокурори закривають розслідування проти Ассанжа у справі сексуального насильства.

Еквадор відмовляє йому у подальшому політичному притулку та запрошує британську поліцію арештувати Ассанжа за порушення умов виходу під заставу – згодом за це він отримає 50 тижнів вʼязниці.

США розсекречують справу проти Ассанжа і оголошують його звинувачення:

Змова з Меннінг і заохочення її до викрадення американських секретів, щоб потім вона передала їх WikiLeaks;
Порушення «Закону про шпигунство» шляхом поширення таємниць США, що мають відношення до нацбезпеки.

Ассанж, якому не висувають звинувачення за злам електронних поштових скриньок демократів 2016-го чи витік документів ЦРУ у 2017-му, починає тривалу юридичну боротьбу проти своєї екстрадиції.

2021 рік

Британський суддя блокує екстрадицію Ассанжа на підставі того, що в американській вʼязниці є високі шанси на його самогубство. Адміністрація нового президента США Джо Байдена відкидає заклики правозахисних організацій закрити справу проти Ассанжа і продовжує наполягати на екстрадиції.

Білий дім запевняє Британію, що під час суду його не піддаватимуть жорстким умовам утримання і йому не загрожує смертна кара. А в разі обвинувачувального вироку він відбуватиме покарання у рідній Австралії. Це переконало британський суд і він схвалив екстрадицію, але далі були роки апеляцій.

Під час перебування у британській в’язниці «Белмарш» в Ассанжа стався мікроінсульт.

2022 рік

Видання, які свого часу опублікували документи від Меннінг, закликали закрити справу проти Ассанжа, адже переслідування такої його журналістської діяльності «стане небезпечним прецедентом», який загрожує порушенням свободи слова ЗМІ.

2022-2024 роки

Весь цей час, поки розглядається апеляція Ассанжа щодо екстрадиції, він перебуває у британській вʼязниці суворого режиму, тобто понад пʼять років. Наступне слухання у цій справі мало відбутися цього липня, але 24 червня стало відомо про угоду з визнанням провини між Ассанжем і США.

Сьогодні зранку, 25 червня, дружина Ассанжа, Стелла, опублікувала відео посадки чоловіка на літак з Британії.

Матеріали по темі