Категорія: Світ
Дата: 20 березня 14:01

Розтерзане бандами Гаїті. Що відбувається в острівній країні та чому влада капітулює під тиском повстанців? Розбір The Guardian та CNN

Forbes

5 хв читання

З 29 лютого острівна країна Гаїті буквально знаходиться у вогні. Гаїтянські банди захопили вулиці столиці Порт-о-Пренс, спалюють будинки, магазини, ґвалтують і вбивають людей, і змусили премʼєра країни подати у відставку. Чому гаїтянські бандити вийшли відкрито на вулиці? Як кримінальні групи, які поширюють беззаконня, збираються стати легітимною владою Гаїті? Хто такий Джиммі «Барбекю» Шерізьє? В цих та інших політичних перипетіях острова у Карибському морі розбиралися The Guardian та CNN. Forbes переказує головне з матеріалу.

Порт-о-Пренс, столиця Гаїті, потрапила під контроль жорстоких гаїтянських банд, улюбленими інструментами яких є терор, підпал, вбивства зі спалюванням тіл, ґвалтування і розбій. Понад два тижні вони захоплюють вʼязниці, інфраструктурні обʼєкти, такі як морські порти і міжнародний аеропорт, та спалюють поліційні дільниці.

Однією із вимог банд, які називають себе поборниками антидемократичного режиму, була відставка чинного премʼєра країни Аріеля Анрі, який був не надто популярний в країні. Анрі, який під час розгортання цих подій саме був у закордонному відрядженні, оголосив про свій намір погодитися на цю вимогу.

За повідомленням CNN, нараз банди навмисно блокують постачання в столицю харчів, пального і води. Останнім оплотом держави тут поки залишається Національна поліція Гаїті, яка продовжує боротьбу, відвойовуючи квартал за кварталом. Але бої потроху згасають саме через виснаження і елементарний брак найнеобхіднішого. Бізнеси закрилися, школи не працюють, а багато жителів забарикадувалися вдома через страх вийти на вулицю.

Причини кризи в Гаїті

«Постійне втручання міжнародної спільноти останні 220 років зробили Гаїті країною-невдахою, бо місцевий народ не може вирішувати свою долю, своє майбутнє. Сторонні країни зробили державу маріонеткою у своїх руках», — наводить думку Даніеля Фута, колишнього спеціального посланця США в Гаїті, The Guardian.

Крім того, видання називає наступні причини поточної ситуації в Гаїті:

Брак демократичних процесів. Останні вибори в країні були сім років тому. Останнього президента країни, Жовенеля Моїза, вбили три роки тому. З того часу нових президентських виборів не призначали, і вже пройшло понад рік, як останні виборні чиновники залишили свої посади.
Катастрофічні наслідки для економіки країни від землетрусу 2010-го.
Диктаторський режим Папи Дока і Бейбі Дока Дювальєрів, який тривав 29 років.
Репарації для Франції, або викуп за незалежність. Коли у 1804 році Гаїті виборола незалежність від Франції, країна-колонізатор не хотіла відмовлятися від своїх гаїтянських рабів і земель, тому натиснула на міжнародну спільноту, щоб вона не визнавала самостійність молодої країни. А отже і не мала з ними жодних відносин. Тоді чинний президент Гаїті погодився заплатити Франції «репарації» як компенсацію за втрату «її» ресурсів, залізши у величезні борги перед французькими фінансовими установами, щоб отримати міжнародне визнання і співпрацю. За підрахунками NYT, яка провела глибокий аналіз історичних документів, Гаїті виплатила Франції $560 млн у перерахунку на сучасні гроші. На той час щорічні виплати Франції перевищували річний бюджет молодої країни, тобто поколіннями економічне зростання Гаїті було майже неможливим. Ці виплачені Франції гроші залишилися в Гаїті, з часом конвертувалися б у $21 млрд державного бюджету. Історики, із якими поговорило видання, вважають такі підрахунки навіть надто скромними.

Стан справ у Гаїті у 2023-му

The Guardian наводить вкрай невтішну статистику того, що відбувалося на острові лише за минулий рік:

майже 4000 вбитих і 3000 осіб, викрадених внаслідок діяльності банд;
1100 жінок, які постраждали від сексуального насильства;
понад 300 000 людей змушені були покинути свої домівки через свавілля банд;
половина населення Гаїті не має достатньо харчів;
економіка скорочується пʼятий рік поспіль.

Після того, як місцеві банди почали діяти відкрито цього року, система охорони здоровʼя країни опинилася на межі краху через величезний потік жертв із вогнепальними пораненнями, яких немає кому і чим лікувати.

Владу демократичним бандам

Вакуум у політичній сфері відкрив шлях до посилення влади та впливу банд, які особливо процвітають у столиці Гаїті. За контроль у Порт-о-Пренсі змагаються дві кримінальні коаліції: G9, яку очолює Шерізьє, і Gpèp, у якої немає чітко визначеного лідера. До лютневого повстання банди контролювали понад 80% головного міста країни, згідно з деякими даними.

Правоохоронців у країні конче бракує. Всього поліція Гаїті налічує близько 10 000 офіцерів, а ООН порахувала, що держава потребує приблизно 26 000. Крім того, минулого року лави поліції покинули 1600 поліціянтів.

У звʼязку із цим поліція покладається на допомогу цивільних груп самооборони, роль яких після повстання лише посилилася, пише CNN. Цей антибандитський рух громад різних районів Порт-о-Пренса влаштовує фортифікаційні споруди, системи спостереження, блок-пости і патрулі. Були навіть успішні випадки, коли такій самообороні вдавалося витурити банди з їхніх районів.

І хоч поліція підтримує таку цивільну поліцію, їхню діяльність навряд можна назвати законною. Ця самооборона без суду і слідства вбиває підозрюваних у належності до банд, а їхні тіла одразу спалює.

Експерти вважають, що рішення Ради Безпеки ООН минулого жовтня відправити на острів багатонаціональні сили для безпеки, які мали допомогти впоратися із бандами, навпаки розпалили насильство. Дві вищезгадані бандитські коаліції оголосили про припинення агресії щодо одне одного заради повалення уряду Анрі, який виконував обовʼязки президента, і посилення власних позицій.

Хто такий Джиммі «Барбекю» Шерізьє

В іншому своєму матеріалі The Guardian розповідає про лідера одного із бандитських угруповань, G9 Family and Allies. Джиммі «Барбекю» Шерізьє, 47, який став речником бандитського повстання проти уряду Анрі, за останні пʼять років поговорив не з одним міжнародним журналістом. В інтервʼю він виправдовує свій благородний, хоч і кривавий, хрестовий похід на захист збіднілого міського населення його країни.

«Я не крадій. Я не займаюся викраденням людей. Я не ґвалтівник. Просто веду соціальну боротьбу», — сказав він минулого року AP. Він називає свою армію воїнів «соціополітичною структурою, яка бʼється заради упосліджених».

Шерізьє розповів, що виріс у бідному районі Порт-о-Пренса у багатодітній родині із сімома братами і сестрами. Батька втратив, коли йому було пʼять. Його мати заробляла на життя, продаючи смажену курку на вулиці. Сам Шерізʼє стверджує, що своїм прізвиськом завдячує роботі матері, але інші розповідають, що насправді його так прозвали через те, що він часто спалює свої жертви.

Цікаво те, що певний час нинішній гангстер працював у спецзагоні Нацполіції Гаїті. Звідти його звільнили після його нібито причетності до низки злочинів, серед яких жахлива різанина 2018-го, під час якої вбили 71 людину, зґвалтували сім жінок і спалили 400 будинків. Шерізьє заперечує звинувачення.

Його бандитська коаліція G9 Family and Allies контролює одні із найбільших нетрів Порт-о-Пренса, а також найважливіші дороги країни, що дозволяло Шерізьє кілька разів паралізувати Гаїті, блокуючи постачання пального і змушуючи школи і лікарні закритися.

Як і багато інших кримінальних босів Гаїті, «Барбекю» має звʼязки у високих кабінетах. Ходять чутки, що він був близький до вбитого президента Моїза. А дехто підозрює, що Шерізьє має власні політичні амбіції.

«Він вважає себе революціонером, який бореться проти корупційного уряду і бізнесменів-олігархів. Не обманюйтеся, він чистої води гангстер», — вважає кореспондент Sky News Стюарт Ремзі, який зустрівся із босом G9 у 2023-му.

Реакція міжнародної спільноти

Анрі подав заяву про свою відставку Карибській співдружності CARICOM після її термінового засідання з приводу майбутнього Гаїті. Голова співдружності та президент Гаяни Ірфаан Алі повідомив, що рада союзу обере тимчасового наступника Анрі.

Невідомо, чи заспокояться банди після відставки премʼєра Гаїті, пише The Guardian.

Оголошення ООН про те, що вона підтримує формування обʼєднання міжнародних сил під проводом Кенії для боротьби із гаїтянськими бандами, вселило оптимізм у багатьох, але і тут не без проблем.

Це не буде офіційна миротворча місія ООН. Частково через те, що місія ООН 2004-2017-го була заплямована звинуваченнями у сексуальному насильстві і ймовірній причетності каналізаційних стоків табору миротворців до спалаху холери, яка вибила майже 10 000 людей.
Необхідність підготовки для повернення контролю за ключовими шляхами в країні та стабілізації безпекової ситуації, яка, схоже, ще і не починалася, хоч рішення було ухвалене пʼять місяців тому.
Суд Кенії визнав неконституційним рішення спрямувати 1000 кенійських офіцерів поліції на Гаїті.
Навіть якщо кенійці й зможуть зібрати місію на Гаїті, те, що вони не володіють французькою чи гаїтянською креольською мовами, навряд сприятиме зменшенню насильства в країні.

Матеріали по темі