Визнання Палестини як держави трьома країнами на різних континентах викликало хвилю обурення від США та Ізраїлю. Це рішення стало відповіддю на гуманітарну катастрофу в Газі та сигналом глибокого розчарування діями уряду прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Forbes Ukraine зібрав реакцію Reuters, FT та WSJ на зміни на Близькому Сході
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Велика Британія, Австралія та Канада 21 вересня офіційно визнали державність Палестини. Це стало найбільшим дипломатичним зсувом у зовнішній політиці західних урядів за останні роки й сигналом зростаючого розчарування діями Ізраїлю на тлі 23-місячної війни в Газі, пише WSJ. «Ми діємо, щоб зберегти можливість миру», – каже прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Для Лондона це рішення мало особливе символічне значення, адже саме Британія зіграла ключову роль у створенні держави Ізраїль після Другої світової війни. Під тиском Лейбористської партії Стармер окреслив план дій щодо Палестини ще в липні 2025-го після того, як президент Франції Еммануель Макрон дав сигнал про готовність діяти в схожому напрямку. Для Австралії, наприклад, цей крок став частиною скоординованих міжнародних зусиль для відновлення перспектив рішення про дві держави – Ізраїлю та Палестини, каже прем’єр-міністр країни Ентоні Албаніз.
- Категорія
- Компанії
- Дата
Рішення Великої Британії, Австралії та Канади означають, що вони приєднаються до Франції та ще кількох держав, які цього тижня формально визнають палестинську державність на Генасамблеї ООН. Це стане найбільшою хвилею визнань за понад десятиліття, зазначає FT. Палестинську державність нині визнають близько 150 країн – членів ООН, але до недавнього часу жодна країна G7 не робила такого кроку.
Палестинська сторона привітала рішення. Визнання наближає палестинців до суверенітету й незалежності, каже міністерка закордонних справ Палестинської національної адміністрації Варсен Агабекян-Шахин. За її словами, воно може не завершити війну завтра, але є кроком уперед, який треба розвивати й посилювати.
Палестинці несуть пакунки з гуманітарною допомогою, 21 вересня 2025 року. Фото Getty Images
Різка реакція Ізраїлю та США
Ізраїль сприйняв це рішення як удар. Представники міністерства закордонних справ Ізраїлю назвали його «визнанням для джихадистського ХАМАС». «Ізраїль не прийме жодного відірваного від реальності й уявного тексту, що намагається змусити його погодитися на незахищені кордони», – йдеться в повідомленні на офіційному акаунті МЗС Ізраїлю в X.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу зайняв ще жорсткішу позицію, пише WSJ. «У мене є чітке послання: цього не станеться. Палестинська держава не буде створена на захід від річки Йордан, – заявив він, додавши, що пишається тим, що Ізраїль подвоїв кількість єврейських поселень на Західному березі. – Ми продовжимо цей шлях».
У США крок союзників зустріли з критикою. Президент США Дональд Трамп раніше попереджав, що подібні рішення можуть вплинути на торговельні переговори. У Вашингтоні наполягають, що визнання державності Палестини без звільнення заручників, яких ХАМАС утримує з жовтня 2023 року, є визнанням для тероризму. Лідерка британських консерваторів Кемі Баденох повторила цю думку, підкресливши, що союзники Ізраїлю ризикують легітимізувати бойовиків.
Стармер відкинув ці звинувачення. Він заявив, що ХАМАС – терористична організація, і вона не повинна відігравати жодної ролі в майбутньому управлінні Палестиною. Британський уряд також готує новий пакет санкцій проти угруповання. Подібну позицію зайняв і Макрон, наголосивши в інтерв’ю CBS: «Мета ХАМАС – не створити державу Палестина. Їхня мета – знищити Ізраїль».
Дональд Трамп вкотре зустрінеться з Беньяміном Нетаньягу протягом тижня, обговорюючи майбутнє Ізраїлю на тлі хвилі міжнародних визнань Палестини. Фото Getty Images
Рішення Генасамблеї та тиск Ізраїлю
Увага зосереджена на тижні Генеральної Асамблеї ООН, де Франція, Бельгія та низка інших держав готуються оголосити про своє визнання державності Палестини. Потрійна заява Лондона, Оттави й Канберри почне тиждень, що може стати переломним моментом у міжнародних відносинах між Ізраїлем і провідними світовими державами, пише WSJ.
12 вересня Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію на підтримку так званої Нью-Йоркської декларації, що окреслює конкретні кроки до реалізації формули двох держав — Ізраїлю та Палестини, включно з припиненням вогню, звільненням заручників і доступом гуманітарної допомоги, пише Reuters. Франція виступає головним драйвером цього процесу, намагаючись перевести його у практичну площину після заяви Макрона про готовність до визнання державності Палестини. Ізраїль відкидає легітимність цієї ініціативи, а США заблокували візи для президента Палестини Махмуда Аббаса та частини його делегації. До саміту напередодні сесії Генеральної Асамблеї ООН, який відбудеться цього тижня, він зможе підʼєднатися лише по відеозвʼязку.
Визнання державності Палестини також поглиблює розкол серед західних союзників. Якщо раніше визнання Палестини розглядали як «пряник» для палестинців, тепер він став «палицею» проти радикальної політики уряду Ізраїлю, пише WSJ.
Палестинські родини змушені залишати район Наср через триваючі ізраїльські атаки в місті Газа, Сектор Гази, 21 вересня 2025 року. Фото Getty Images
«Це дипломатична та політична поразка Ізраїлю, принаймні в тому вигляді, як чинний уряд країни формулює політику», – каже WSJ професор права Єврейського університету в Єрусалимі Юваль Шані. Він додав, що посилення ізоляції Ізраїлю у довгостроковій перспективі ускладнить життя для ізраїльтян.
На місцях ситуація лише загострюється. Ізраїль продовжує наступ у Газі, контролюючи вже близько 75% території анклаву. У Газі загинули понад 65 000 палестинців, за даними палестинських органів охорони здоров’я. Уряд Нетаньягу також пришвидшив розширення створення поселень, включно з планом E1 поблизу Єрусалима. Цей проєкт вважають вироком для перспектив створення єдиної палестинської держави, пише FT, адже він фактично розділив би Західний берег Єрусалима на дві частини й відрізав від решти територій Східний Єрусалим, який палестинці бачать столицею своєї держави.
29 листопада 2012 року Генасамблея ООН надала Палестині статус держави-спостерігача, яка не є членом Організації Обʼєднаних Націй. Але єдиною перешкодою для повноправного членства в ООН залишається вето США в Раді Безпеки. Попри це, як визнає Стармер, символічне визнання державності Палестини дає палестинцям додаткову легітимність. Воно може дозволити відкривати посольства у країнах Заходу та навіть подавати позови проти Ізраїлю до міжнародних судів за окупацію територій.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
