Зупинка атак на енергетичну інфраструктуру – результат телефонної розмови 18 березня Дональда Трампа та Володимира Путіна. І поки ні слова про повноцінне 30-денне перемир’я, на якому наполягали США та Україна. Поки що угода виглядає як символічний жест, а не реальний крок до миру. Як відреагували на телефонну зустріч Трампа та Путіна The Washington Post, The Wall Street Journal, The Economist, Bloomberg та The New York Times
Шукаємо 250 малих та середніх бізнесів, які змінюють правила гри. Якщо ваша компанія стрімко зростає та має амбіції стати лідером ринку — подайте заявку до Next250!
18 березня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним. Під час цих переговорів сторони погодили часткове припинення вогню в Україні, яке передбачає зупинку атак на енергетичну інфраструктуру. Однак ця угода не включає повноцінного 30-денного перемир’я, на якому наполягали США та Україна.
Обмежене перемир’я як політична перемога для Путіна
Переговори між Трампом і Путіним пройшли «над головою Києва» і закріпили роль Москви як рівного Вашингтону гравця на міжнародній арені. Трамп фактично визнав особливий статус Росії, що дає Кремлю більше важелів у подальших переговорах, пише WP.
«Я очікував найгіршого, і той факт, що ми цього не почули, вже краще, ніж могло бути. Але слід чітко усвідомлювати: Володимир Путін не зацікавлений у жодному реальному довгостроковому врегулюванні, доки залишається при владі. Його мета залишається незмінною – знищення України», – заявив генерал-лейтенант Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі.
Путін також уникнув реальних поступок, погодившись лише на призупинення атак на енергетичну інфраструктуру, але зберігши можливість продовжувати бойові дії на інших напрямках. Президент РФ висунув свої вимоги: зупинення мобілізації в Україні та припинення військової допомоги від США і союзників, які Київ навряд чи прийме, зазначає WSJ.
Президент США Дональд Трамп та президент РФ Володимир Путін під час спільної пресконференції після саміту 16 липня 2018 року в Гельсінкі, Фінляндія. Фото Getty Images
Виграш для Трампа
Для Дональда Трампа цей дзвінок став можливістю продемонструвати свою здатність досягати домовленостей, навіть із Путіним. Президент США назвав переговори успішними та заявив, що це перший крок до «повного припинення війни».
Втім, частина американських посадовців вважає, що Путін затягує процес, створюючи ілюзію дипломатичного прориву та зміцнюючи свої позиції на полі бою.
«Трамп щиро хоче зупинити кровопролиття, але не розуміє, що для Путіна це ціна, яку він готовий платити», – зазначає Фіона Гілл, ексрадниця Білого дому з питань Росії.
Трамп представив дзвінок як доказ своєї здатності домовлятися, наголосивши, що «великий договір» ще попереду, пише WSJ. Однак жодної конкретики щодо ширшого припинення бойових дій не пролунало, і він не готовий тиснути на Путіна, зазначає видання.
Один із ключових наслідків переговорів – адміністрація Трампа розглядає війну крізь призму американо-російських відносин, а не як незалежний міжнародний конфлікт, що непокоїть європейських союзників, акцентує WP.
«Путін дає Трампу рівно стільки, щоб показати прогрес у виконанні його обіцянки завершити війну, водночас намагаючись послабити відносини США та України й підпорядкувати Київ Росії», – зазначає Семюел Чарап, експерт RAND Corporation.
Реакція України та Європи
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова прийняти припинення атак на енергетичну інфраструктуру, але не в односторонньому порядку: «Ми не можемо дозволити Росії атакувати нас, поки ми мовчимо. Ми відповімо». Київ зберігає жорстку позицію щодо поступок Москві.
Європа зустріла перемовини скептично. Велика Британія та Франція готують нові пакети військової допомоги, оскільки Путін може використати часткове перемирʼя для перегрупування військ. Кремль наполягає на «двосторонньому врегулюванні» зі США, усуваючи Європу та Україну від переговорного процесу.
«Мир досягається через силу, а це означає, що Україна має бути в найкращій позиції, щоб відбити будь-які спроби відновлення війни», – заявив Девід Леммі, глава МЗС Великої Британії.
Польща та країни Балтії розглядають можливість виходу з Конвенції про заборону протипіхотних мін, що свідчить про їхню недовіру до будь-яких угод із Путіним, пише The Economist. Це може вплинути на архітектуру безпеки Європи.
Розмову між Трампом і Путіним у вівторок світові ЗМІ називають дипломатичною грою, аніж реальним кроком до припинення війни. Фото Getty Images
Геополітичні наслідки
Трамп та Путін розмовляли не тільки про російсько-українську війну, а торкнулися й ширших міжнародних питань. Були обговорені потенційні економічні угоди між США та Росією, зазначає Bloomberg. Сторони розглянули можливість спільних дій на Близькому Сході, повідомляє WP. Це викликає занепокоєння у європейських союзників США, адже вони побоюються можливої зміни геополітичного балансу.
Західні експерти сходяться на думці, що перемир’я на енергетичному фронті вигідне насамперед Путіну, який домагається часу для зміцнення власних позицій. Москва змогла адаптувати економіку до війни, попри санкції, і тому Кремль не відчуває значного тиску для укладання угоди, коментує WSJ.
Телефонний дзвінок між Трампом і Путіним став важливим моментом у війні, однак не змінив її хід кардинально. Путін фактично відхилив пропозицію про повне перемир’я, а Європа не планує зменшувати військову підтримку Києву.
У підсумку розмова між Трампом і Путіним виглядає більше як дипломатична гра, аніж реальний крок до припинення війни. Це може бути лише першим етапом довготривалих переговорів, пише WSJ, де головне питання залишатиметься незмінним – чи готовий Путін поступитися у своїх стратегічних амбіціях щодо України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
