Останні пів року Росія активно готувалася до оборони на півдні України. Російські укріплення простягнулися на близько 1500 км, від Криму до Чернігівщини. Osint-аналітики за допомогою супутникових знімків ретельно дослідили російські укріплення та як армія РФ збирається оборонятись під час контрнаступу ЗСУ.
В історії воєн часто сторони робили ставку на потужні фортифіковані лінії оборони: Лінія Зігфріда, Лінія Мажино, Лінія Маннергейма, Лінія Гітлера. Але не завжди потужна статична оборона мала настільки велике значення, як того очікували.
Приміром гітлерівським військам вдалося за лічені дні пробити Лінію Мажино, яку будували понад 10 років. Атака відбулася в найменш захищеній ділянці в болотистій місцевості поблизу Арденнського лісу. Швидкий прорив лінії оборони дозволив обійти французькі та британські війська з тилу, через ризик оточення вони були змушені відступити до Дюнкерка.
Більшість оборонних споруд та дотів Лінії Мажино так і не були застосовані за призначенням.
Російські оборонні лінії
Росія почала активно будувати загороджувальні лінії оборони з протитанкових ровів та «зубів дракона» з осені минулого року. Спочатку таку лінію захисту збудували в Луганській області, остерігаючись можливого просування ЗСУ в бік Луганська після Харківського контрнаступу. Пізніше російські війська почали укріплювати лівий берег Дніпра та прикордонні райони РФ.
OSINT-аналітик Бреді Афрік за допомогою супутникових знімків дослідив російські оборонні лінії за останні пів року та наніс їх на карту.
Зараз російські укріплення простягнулися на близько 1500 км, від Криму до Чернігівщини. За виключенням Донецького напрямку, де Росія очевидно планувала наступати, а не оборонятись, ця лінія оборони практично суцільна.
В останні місяці російські укріплення почали з’являтися біля Соледара та інших населених пунктів Донеччини – військове командування РФ готується переходити до позиційної оборони й на цьому напрямку.
Twitter OSINT-аналітика Бреді Афріка
Але найпотужнішу систему захисту РФ побудувало на Запорізькому напрямку. Очевидно розглядаючи Мелітополь та Бердянськ як найбільш імовірні напрямки українського контрнаступу.
OSINT-аналітик Пасі Паройнен детально проаналізував систему оборони РФ в напрямку Токмака від населеного пункту Копані. Ця ділянка може бути основним напрямком просування ЗСУ у випадку атаки на Мелітополь.
Паройнен виявив принаймні шість рівнів оборони, які простяглися на 25–30 км від лінії фронту вглиб окупованих територій.
З чого складається лінія оборони РФ
Перша лінія оборони – це несуцільні окопи, траншеї та вогневі точки розосереджені вздовж лінії фронту. Це зона безпеки, яка прикриває першу лінію оборони, тут ворог може швидко відступити до захищених позицій за потреби.
інфографіка OSINT-аналітика Пасі Паройнена
Сама ж перша лінія оборони складається з підготовленіших суцільних окопів та опорних пунктів, які мають прийняти бій у випадку наступу.
інфографіка OSINT-аналітика Пасі Паройнена
За нею – зона розташування бронетехніки, артилерії та іншої техніки підтримки першої лінії оборони глибиною 4–5 км. На супутникових знімках виявлено укриття для розташування військової техніки. Звідси ворог завдає артилерійських ударів та прикриває передові позиції бронетехнікою.
На відстані приблизно 10–12 км від лінії фронту – основна лінія оборони, яка складається з протитанкових ровів, «зубів дракона», мінних полів та інших загороджень, які повинні зупинити українські війська у випадку прориву першої лінії оборони.
Це приблизно 3–4 км суцільних загороджень та перепон, які мають зупинити бронетехніку та не дати прорватись їй вглиб оборони.
інфографіка OSINT-аналітика Пасі Паройнена
За основною лінією оборони розташовані ще дві лінії резервної оборони на випадок прориву – окопи та укріплення та фортифікації довкола ключових населених пунктів.
Далі вглиб окупованих територій щільність фортифікацій зменшується, але вздовж основних доріг і довкола ключових населених пунктів укріплення було збудовано на всьому півдні, включно з Кримом.
Навіть оборона в Криму розподілена на два рівні.
Перша лінія: Джанкой – Красноперекопськ. Друга – захищає Керченський півострів. Ці лінії збігаються з лініями оборони часів Другої світової війни.
Таким чином росіяни, ймовірно, допускають навіть випадок оборони Керченського півострова у разі входження ЗСУ в Крим.
Пробити «Лінію Путіна»
Країни НАТО у своїй військових доктринах віддають перевагу мобільній обороні. Такий підхід дозволяє швидше реагувати на події та адаптувати свою стратегію оборони до ситуації на полі бою.
За першою лінією оборони, за натовським підходом, розташовуються дві мобільні лінії оборони, які можуть швидко «перетікати» в місця атак ворога та реагувати на загрозу.
Статична оборона може не спрацювати у випадку потужного наступу на вузькій ділянці фронту. Якщо прорвати оборону в одному місці, більшість облаштованих позицій та споруд втрачають будь-яку користь.
З високою ймовірністю ЗСУ не плануватиме широкі наступальні дії та не намагатиметься поступово витіснити ворога, як це було на правому березі Херсонщини.
Ймовірно ЗСУ буде діяти по зворотному принципу, готуючи мобільну атаку проти статичної оборони. Вишукуючи кілька найслабкіших ділянок оборони на карті бойових дій в Україні та концентруючи перший удар на обмежених відрізках фронту не більше 10–30 км.
Друга лінія атаки має бути достатньо мобільною аби швидко розвинути успіх у випадку прориву оборони, зайти в тил російським військам і зруйнувати захист.
Росія не має достатньо сил на півдні аби підтримувати зведену лінію оборони, вважає австрійський військовий аналітик Томас Тейнер. На його думку, аби закрити 300 км лінії фронту, потрібно 540 000 солдатів, а Росія нібито має тільки 90 000 військових на південному напрямку.
В оприлюднених секретних документах США фігурувала ще менша цифра. На кінець лютого на півдні України нібито перебувало менш як 45 000 російських військових. Але такі оцінки виглядають надто низькими й можливо не враховують нерегулярні війська РФ.
Скрін з оприлюднених секретних документів Пентагону
326 000 на всій території України та ймовірно понад 150 000 резерву на території РФ, такі цифри озвучував голова ГУР Кирило Буданов у січні. Щоправда, з того часу, за даними Генштабу ЗСУ, Росія втратила понад 70 000 військових. Майже чверть залучених сил.
Тож, ймовірно, чисельність російських сил на півдні становитиме близько 90 000–150 000 військових. Велике значення має те, на скільки будуть зав’язаними в боях російські війська на інших напрямках.
Контратакувальні дії ЗСУ довкола Бахмута, які відбуваються в останні дні, можуть бути частиною підготовки до анонсованого контрнаступу, вважає відомий американський військовий аналітик Майкл Кофман. Росія може бути змушена кинути додаткові резерви на Бахмут, це зменшить її можливості в обороні на інших ділянках фронту.
Не варто очікувати, що український контрнаступ буде легким та не зустріне спротиву. Росія дійсно зробила висновки зі своїх невдач на Харківщині та намагалася максимально зміцнити оборону.
Ситуація складається так, що російські генерали добре знають, що і як буде робити українська армія. Не знають лише, де і коли.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
