Ізраїль завдає удару по ядерних обʼєктах Ірану. У відповідь – балістичні ракети, зрив переговорів і загроза регіональної війни. Це не просто чергове загострення на Близькому Сході, а один із найнебезпечніших моментів за останні десятиліття. Хто ще, окрім США, може зупинити цей воєнний конфлікт? Головне з розбору Foreign Affairs
Купуйте передплату з економією 25% на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, за ціною 1799 грн замість 2400 грн.
Конфлікт між Ізраїлем та Іраном вийшов за межі боротьби спецслужб і перетворився на пряме зіткнення цих країн із непередбачуваними наслідками для Близького Сходу. Поки Іран атакує Ізраїль у відповідь і розриває дипломатичні канали, арабські держави намагаються втримати баланс – не стати жертвою ескалації конфлікту, але й не бути співучасником.
12 червня Ізраїль розпочав тривалу кампанію бомбардувань по ядерній інфраструктурі Ірану, керівництву режиму, а також нафтосховищах і складах зброї, аби, за словами прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, «послабити, знищити й усунути загрозу» потенційного ядерного озброєння Ірану.
У відповідь Іран завдав проти Ізраїлю масованого удару балістичними ракетами та вийшов із переговорів щодо ядерної програми із США, які планувалися на 15 червня.
Арабські держави вже півтора року остерігалися, що їх втягнуть у конфлікт між Іраном та Ізраїлем. Але зі зростанням бойових дій і регулярними прольотами ракет над усім регіоном Перської затоки сусідні країни вже не питають, «чи», а лише «коли» війна дійде до них, пише Foreign Affairs.
Іран давно становив загрозу для своїх сусідів через ідеологічну експансію, просування ядерної програми, підтримку проксі-сил в Іраку, Лівані та Ємені, а також підтримку колишнього режиму Башара Асада в Сирії. У 2019 році арабський світ із тривогою спостерігав за тим, як Іран, за даними слідчих ООН, США та Саудівської Аравії, атакував нафтові об’єкти в Саудівській Аравії. Додаткову тривогу викликало те, що Тегеран перетворив хуситів на загрозу дальнього радіуса дії, яка у 2022 році завдала ударів по цивільних обʼєктах в місті Абу-Дабі.
Наслідки руйнувань у Тегерані від атаки ізраїльської армії, 13 червня 2025 року Фото Getty Images
З іншого боку, держави Перської затоки останніми роками мали кращі відносини з Ізраїлем. Але затяжна й жорстока військова операція Ізраїлю в секторі Гази, їхнє поводження з палестинцями на Західному березі й небажання вести переговори щодо миру чи безпеки після війни викликають занепокоєння і гальмують процес нормалізації відносин. Атаки Ізраїлю по енергетичній інфраструктурі Ірану можуть бути спробою втягнути арабські держави у конфлікт, пише Foreign Affairs. Іран у відповідь може атакувати військові бази США на території арабських країн, нафтові об’єкти чи судноплавство в Ормузькій протоці, додає Foreign Affairs. Це зруйнує регіональну стабільність, підірве Vision 2030 Саудівської Аравії, інвестиційний клімат і розвиток країн Перської затоки.
Деескалація як шлях розв’язання конфлікту
Залишається вузьке вікно можливостей, аби уникнути повномасштабної війни між Ізраїлем та Іраном. Але з огляду на охолодження США до дипломатії саме країни близькосхідного регіону мають зупинити ескалацію. Лише арабські держави і Туреччина мають налагоджені робочі стосунки як з Ізраїлем, так і з Іраном та США. Тепер ці країни повинні висунути пропозиції щодо деескалації. Вони мають створити регіональну ініціативу з медіації, яка дозволить їм виступити посередниками між сторонами конфлікту.
Щоб уникнути ударів, арабські держави намагалися максимально дистанціюватися від дій Ізраїлю. Саудівська Аравія та ОАЕ засудили військову кампанію. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що зробить «усе можливе», аби не допустити ескалації. Наразі незрозуміло, що саме пропонує Туреччина, але країни регіону мають унікальні важелі, щоб вплинути на ситуацію.
Для досягнення деескалації уряди регіону мають ініціювати дипломатичну кампанію, можливо, під егідою Ліги арабських держав, яка залучить перевірені дипломатичні канали. Мета – організувати непрямі переговори між Іраном та Ізраїлем, домогтися періоду «охолодження» та зменшити інтенсивність ударів, коментує Foreign Affairs. Також варто відкрити окремий канал для захисту енергетичної та морської інфраструктури. Такі ініціативи стали б сигналом і для США, що регіон виступає за мир і має план дій.
Стовпи диму над Тегераном після ізраїльських ударів по об’єктах ядерної та енергетичної інфраструктури, 15 червня 2025 року Фото Getty Images
Участь США у війні
США можуть вступити у війну на боці Ізраїлю, пише Foreign Affairs. У такому разі Іран іще більше прагнутиме атакувати арабські держави, на території яких розміщено американські військові бази. Атаки Ірану на бази США чи порти у Перській затоці стануть катастрофою: загроза для експорту нафти, довіри інвесторів, розвитку економік.
Є надія, що країнам регіону вдасться переконати США не вступати у війну. У цьому допомагає нещодавній візит президента США Дональда Трампа до арабських країн. Під час приватних зустрічей він дав зрозуміти, що готовий підтримати їхні безпекові пріоритети, публічно дистанціювався від ідеї американських військових інтервенцій і наголосив на партнерстві.
Досягнення мирної угоди буде складним. Іран та Ізраїль глибоко закопалися у власні позиції. Світ потребує тривалих дипломатичних зусиль із залученням усіх сторін, включно з Вашингтоном. Проте саме регіональні гравці можуть і мають дати цьому процесу поштовх, підсумовує Foreign Affairs.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
