Сьогодні очільницею британської Консервативної партії та водночас майбутньою прем'єр-міністеркою обрано Ліз Трасс, нинішню главу МЗС Сполученого Королівства. Трасс відіграла величезну роль у формуванні антипутінської коаліції, але її відносини з міжнародними партнерами не завжди складалися гладко. Як це вплине на міжнародну політику Великої Британії? Forbes вибрав головне з матеріалу The Guardian.
Ліз Трасс, 47, офіційно обійме посаду прем'єр-міністра після формальної зустрічі з британською королевою. До цього Єлизавета II прийме відставку Бориса Джонсона, який представить їй Трасс як нового лідера консерваторів.
Майбутня британська прем'єрка має багатий досвід політичної роботи у Великій Британії, а останній рік вона обіймала посаду головного дипломата країни. Ставши прем'єр-міністеркою, Трасс візьме на себе розвʼязання багатьох проблем – від енергетичної кризи та падіння рівня життя у себе на батьківщині до війни Росії в Україні та агресивних планів Китаю.
За кілька тижнів після переїзду на Даунінг-стріт Трасс виступить на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, а у листопаді вирушить на Балі на чергову зустріч G20. Що думають про наступницю Бориса Джонсона в Києві та інших європейських столицях, Вашингтоні, Москві та Пекіні?
Вірний партнер США
Адміністрація Байдена чудово розуміє, що як представниця консерваторів Ліз Трасс має більше спільного з американськими республіканцями, ніж із демократами. Але у зовнішній політиці, особливо у протистоянні Росії та стримуванні Китаю, Вашингтон вважає її надійною союзницею.
Велика Британія та США – давні партнери по НАТО, а останнім часом доклали багато зусиль для формування альянсу на підтримку України. Велика Британія – другий після США постачальник зброї для України, і адміністрація Байдена сподівається, що Трасс збереже та посилить підтримку Києва.
Обидві країни – учасниці тристороннього пакту безпеки в Тихому океані (AUCUS). Вашингтон цінує тверду лінію Трасс у питанні незалежності Тайваню та її активну підтримку нещодавнього візиту туди спікерки нижньої палати Конгресу Ненсі Пелосі.
У зовнішній політиці адміністрація Байдена, особливо у протистоянні Росії та стримуванні Китаю, Вашингтон вважає Ліз Трасс надійною союзницею. Фото Getty Images
Франція: друг чи ворог?
Після Brexit відносини між Великою Британією та Францією різко погіршилися, а суперечки з приводу мігрантів, ліцензій на риболовлю та пакту AUKUS загострили їх ще дужче. Окремим предметом суперечок є так званий північноірландський протокол, спрощений порядок митного оформлення вантажів для Північної Ірландії. Лондон ввів його в однобічному порядку в обхід домовленостей про Brexit між Великою Британією та Євросоюзом. Париж більше не вважає, що Лондону можна довіряти, а Лондон каже, що Париж зацікавлений лише в тому, щоб покарати його за вихід із ЄС. Дійшло до того, що наприкінці серпня Трасс заявила, що не може впевнено сказати, хто Франція для Великої Британії – друг чи ворог. У Франції її слова викликали шквал обурення.
Надії на відлигу після звільнення Бориса Джонсона тепер розвіялися порохом, вважає The Guardian. Макрон дорікнув Трасс через її слова, сказавши, що Велика Британія – дружня держава «незалежно, а іноді й усупереч її лідерам та їхнім маленьким помилкам». Колишній посол Франції в Лондоні Сільві Берманн сказала, що за правління Трасс відносини між двома країнами можуть погіршитися.
Стійкий союзник України
Якщо для України існує ідеальний наступник Бориса Джонсона, то це Ліз Трасс, вважає The Guardian. Майбутня британська прем'єрка називає себе борцем за свободу і заприсяглася, що президент України буде першим закордонним лідером, якому вона зателефонує з Даунінг-стріт.
«На посаді прем'єр-міністра я буду найбільшим другом України і продовжу справу Бориса Джонсона. Я зроблю все можливе, щоб Путін програв війну в Україні та зазнав стратегічної поразки», – сказала Трасс в одному з виступів.
Трасс наполягає, що російські війська мають не лише відійти на позиції до 24 лютого, а й піти з Криму, незаконно анексованого 2014-го.
Єдине, що може певною мірою хвилювати Київ, – це нестабільні взаємини Трасс з очільниками європейських держав через спрощений митний режим для Північної Ірландії («північно-ірландський протокол»). Ці суперечності можуть вплинути на здатність Трасс домовлятися з лідерами ЄС про посилення політики щодо Кремля.
Якщо для України існує ідеальний наступник Бориса Джонсона, то це Ліз Трасс. Майбутня британська прем'єрка називає себе борцем за свободу і заприсяглася, що президент України буде першим закордонним лідером, якому вона зателефонує з Даунінг-стріт. Фото Getty Images
«Русофобка та ворог Кремля»
Кремль старанно уникав публічних заяв про свої вподобання у британських перегонах за посаду прем'єра, але ворожість до Трасс майже не приховував.
«З огляду на всі попередні заяви, ми, звісно, сподіваємося, що майбутній прем'єр-міністр Великої Британії, посівши це місце, схилятиметься до більш виваженої риторики щодо нашої країни», – сказав речник Путіна Пєсков.
Російська пропаганда ясно дала зрозуміти, що Кремль вважає Трасс «русофобкою» зі стажем, а один із пропагандистів назвав її «поганою копією Маргарет Тетчер».
Трасс не приховує, що після її приходу до влади політика Великої Британії щодо Росії та її вторгнення в Україну залишиться незмінною. За кілька тижнів до початку війни Трасс зустрічалася з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Той охарактеризував діалог із британською колегою як розмову «німого з глухим».
Британський яструб для Китаю
Пекін навряд чи сподівається на повернення «золотого віку» у відносинах із Лондоном, але явно хотів би бачити на посаді прем'єра людину з прагматичнішим, ніж у Трасс, підходом до двосторонніх відносин.
Офіційно китайське керівництво повідомляє, що «співпрацюватиме з прем'єр-міністром Великої Британії, незалежно від кандидатури, над розвитком британсько-китайських відносин». Підконтрольна Пекіну преса менш дипломатична: Трасс називають «радикальною популісткою», а її висловлювання про політику Китаю – «божевільними».
Два тижні тому китайська преса багато говорила про висловлювання Трасс на передвиборному заході у Бірмінгемі. Майбутня прем'єрка заявила, що готова використати ядерний арсенал Великої Британії, навіть якщо це означатиме «глобальне знищення».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
