Схоже, що в Європи є регіон, який може допомогти впоратися з енергетичною кризою і досягти кліматичних цілей. Згідно з даними The Economist, цим рятівником може стати Північне море.
Forbes обрав головне з матеріалу.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Есбʼєрг – данське портове містечко і хаб європейської вітроенергетики. Дві третини турбін, які наразі крутяться в Північному морі біля берегів Есбʼєрга, можуть забезпечити електроенергією 40 млн європейських будинків. Портовий оператор містечка планує втричі збільшити потужність цієї вітрової ферми до 2026-го.
Meta купила 212 га землі неподалік Есбʼєрга, щоб створити дата-центр, який працюватиме на відновлюваній енергії, а на дно Північного моря укладають кабелі, які будуть проводити 30% міжнародного трафіку даних до Норвегії.
Трохи стратегічного мислення та дещиця удачі можуть допомогти містам і містечкам на Північному морі сприяти підйому європейської економіки, яка намагається досягти абмітних кліматичних цілей і врегулювати енергетичну кризу, створену тиранами, такими як Путін.
Північне море завжди було важливе з економічної точки зору. Країни, узбережжя яких омиває це крижане море, а саме Бельгія, Британія, Данія, Німеччина, Нідерланди й Норвегія, не одне століття використовують його для транспортування. У ХХ столітті тут відкрили нафтові й газові родовища, які на піку давали стільки чорного золота, скільки наразі дає ОАЕ. Але тепер бурхливі води стають усе привабливішими завдяки іншим ресурсам.
Золотий вітер
Найбільш вітряна погода у світі та мʼяке дно, яке дозволяє легше встановлювати турбіни, роблять Північне море ідеальним місцем для морських вітрових електростанцій. Ед Нортем з інвестиційної фірми Macquarie Group, яка вклала гроші у 40% усіх морських вітрових електростанцій Британії, каже, що турбіни на морі працюють на 60% своєї потужності, в той час як наземні – на 30–40%.
У 2022-му країни Північного моря розпродали на аукціоні 25 гігават потужності, а на наступні три роки вже забронювали тендерів на 30 гігават.
У травні Єврокомісія та чотири країни на Північному морі домовилися розбудувати вітрові ферми до 150 гігават електричної ємності, що впʼятеро перевищує європейську й втричі світову сучасні ємності. У вересні ця група та ще пʼять країн погодилися збільшити цю цифру до 260 гігават, що є еквівалентом роботи 24 000 найбільших сучасних турбін.
Найбільш вітряна погода у світі та мʼяке дно, яке дозволяє легше встановлювати турбіни, роблять Північне море ідеальним місцем для морських вітрових електростанцій. Фото Gettyimages
У результаті електроємність кількох вітрових ферм, які нині будують, тепер перевищує 1 гігават, що найчастіше можна побачити на атомних електростанціях. Вітрова ферма Dogger Bank, яка має почати роботу влітку 2023-го, у 2026-му обіцяє досягти своєї повної ємності у 3,6 гігават.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Великі економіки намагаються зменшити вартість електроенергії, що сприяє конкурентоздатності вітроенергетики. У липні Британія уклала угоду з пʼятьма постачальниками, які надаватимуть електрику по £37 ($44) за мегават-годину – це одна шоста від оптової ціни на електрику в країні в грудні.
Побічна користь
Вітряна погода не лише приносить користь, а й може пошкодити електромережі, але сучасні технології допомагають впоратися і з цим. Один зі способів протидії суворій погоді – створення більше ліній звʼязків: спершу між морською вітровою фермою і суходолом (наразі більшість ферм мають одну лінію звʼязку із суходолом, що є неефективним), а потім і між самими фермами.
Ще один спосіб впоратися з мінливістю вітру – використовувати її для розчеплення молекул води для виробництва зеленого палива, як-то водню і аміаку. У травні Єврокомісія та боси важкої індустрії пообіцяли до 2025-го вдесятеро збільшити виробничі потужності європейських електролізерів, які і виконують розчеплення. Це дасть змогу виробляти 10 млн тонн зеленого палива до 2030 року.
Інвестори у захваті: так, фірма приватного капіталу Copenhagen Infrastructure Partners зібрала €3 млрд у фонд, який інвестуватиме виключно у «водневі» активи. В Європі ж оголосили про десятки водневих проєктів, три найбільші з яких разом даватимуть 20 гігават енергії.
За даними дослідницької фірми SINTEF, наразі у розробці є принаймні 10 проєктів, які можуть створити в Північному морі архіпелаг «енергетичних островів», де житимуть працівники з обслуговування, а електрика та водень вироблятимуться у великій кількості.
У 2023-му мають розіграти тендер на створення такого острова за 100 км від данського узбережжя, який стане хабом для 10 ближніх вітрових ферм і буде зʼєднуватися із сусідніми країнами.
Друге життя газових родовищ
Та не лише вітром і воднем єдиним. Деякі індустрії, такі як цементна чи хімічна, важко чи неможливо зробити екологічними та зменшити їхні вуглецеві викиди. Саме для таких індустрій пропонують резервуари для збору й зберігання вуглецю, які створюють на базі порожніх газових родовищ. Екоактивісти не в захваті, але прихильники ідеї вважають, що краще хоча б щось, ніж нічого.
Так, компанія Porthos намагається отримати схвалення в Роттердамі на прокладання труби до компресорної станції, через яку вуглець потраплятиме до спустошеного газового родовища у Північному морі.
Запуск проєкту відклали, але він отримав зелене світло. Сховище може приймати близько 2,5 млн тонн вуглецю на рік протягом 15 років, а це майже 2% вуглецевих викидів Нідерландів.
За даними аналітичного центру Global CCS Institute, в Європі наразі понад 70 таких проєктів перебувають на різних стадіях розробки.
Інформація – це сила… і гроші
Ще одна золота жила Північного моря – це інформація. Країни регіону – це чудове місце для обробки та зберігання інформації.
- Низькі ціни на електроенергію роблять роботу дата-центрів дешевшою.
- Холодний клімат дає змогу охолоджувати процесори за допомогою циркуляції повітря ззовні, а не використовувати дорогі охолоджувальні системи
- Сам же регіон може похвалитися кваліфікованими працівниками, стабільним державною системою і найкращими у світі законами про дані.
За даними TeleGeography, 13 нових кабелів проклали в Північному морі з 2020 року.
Дата-центри і хмарні сервіси теж хочуть стати екологічнішими і декарбонізувати свої ланцюги поставок. Так, Amazon Web Services (AWS) і Microsoft Azure створили серверні ферми в північних країнах, а про Meta згадувалося раніше. За оцінками консалтингової фірми Altman Solon, в середньому попит на дата-центри в північних країнах виросте на 17% до кінця десятиліття.
Промисловці, йдіть на північ
Велика кількість відновлюваної енергії робить регіон привабливим і для інших галузей промисловості. Так, на півночі Норвезького моря фірма Aker Horizons хоче створити промисловий хаб, який буде живити вітроенергія з моря.
У Швеції компанія H2 Green Steel уже будує перший за пів століття новий металургійний завод в Європі, який буде працювати не на вугіллі чи газу, а на зеленому водні. Фото Getty Images
У Швеції компанія H2 Green Steel вже будує перший за пів століття новий металургійний завод в Європі, який буде працювати не на вугіллі чи газі, а на зеленому водні.
Цей водень вироблятиме один із найбільших у світі електролізних заводів, який використовуватиме вітрову й водну енергію. H2 Green Steel також сподівається експортувати крицю (губчасте залізо), яка є напівпродуктом виробництва заліза.
У німецької державної енергетичної компанії Uniper теж великі плани на Північне море. Лише цього року вона побудувала в місті Вільгельмсгавен перший німецький термінал для прийому скрапленого газу, а скоро планує неподалік зводити обʼєкт для виробництва водню з аміаку. Крім того, на старому вугільному заводі компанія збудує водневий завод і надасть достатньо місця для бізнесів, яким потрібна велика кількість енергії.
Привабливим регіон вважають і виробники електротранспорту, які також використовують багато енергії, і виробники вітрових турбін, які нещодавно постраждали через розірвані ланцюги поставок. Vestas, найбільший у світі виробник таких турбін, закриває завод у Китаї і відкриє один у Польщі, частково щоб бути ближчим до нової вітрової ферми на Балтійському морі.
Перешкоди до Північного моря
Наразі існує кілька проблем із розвитком економіки Північного моря і перетворенням його на енергетичний та промисловий хаб.
- Не надто приваблива погода. На теплому Середньому Сході чи в сонячній Іспанії можна виробляти так само дешеву, якщо не дешевшу, відновлювану енергію
- Може знадобитися 10 чи більше років на те, щоб отримати дозвіл в ЄС на створення нових вітрових ферм і парків.
- Американський Закон про зменшення інфляції Байдена включає $370 млрд субсидій та податкових знижок для екологічних продуктів і послуг, що виробляються у Штатах. В ЄС бояться, що такі привабливі умови змусять інвесторів покинути блок – там навіть розглядають, чи не суперечить цей закон правилам міжнародної торгівлі.
Якщо вдасться подолати ці перешкоди, вплив економіки Північного моря на континент може бути грандіозним.
