Пів року дунайські порти під регулярними атаками російських дронів. Місцеві бізнесмени Максим Максимов і Дмитро Казанін знайшли спосіб, як збивати «Шахеди». Переконати колег дати на це гроші виявилося складніше.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Затор із фур на 5 км, суден і барж стільки, що частина стоїть на якорі на міському пляжі, десятки будмайданчиків уздовж Дунаю, заповнені готелі та ресторани, про війну нагадують хіба що повітряні тривоги, на які ніхто не звертає уваги. Такими авторка цієї статті побачила на початку літа 2023 року Ізмаїл і Рені.
17 липня Росія вийшла із «зернової угоди». Вже наступного дня інфраструктура дунайських портів була під атакою російських ракет і дронів. Відтоді ворог намагається зруйнувати дунайський шлях українського зерна.
У Рені через військову агресію Росії пошкоджено 83 обʼєкти, з яких дев’ять розташовані у портах. Група бізнесменів із цього міста обʼєдналася для захисту своїх активів.
Що вони зробили?
Власники ренійських компаній «Вікінг Альянс» Максим Максимов, 40, та «Теус» Дмитро Казанін, 28, обʼєднали 11 місцевих підприємців навколо ідеї посилити протиповітряну оборону міста. Вони зібрали $500 000, придбали 11 автівок, більша частина вже оснащена всім необхідним для збиття дронів «Шахед». Саме ними РФ найчастіше атакує регіон.
Усі мобільні групи передані військовим і використовуються. «Ми працюємо в Рені, і для нас було важливо зробити хоч щось для захисту людей», – пояснює мотивацію Казанін. Партнери розділили обовʼязки. «Я займався пошуком і купівлею машин, а Максим – погодженням з військовими», – розповідає Казанін.
Максимов опитав військових, що їм потрібно для збиття «Шахедів», проаналізував рішення, які вже існують в Україні, заручився підтримкою волонтерів з Одеси, котрі займаються доставкою необхідних для ППО елементів. «У нас найефективніші мобільні групи з тих, що сьогодні існують в Україні», – без зайвої скромності каже Максимов.
Частка перевалки вантажів через дунайські порти.
З міркувань безпеки він не розкриває, у чому полягає «конкурентна» перевага. Каже лише, що мінімальний набір – автівка, тепловізори, планшети і лазерні цілепокажчики.
Казанін обʼїздив Болгарію вздовж і впоперек, шукаючи автівки. «Нам потрібні були машини в нормальному стані, щоб вони могли виконувати бойові завдання», – каже він. Автомобілі вишукував через знайомих та приватні оголошення на болгарських сайтах. Він знайшов 60 машин, але в придатному для користування стані виявилося тільки 11. Середня вартість однієї автівки – €15 000.
Мобільні групи мали захищати територію від Орловки до Рені, це майже 30 км по прямій. «Зробленого недостатньо, – каже Казанін. – Нам потрібно приблизно 32 оснащених авто, щоб перекрити повністю наш регіон». Бізнесмени розраховували, що згодом ініціатива набере обертів і «інвесторів» побільшає.
Концепція не спрацювала. Навіть серед 11 залучених бізнесменів є ті, в кого поменшало ентузіазму, і вже не всі донатять на нові автівки й техніку. «Ми запропонували великим компаніям, але бажання підтримати у них не виникло, – каже Казанін. – Ця ініціатива працює на всіх».
Так, серед учасників ініціативи немає агрокомпанії Kernel, що вклала $10 млн у будівництво в порту Рені перевантажувального терміналу. В компанії не схотіли коментувати, чому не доєдналися до ініціативи підприємців, але зазначили, що Kernel підтримує сили оборони України, включно із ППО.
Двоє місцевих підприємців, які не підтримали ініціативу Максимова – Казаніна, зазначили, що допомагають військовим у приватному порядку і воліють не афішувати це.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
