Північне море, вітроелектростанція Нордергрюнде в гирлі річки Везер. /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Вітрові ферми на 260 гігават. Як Північне море може стати енергетичним годувальником Європи. Пояснює The Economist

5 хв читання

Північне море, вітроелектростанція Нордергрюнде в гирлі річки Везер. Фото Getty Images

Схоже, що в Європи є регіон, який може допомогти впоратися з енергетичною кризою і досягти кліматичних цілей. Згідно з даними The Economist, цим рятівником може стати Північне море.

Forbes обрав головне з матеріалу.

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

Есбʼєрг – данське портове містечко і хаб європейської вітроенергетики. Дві третини турбін, які наразі крутяться в Північному морі біля берегів Есбʼєрга, можуть забезпечити електроенергією 40 млн європейських будинків. Портовий оператор містечка планує втричі збільшити потужність цієї вітрової ферми до 2026-го.

Meta купила 212 га землі неподалік Есбʼєрга, щоб створити дата-центр, який працюватиме на відновлюваній енергії, а на дно Північного моря укладають кабелі, які будуть проводити 30% міжнародного трафіку даних до Норвегії.

Трохи стратегічного мислення та дещиця удачі можуть допомогти містам і містечкам на Північному морі сприяти підйому європейської економіки, яка намагається досягти абмітних кліматичних цілей і врегулювати енергетичну кризу, створену тиранами, такими як Путін.

Північне море завжди було важливе з економічної точки зору. Країни, узбережжя яких омиває це крижане море, а саме Бельгія, Британія, Данія, Німеччина, Нідерланди й Норвегія, не одне століття використовують його для транспортування. У ХХ столітті тут відкрили нафтові й газові родовища, які на піку давали стільки чорного золота, скільки наразі дає ОАЕ. Але тепер бурхливі води стають усе привабливішими завдяки іншим ресурсам.

Золотий вітер

Найбільш вітряна погода у світі та мʼяке дно, яке дозволяє легше встановлювати турбіни, роблять Північне море ідеальним місцем для морських вітрових електростанцій. Ед Нортем з інвестиційної фірми Macquarie Group, яка вклала гроші у 40% усіх морських вітрових електростанцій Британії, каже, що турбіни на морі працюють на 60% своєї потужності, в той час як наземні – на 30–40%.

У 2022-му країни Північного моря розпродали на аукціоні 25 гігават потужності, а на наступні три роки вже забронювали тендерів на 30 гігават.

У травні Єврокомісія та чотири країни на Північному морі домовилися розбудувати вітрові ферми до 150 гігават електричної ємності, що впʼятеро перевищує європейську й втричі світову сучасні ємності. У вересні ця група та ще пʼять країн погодилися збільшити цю цифру до 260 гігават, що є еквівалентом роботи 24 000 найбільших сучасних турбін.

Вітрові турбіни біля Роттердаму /Gettyimages

Найбільш вітряна погода у світі та мʼяке дно, яке дозволяє легше встановлювати турбіни, роблять Північне море ідеальним місцем для морських вітрових електростанцій. Фото Gettyimages

У результаті електроємність кількох вітрових ферм, які нині будують, тепер перевищує 1 гігават, що найчастіше можна побачити на атомних електростанціях. Вітрова ферма Dogger Bank, яка має почати роботу влітку 2023-го, у 2026-му обіцяє досягти своєї повної ємності у 3,6 гігават.

Великі економіки намагаються зменшити вартість електроенергії, що сприяє конкурентоздатності вітроенергетики. У липні Британія уклала угоду з пʼятьма постачальниками, які надаватимуть електрику по £37 ($44) за мегават-годину – це одна шоста від оптової ціни на електрику в країні в грудні.

Побічна користь

Вітряна погода не лише приносить користь, а й може пошкодити електромережі, але сучасні технології допомагають впоратися і з цим. Один зі способів протидії суворій погоді – створення більше ліній звʼязків: спершу між морською вітровою фермою і суходолом (наразі більшість ферм мають одну лінію звʼязку із суходолом, що є неефективним), а потім і між самими фермами.

Ще один спосіб впоратися з мінливістю вітру – використовувати її для розчеплення молекул води для виробництва зеленого палива, як-то водню і аміаку. У травні Єврокомісія та боси важкої індустрії пообіцяли до 2025-го вдесятеро збільшити виробничі потужності європейських електролізерів, які і виконують розчеплення. Це дасть змогу виробляти 10 млн тонн зеленого палива до 2030 року.

Інвестори у захваті: так, фірма приватного капіталу Copenhagen Infrastructure Partners зібрала €3 млрд у фонд, який інвестуватиме виключно у «водневі» активи. В Європі ж оголосили про десятки водневих проєктів, три найбільші з яких разом даватимуть 20 гігават енергії.

За даними дослідницької фірми SINTEF, наразі у розробці є принаймні 10 проєктів, які можуть створити в Північному морі архіпелаг «енергетичних островів», де житимуть працівники з обслуговування, а електрика та водень вироблятимуться у великій кількості.

У 2023-му мають розіграти тендер на створення такого острова за 100 км від данського узбережжя, який стане хабом для 10 ближніх вітрових ферм і буде зʼєднуватися із сусідніми країнами.

Друге життя газових родовищ

Та не лише вітром і воднем єдиним. Деякі індустрії, такі як цементна чи хімічна, важко чи неможливо зробити екологічними та зменшити їхні вуглецеві викиди. Саме для таких індустрій пропонують резервуари для збору й зберігання вуглецю, які створюють на базі порожніх газових родовищ. Екоактивісти не в захваті, але прихильники ідеї вважають, що краще хоча б щось, ніж нічого.

Так, компанія Porthos намагається отримати схвалення в Роттердамі на прокладання труби до компресорної станції, через яку вуглець потраплятиме до спустошеного газового родовища у Північному морі.

Запуск проєкту відклали, але він отримав зелене світло. Сховище може приймати близько 2,5 млн тонн вуглецю на рік протягом 15 років, а це майже 2% вуглецевих викидів Нідерландів.

За даними аналітичного центру Global CCS Institute, в Європі наразі понад 70 таких проєктів перебувають на різних стадіях розробки.

Інформація – це сила… і гроші

Ще одна золота жила Північного моря – це інформація. Країни регіону – це чудове місце для обробки та зберігання інформації.

  • Низькі ціни на електроенергію роблять роботу дата-центрів дешевшою.
  • Холодний клімат дає змогу охолоджувати процесори за допомогою циркуляції повітря ззовні, а не використовувати дорогі охолоджувальні системи
  • Сам же регіон може похвалитися кваліфікованими працівниками, стабільним державною системою і найкращими у світі законами про дані.

За даними TeleGeography, 13 нових кабелів проклали в Північному морі з 2020 року.

Дата-центри і хмарні сервіси теж хочуть стати екологічнішими і декарбонізувати свої ланцюги поставок. Так, Amazon Web Services (AWS) і Microsoft Azure створили серверні ферми в північних країнах, а про Meta згадувалося раніше. За оцінками консалтингової фірми Altman Solon, в середньому попит на дата-центри в північних країнах виросте на 17% до кінця десятиліття.

Промисловці, йдіть на північ

Велика кількість відновлюваної енергії робить регіон привабливим і для інших галузей промисловості. Так, на півночі Норвезького моря фірма Aker Horizons хоче створити промисловий хаб, який буде живити вітроенергія з моря.

Лиття заліза /Getty Images

У Швеції компанія H2 Green Steel уже будує перший за пів століття новий металургійний завод в Європі, який буде працювати не на вугіллі чи газу, а на зеленому водні. Фото Getty Images

У Швеції компанія H2 Green Steel вже будує перший за пів століття новий металургійний завод в Європі, який буде працювати не на вугіллі чи газі, а на зеленому водні.

Цей водень вироблятиме один із найбільших у світі електролізних заводів, який використовуватиме вітрову й водну енергію. H2 Green Steel також сподівається експортувати крицю (губчасте залізо), яка є напівпродуктом виробництва заліза.

У німецької державної енергетичної компанії Uniper теж великі плани на Північне море. Лише цього року вона побудувала в місті Вільгельмсгавен перший німецький термінал для прийому скрапленого газу, а скоро планує неподалік зводити обʼєкт для виробництва водню з аміаку. Крім того, на старому вугільному заводі компанія збудує водневий завод і надасть достатньо місця для бізнесів, яким потрібна велика кількість енергії.

Привабливим регіон вважають і виробники електротранспорту, які також використовують багато енергії, і виробники вітрових турбін, які нещодавно постраждали через розірвані ланцюги поставок. Vestas, найбільший у світі виробник таких турбін, закриває завод у Китаї і відкриє один у Польщі, частково щоб бути ближчим до нової вітрової ферми на Балтійському морі.

Перешкоди до Північного моря

Наразі існує кілька проблем із розвитком економіки Північного моря і перетворенням його на енергетичний та промисловий хаб.

  • Не надто приваблива погода. На теплому Середньому Сході чи в сонячній Іспанії можна виробляти так само дешеву, якщо не дешевшу, відновлювану енергію
  • Може знадобитися 10 чи більше років на те, щоб отримати дозвіл в ЄС на створення нових вітрових ферм і парків.
  • Американський Закон про зменшення інфляції Байдена включає $370 млрд субсидій та податкових знижок для екологічних продуктів і послуг, що виробляються у Штатах. В ЄС бояться, що такі привабливі умови змусять інвесторів покинути блок – там навіть розглядають, чи не суперечить цей закон правилам міжнародної торгівлі.

Якщо вдасться подолати ці перешкоди, вплив економіки Північного моря на континент може бути грандіозним.

 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд