Як працюють нові правила військового обліку /Ілюстрація Shutterstock / Анна Наконечна
Категорія
Війна
Дата

HR-контроль, «Дія» та відрядження. Нові правила ведення військового обліку в Україні. Пояснення юристів, що зміниться для бізнесу

Ілюстрація Shutterstock / Анна Наконечна

Новий порядок постановки на військовий облік і його ведення викликають багато питань у підприємців. Єдине, що точно зрозуміло, – адміністративне навантаження на бізнес зростає. Юристи Eterna Law на прохання Forbes написали детальне розʼяснення нових правил. 

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

30 грудня 2022 року Кабмін затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовʼязаних та резервістів (Порядок).

За задумом уряду вказані зміни передбачають значне посилення контролю за взяттям на облік, обмін даними між різними органами влади, реєстрами та працедавцями людей, які підлягають обліку та декларують цифровізацію багатьох процесів.

Як нові правила будуть працювати на практиці та які корективи вносяться в роботу бізнесу? 

Працевлаштування військовозобов’язаних

Відтепер, приймати на роботу військовозобовʼязаного можливо лише після предʼявлення ним військового квитка, зокрема через Дію, або постановки на військовий облік.

Роботодавець перед тим, як прийняти на роботу працівника, відповідно до Порядку, зобовʼязаний перевірити, чи перебуває кандидат на посаду на військовому обліку, де саме і чи є його дані актуальними.

Тобто у разі якщо кандидат на посаду не дає підтвердження про свій військовий облік, роботодавець не має права прийняти такого працівника на роботу, оскільки його прийняття на роботу буде суперечити Порядку. Таким підтвердженням може служити військовий квиток або приписне посвідчення.

Насправді ж ця норма не є новою, обов’язок надавати підтвердження щодо військового обліку під час офіційного працевлаштування існував і раніше. Положення ж Порядку покликані уточнити та конкретизувати процедуру, встановити відповідальність за невиконання.

Водночас досі незрозумілим залишається те як на практиці буде проходити така перевірка:

  • чи має перевірятись актуальність даних військового обліку кандидата чи лише сама його наявність;
  • якщо при перевірці були виявлені неспівпадіння даних чи відсутність взяття на облік, чи потрібно повідомити про це державні органи тощо.

Таким чином, хоча метою Порядку було «уточнити» дану процедуру, з’явилось багато практичних питань, відповідь на які нам доведеться дізнатись вже під час роботи. 

Як проводити облік військовозобовʼязаних в компаніях /Shutterstock

Організація військового обліку покладається на відповідних керівників підприємств, а обовʼязки з ведення – на HR-фахівця. Фото Shutterstock

Облік на робочому місці

Те, що роботодавець має вести облік військовозобов’язаних, – не є новелою, проте раніше правила дотримання цієї норми були не чіткі. Наразі ж Порядок передбачає більшу деталізацію цього процесу.

Організація військового обліку покладається на відповідних керівників підприємств, а обовʼязки з ведення – на HR-фахівця (за відсутності окремої уповноваженої особи). За здійснення додаткових обов’язків такому фахівцю виплачується винагорода у розмірі 50% від його окладу.

Списки військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведуться в електронних та/або паперових формах. Відомості щодо військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виокремлюються у списках військового обліку військовозобов’язаних.

При цьому підприємства мають у семиденний строк повідомити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), органи СБУ чи підрозділи Служби зовнішньої розвідки про прийняття на роботу військовозобовʼязаного, призовника чи резервіста або звільнення його з роботи.

Це нова норма, на яку варто звернути увагу. Водночас процедура такого повідомлення також не є повноцінно сформованою. Незрозуміло, чи має таке повідомлення відбуватись поштою, чи, можливо, буде створено окремий єдиний цифровий інструмент.

Облікові дані працівників мають передаватися до ТЦК один раз на рік до 25 січня.

Крім того, Порядком передбачається, що на підприємствах мають розмістити пам’ятки про правила військового обліку, які будуть знаходитися в загальному доступі для ознайомленні всіма співробітниками.

При цьому, представники ТЦК можуть здійснювати перевірку належності ведення обліку, шляхом очного відвідування підприємства та документальної звірки.

Порушення правил ведення обліку військовозобовʼязаних

на підприємстві тягне за собою адміністративну відповідальність

  • Штраф у розмірі 3400–5100 грн – для відповідальної особи підприємства.
  • Штраф 1700–3400 грн – для працівника.

Також Порядок встановлює обов’язок керівників підприємств, у разі отримання розпоряджень районних (міських) ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, оповіщати співробітників про призов, доводити їм наказ про це під підпис та, у разі потреби, вручати повістки для явки до відповідного ТЦК.

Водночас законодавчі вимоги до оформлення таких повісток не зазнали змін, як і раніше, такі повістки мають бути видані керівником відповідного ТЦК.

Проте, як бачимо з наведеного вище, підприємства треба бути вкрай уважними для дотримання усіх вимог та процедур, що встановлює Порядок, до осіб, що вестимуть такий облік. Пройде певний час та не одна юридична консультація, поки бізнес втілить усе зазначене.

Оформлення відряджень: нові правила для військовозобов’язаних

Порядок вніс свої корективи й у процес оформлення відряджень на підприємстві. Відтепер, у разі необхідності оформлення відрядження на строк більше трьох місяців, окрім загального переліку документів для виїзду за кордон, особа повинна знятися з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відбувається це шляхом особистого прибуття особи до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

При цьому у разі, якщо строк відрядження є меншим, ніж три місяці, зняття з військового обліку не передбачається.

Електронний облік військовозобов’язаних

Загалом Порядок передбачає ведення військового обліку через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобовʼязаних та резервістів (Реєстр). Саме в цьому реєстрі роблять первинний запис чи актуалізують дані про призовників, військовозобовʼязаних чи резервістів. Порядок передбачає взаємодію між Реєстром та іншими державними базами даних. Таким чином, за наявності необхідні нові дані автоматично потраплятимуть до Реєстру.

Водночас, якщо такі дані ще не включено до Реєстру, то призовник, військовозобовʼязаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до нього. Це можна буде зробити під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів порталу «Дія» за умови запровадження відповідної інформаційної взаємодії.

Терміни початку роботи такого функціоналу «Дії» не деталізується. Порядком водночас вказано лише, що Міноборони України має визначити і встановити «механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між порталом «Дія» та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобовʼязаних та резервістів».

Однак, такі зміни викликають занепокоєння. Дійсно, такий функціонал справді має потенціал якісно оптимізувати процес. Водночас, в ньому є й зворотній бік. На даний момент, судовою гілкою влади успішно використовується механізм додаткового повідомлення учасників судового процесу через застосунок «Дія». Таким чином, виникає питання: якщо наразі йдеться про законне сповіщення відповідних органів військового обліку через застосунок в телефоні, то чи не буде наступним кроком зворотнє сповіщення від органів військового обліку за аналогією?

Нововведення електронного обліку військовозобов’язаних можуть тягнути такі ризики:

  • по-перше, рівень захисту персональних даних в Україні ще не досягнув стандартів міжнародного співтовариства;
  • по-друге, достеменно невідомо як саме буде взаємодіяти «передача відомостей за власним бажанням до Реєстру».

Водночас наразі мова про Е-повістки не йде. Тим паче Мінцифри переконливо запевняє, що «у їхньому плані поки немає таких завдань», а можливість електронних повісток розглядається лише як засіб додаткового інформування паралельно із паперовим. Однак тема залишається цікавою та актуальною до розгляду, адже ніколи не кажи «ніколи».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні