Долю євроінтеграційного референдуму в Молдові вирішили 11 600 голосів – лише на 0,6% більше учасників плебісциту висловились за вступ країни до ЄС. Як Росія підриває європейський шлях сусіда України?
На президентських виборах у Молдові 20 жовтня чинна проєвропейська президентка Майя Санду перемогла, отримавши 42,4% голосів, другий – кандидат проросійської Партії соціалістів Олександр Стояногло з 25,9%. Доля президентського крісла ще не вирішена – 3 листопада буде другий тур. У ньому перемога Санду ще не гарантована.
Але більша драма розгорнулась довкола євроінтеграційного референдуму, який проходив паралельно. Лише після врахування голосів діаспори на закордонних дільницях шальки терезів схились до 50,38% – за вступ до ЄС.
Результат референдуму має схвалити Конституційний суд. Після цього євроінтеграція стане частиною Конституції Молдови, яка разом з Україною у червні відкрила переговори про вступ до ЄС.
Але в 2025-му на Молдову чекають парламентські вибори – ключові в країні, де саме парламент відіграє головну роль у формуванні уряду.
Що призвело до хиткої підтримки євроінтеграції в Молдові та які висновки з цієї історії має зробити Україна?
Вплив Росії
Голосування в Молдові відбулося в умовах безпрецедентного втручання та залякування з боку Росії та її проксі, заявив 21 жовтня речник ЄС Петер Стано.
За три дні до виборів молдовська поліція повідомляла про викриття схеми з вивезення сотень громадян Молдови до Росії для навчання в організації вуличних заворушень. У ніч виборів Санду заявила, що 300 000 голосів хотіли купити «злочинні групи».
Росія витратила майже €100 млн, намагаючись зірвати президентські вибори та референдум у Молдові, сказала віцепремʼєр-міністерка Молдови Крістіна Герасимова в інтервʼю Bloomberg.
Не всі ці витрати були спрямовані на дезінформаційні кампанії, ймовірно, вони також використовувались на підкуп виборців, уточнює Лія Кіфф, запрошена старша наукова співробітниця у CSIS. «Інвестиції Кремля в гібридну війну в Молдові принесли дивіденди, – додає вона. – Ці витрати майже напевно вплинули на голоси виборців».
Суттєвих доказів підкупу поки що не було, але Росія точно впливала на вибори, принаймні пропагандою, каже Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма». Він виокремлює головні російські наративи в Молдові перед референдумом:
- якщо поводитимемось, як Україна, і рухатимемось в бік ЄС, отримаємо війну;
- через рух у бік ЄС Росія «прикрутить газ, електроенергію» – Молдова збідніє;
- європейські цінності суперечать патріархальному молдовському суспільству;
- у разі підтримки курсу до ЄС посилиться румунський вплив.
Крім цього, стверджувалося, що інтеграція в ЄС призведе ще до втрати землі на користь іноземців, закриття церков і примусової зміни статі для дітей, каже Вікторія Оларі, дослідниця з питань Молдови в Atlantic Council Digital Forensic Research Lab.
«Російські дезінформаційні кампанії в Молдові ефективно повʼязали європейську інтеграцію з загрозою війни, економічною нестабільністю та культурними втратами», – резюмує вона.
Президентка Молдови Майя Санду на виборчій дільниці в Кишиневі, 20 жовтня 2024 року. Фото Getty Images
Соціальний програш Санду
Санду та уряд її партії PAS зіштовхнулися з серйозними проблемами під час перебування при владі, констатує Герасимчук. По економіці країни вдарила пандемія, а після початку повномасштабної російсько-української війни виникли проблеми в енергетиці.
У 2022-му інфляція в Молдові сягнула 28,6% у порівнянні з 5,1% у 2021-му, за даними МВФ. У 2023-му знизилась до 13,8%, 2024-го – очікується на рівні 5%.
«Молдова залежить від Росії у питаннях газу та електроенергії, – додає Герасимчук. – Спроби цього позбутися мають свою ціну: позначаються на платіжках та соціальному стані найбільш незахищених громадян».
Соціальні питання стали основним козирем опонентів Санду, каже він. «Вони прив’язали їх і до ідей євроінтеграції, які сповідує президентка», – пояснює Герасимчук.
Проросійські сили мали багатовекторну стратегію, додає Оларі. Вони переконували голосувати проти вступу до ЄС, водночас закликали бойкотувати референдум та поширювали наратив «не на часі» серед поміркованих проєвропейських виборців.
«Сателіти Москви мобілізували в кампанію «проти» референдуму як виборців, які відкрито виступають проти вступу до ЄС, так і тих, хто не визначився або помірковано налаштований», – каже аналітикиня.
Політичні помилки проєвропейських сил
Опитані Forbes Ukraine аналітики виокремлюють і політичні помилки Санду та PAS.
Кампанія з проведення референдуму була розмита президентською. Основну увагу молдовська влада зосередила на забезпеченні достатньої явки, а не на агресивному просуванні ідеї проголосувати «так» за вступ до ЄС, каже Оларі. Були надто впевнені в позитивному результаті, який прогнозували соціологи.
PAS не мала союзників у кампанії з референдумом. Частина менших проєвропейських партій не підтримали кампанію. Інші – закликали до бойкоту, вважаючи референдум невчасним та спробою Санду та PAS підвищити свої рейтинги, додає Оларі. Розкол у проєвропейському таборі, егоїзм політиків та внутрішня плутанина розмили кампанію референдуму й вплинули на низький результат, додає вона.
Недостатня робота з нацменшинами. Санду через конфлікти з місцевою владою повністю втратила виборців у традиційно проросійській Гагаузії, каже Герасимчук. Але за проросійський вектор голосують більшість національних меншин у Молдові. «Не тільки російська меншина, а й українська та болгарська», – додає він.
Молодь Молдови бере участь у марші центром Кишинева з нагоди святкування Дня Європи 9 травня 2024 року. Фото Getty Images
Уроки для України
Росія сподівається, що Україна піде за «грузинським сценарієм», попереджав на умовах анонімності проінформований український високопосадовець. Після приходу до влади в 2012-му лояльної до РФ «Грузинської мрії» вектор на євроінтеграцію в країні почав згасати.
Українське суспільство більше обʼєднане в прагненні до членства в ЄС та стійкіше до російської дезінформації, каже Аманда Пол, старша політична аналітикиня та заступниця голови програми «Європа у світі» в European Policy Centre. Однак українському уряду варто буде вибудувати сильну комунікаційну стратегію, радить вона. Пояснювати населенню переваги членства в ЄС, залучати громадянське суспільство, локальних та низових гравців.
Не варто недооцінювати здатність Росії втручатися в громадську думку та формувати уподобання, попереджає Оларі. РФ постійно напрацьовує тактику гібридної війни на прикладах Молдови та Грузії, а в основі її стратегії – страх.
Україна повинна зробити висновки з того, що сталося в Молдові, та інвестувати в найкращі практики інформаційної боротьби, каже Лія Кіфф із CSIS. Вона пропонує щонайменше три кроки:
- pre-bunking – напередодні подій публікувати матеріали, які розвінчують ймовірні російські наративи або допоможуть розпізнати ймовірну дезінформацію або маніпуляцію;
- довгострокові програми з навчання людей розпізнавати пропаганду, особливо молоді;
- більше співпрацювати з Молдовою, щоб запобігати й стримувати дезінформацію про членство в ЄС.
Ще один урок – політичний. Україні буде потрібна широка коаліція європейських сил для уникнення фрагментації, яка послабила кампанію референдуму в Молдові, каже Оларі. Але важливо уникнути ситуації, коли антирейтинг політиків перекидатиметься на ідею євроінтеграції, додає Герасимчук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
