У третій день Всесвітнього економічного форуму 2025 знову багато згадували штучний інтелект. Але тепер — в контексті світової економіки, створення нових робочих місць та інвестицій у зміну клімату. До різних дискусій долучались президент Сингапуру, CEO LinkedIn, головний економіст AXA Investment та багато інших. Forbes Ukraine зібрав ключі тези з найцікавіших обговорень.
Економіка-2025
Звіт Chief Economist’s Outlook 2025, презентований у Давосі, показує песимістичний погляд на майбутнє глобальної економіки. На думку 56% опитаних економістів, економічні умови у 2025 році погіршаться, і лише 17% передбачають покращення. Основною причиною є посилення глобальної невизначеності та фрагментація світової економіки. При цьому прогнозується, що темпи зростання світової економіки знизяться з 3,2% у 2024 році до 3,1% у наступні п’ять років.
У дискусії про виклики економіки 2025 року взяли участь провідні економісти, серед яких головний економіст Banco Bradesco Фернандо Онурато Барбоса, керівниця Macrotrends Group у Bain & Company Карен Гарріс та головний економіст AXA Investment Жиль Мьок. Вони поділилися своїми прогнозами щодо ключових глобальних трендів.
Крім глобальної економіки вони говорили й про США: 44% експертів очікують сильне зростання американської економіки, що є значним покращенням порівняно з попередніми прогнозами. Водночас Європа та Китай опинилися серед найслабших регіонів.
Як зазначив Жиль Мьок: «Ми більше не віримо, що США задають тон для глобального циклу. США демонструють успіхи, але це не має значного впливу на інші регіони». Водночас Європа залишається однією з найслабших економічних зон, що, за словами Мьока, є «нашим власним провалом, а не наслідком політики США». А Китай, за його словами, стикається з тривалою корекцією на ринку нерухомості, яка уповільнює зростання.
Головною темою обговорення стала економічна фрагментація. Вищі торгові тарифи, зменшення глобалізації та переорієнтація виробничих ланцюгів призводять до підвищення витрат для компаній та цін для споживачів. Водночас сфера послуг демонструє швидше зростання, ніж торгівля товарами. Це свідчить про зміну структури світової економіки, де послуги стають домінуючим сегментом.
Також експерти обговорювали вплив політики США на глобальні процеси. Постглобалізація, на їхню думку, означає не скорочення обсягів торгівлі, а зміну її напрямів. «Ми переходимо до постглобального світу, де національні інтереси мають пріоритет над багатосторонніми угодами, — каже Карен Гарріс. — Це не деглобалізація, а зміна напрямів торгівлі».
Вона підкреслила, що новий підхід формує багатополярний світ, де США, Китай і Європа займають свої окремі ролі.
Завершуючи дискусію, учасники наголосили на важливості внутрішніх реформ для країн. Європа, наприклад, потребує зменшення регуляторного тиску та інвестицій у продуктивність. Ключовим викликом залишається адаптація до нових умов глобального ринку, зокрема через розвиток штучного інтелекту, що може стати вирішальним фактором у забезпеченні конкурентоспроможності.
Майбутнє ринку праці
На дискусії Closing the Jobs Gap обговорили актуальні виклики глобального ринку праці та можливі рішення. В розмові взяли участь президент Сінгапуру Тарман Шанмугаратнам, генеральний директор Adecco Group Дені Машюель, генеральний секретар Консультативного комітету профспілок при ОЕСР Вероніка Нільссон, генеральний директор LinkedIn Райан Розланскі, генеральний директор Міжнародної організації праці (ILO) Гілберт Фоссун Хоунгбо, а модератркою виступила головна редакторка Business Insider Джеймі Хеллер.
Ось про що йшлося:
Криза робочих місць. Президент Сінгапуру Тарман Шанмугаратнам підкреслив, що за наступні 10 років на ринок праці вийде 1,2 мільярда людей у країнах, що розвиваються. Втім, за прогнозами створять лише 400 мільйонів нових робочих місць. Він «Це не просто економічна криза, це соціальна і політична криза, яка може створити новий міжнародний безлад».
Роль освіти та навичок. Тарман Шанмугаратнам наголосив на важливості раннього розвитку людського потенціалу, якісної шкільної освіти та перегляду підходів до вищої освіти. Він підкреслив, що системи освіти стали надто академічно орієнтованими. Це створює невідповідність між отриманими навичками й вимогами ринку праці.
Технології та штучний інтелект. Генеральний директор LinkedIn Райан Розланскі розповідав про те, що відбувається на ринку із «Навіть якщо ваша робота не змінилася, 25% навичок, необхідних для неї, вже змінилися. Це вимагає безперервного навчання і адаптації».
Інформальний сектор. Генеральний секретар Консультативного комітету профспілок при ОЕСР Вероніка Нільссон відзначила зростання нестандартних форм зайнятості, таких як платформа праці, що ускладнює забезпечення соціального захисту працівників. Вона закликала уряди підтримувати колективні переговори для поліпшення умов праці.
Перекваліфікація та співпраця. Генеральний директор Adecco Group Дені Машюель наголосив на важливості безперервного навчання. Він також зазначив, що майбутнє зайнятості залежить від того, чи готові компанії та уряди інвестувати у перекваліфікацію та підвищення кваліфікації.
Панельна дискусія підкреслила необхідність інтегрованих підходів до розв'язання проблем ринку праці, що включає реформування освіти, інвестиції в навички працівників і розширення співпраці між державним та приватним секторами.
Інвестиції в клімат
На ВЕФ також обговорювали виклики та перспективи кліматичного фінансування за участі ключових лідерів галузі. Найбільше спікерів цікавило питання, як об’єднати приватні, державні та філантропічні інвестиції для подолання кліматичної кризи та досягнення масштабного впливу. Проєкт Gaia, ініційований для створення нових фінансових моделей, став центральним елементом дискусії.
Рей Даліо, засновник Dalio Family Office та співголова проєкту Gaia, підкреслив, що для розв'язання кліматичних проблем потрібен прагматичний підхід. «Ми повинні враховувати інтереси кожного інвестора і шукати способи перетворити ці інтереси на спільні цілі», – зазначив він. Даліо також наголосив, що лише співпраця між різними типами капіталу може забезпечити необхідні $8 трлн для боротьби з кліматичними змінами.
Беатріс Мартін Хіменес з UBS нагадала, що інституційні клієнти вже відчувають наслідки кліматичних змін і адаптують свої портфелі до нових реалій. Вона зазначила: «Ми спостерігаємо зростання інтересу до інновацій у сфері сталого розвитку, що поєднують фінансовий прибуток із позитивним впливом на довкілля».
Спільна думка учасників зводилась до того, що майбутнє кліматичного фінансування потребує нових партнерських моделей і масштабних зусиль для інтеграції різних джерел капіталу.
Як житиме світ у 2025 році? Про головне з ВЕФ 2025 читайте в матеріалі за лінком про перший та другий день дискусій.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.