Категорія: Війна
Дата: 08 лютого 20:50

«У нього є людяність». Залужний більше не головнокомандувач ЗСУ. Що про нього думають військовослужбовці

Тетяна Павлушенко

Forbes

5 хв читання

29 січня з’явилися чутки про можливе звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ. Тоді Офіс президента і Міноборони цю інформацію спростували. Сьогодні ж, 8 лютого, президент Володимир Зеленський і Залужний провели спільну зустріч. Після неї стало відомо про звільнення Залужного та призначення на його місце генерал-полковника Олександра Сирського, також було анонсовано інші кадрові зміни у Генштабі. Яким Залужний був головнокомандувачем, військовослужбовцем і людиною? Forbes Ukraine запитав про це у військовослужбовців Сил оборони

Роман Костенко, секретар комітету з нацбезпеки та оборони у Верховній Раді, військовий, у минулому – полковник СБУ (позивний Гром), захисник Донецького аеропорту

Залужний вже в історії. Перше – він дійсно підняв дух української армії на початку війни. Армія билася з ним. Він є головнокомандувачем для великої кількості людей.

Він став символом Збройних сил, завдяки якому є велика довіра саме до ЗСУ. Це дуже важливий фактор, який обʼєднав навколо себе людей.

Він має багато військових заслуг. Вибудована оборона, зупинення ворога, окреме проведення операцій – Київ, Харків, Херсон. У них є окремі командувачі, які безпосередньо виконували операції, але ж вони відповідають за битви. А загалом за ведення бойових дій відповідає головнокомандувач, який розставляє пріоритети, який вказує на точки, де потрібно бити. Це також його заслуга.

Робота з партнерами і її налагодження – це також заслуга. Тому тут можна перелічувати дуже багато.

Також скажу, що він і генерал нового формату. В нього є людяність. Це також важливо.

Роман Лозинський, народний депутат України, фракція «Голос», колишній військовослужбовець ЗСУ, учасник бойових дій

Коли ми з побратимами виконували бойові завдання у 2022–2023 роках, у посадках і траншеях часто згадували про Валерія Залужного, його окремі виступи, коментарі, слова, лідерство.

Я бачив, як прості хлопці, які не дуже заглиблюються, хто там по вертикалі вище у військовому чи політичному керівництві, вірили в Залужного. Їхній бойовий дух складався, зокрема, з поваги та розуміння лідерства нашого головнокомандувача.

Мені здається, це стало ключовим фактором на початку і першому етапі повномасштабної війни.

І теж варто розуміти, що ставлення до Залужного почало формуватися ще задовго до призначення його головнокомандувачем ЗСУ.

Ті бойові командири батальйонів і бригад, які взяли на себе відповідальність і обовʼязок захищати Україну від повномасштабного вторгнення РФ, дуже добре знали, відчували та розуміли лідерські якості Залужного, які він проявляв не тільки на посаді головнокомандувача ЗСУ, а й задовго до цього в різних бойових складних ситуаціях.

Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, ветеран АТО і молодший лейтенант Нацгвардії України

Яким Залужний був головнокомандувачем, бачимо за результатами вдалих воєнних операцій, звільнення наших територій. Утримання наших позицій після того, як ЗСУ звільнили всі наші великі міста від армії РФ, від оточень, напівоточень, від небезпечних стратегічних станів і розташування ворожих сил.

Його робота відмінна. Ми всі завдячуємо йому теперішнім нашим життям.

Як вплине його звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ?

Зміна головнокомандувача Сил оборони під час війни – відповідальний і дуже складний крок. Таке рішення тягне за собою зміну військового керівництва, передачу військової влади і командування. Все це на деякий час може позбавити армію управління. Це моя особиста думка.

Якщо вже пішли на такий крок, потрібно дуже чітко, виважено, сплановано провести цю заміну. І до неї потрібно було підготуватися.

Це може негативно вплинути на мотивацію військових на «нулях»: Залужний був для військових реальним беззаперечним авторитетом, улюбленцем. Так само, як і армія для Залужного.

Не розумію причину звільнення Залужного та доцільності його заміни. Людина на своїй ділянці повноважень працює давно, питання знає досконало, має практичні кейси. З логіки просто здорового глузду – навіщо його знімати.

Всеволод Кожемяко, засновник добровольчого підрозділу «Хартія», який виріс у бригаду НГУ

Вдячний Валерію Залужному за його роботу. Українська нація завжди буде асоціювати це імʼя з тим чудом, що ми всі разом створили на початку великого вторгнення орків. Його роль неймовірна.

Час іде вперед, і ситуація знову скрутна. Війна змінилася. Знову ж таки, це дуже мудро і благородно з боку Валерія Залужного дати спробувати себе новій команді військових керівників.

Новий главком Олександр Сирський – досвідчений генерал, якого я особисто бачив в дії в Харківській операції. Він позвав до себе в команду молодших людей, але які мають величезний бойовий досвід, частину з них я теж (і не тільки я) дуже поважаю.

Дуже добре, що все відбувається таким цивілізованим чином. Також радує позиція Володимира Зеленського, який грамотно зміг «розрулити» управлінське військове завдання.

Вірю, що всі ми, українці, й далі будемо робити все для нашої перемоги над ворогом.

Юлія Паєвська, Тайра, військовослужбовиця, парамедикиня та волонтерка

Дякуємо, пане генерале Валерію Залужний. Знаю, де б ви не служили Україні надалі, це буде взірець щирості та майстерності, адже ваша ціль, як і всіх нас – перемога над російськими окупантами.

Думаю, що для вас все тільки починається. Честь.

Марія Берлінська, засновниця проєкту навчання та забезпечення операторів безпілотників Victory Drones

Ми з Валерієм Залужним доволі часто бачилися й доволі тісно співпрацювали. Він знакова людина для світової історії.

Скільки памʼятаю, Залужний завжди дуже філософськи ставився до посад чи нагород. Він розумів свій реальний рівень підтримки в суспільстві. Рівень підтримки абсолютно безпрецедентний. Такої підтримки не мав ніколи жоден український політик чи військовий. Генерал розумів, що достатньо йому публічно не погодитись з рішенням про відставку — і, попри воєнний стан, люди масово хлинуть на вулиці.

Але, ГК чудово розумів і ризики. Він не став створювати жодного конфлікту всередині країни. Він завжди вмів піднятися над ситуацією. Так і цього разу — він пішов спокійно і достойно, з честю офіцера виконавши обовʼязок перед своїм народом.

Кілька днів тому, представляючи мене полковнику ЗСУ Вадиму Сухаревському, Залужний сказав приблизно наступне: «Ти напевне знаєш, це Марія Берлінська, матір нашої безпілотної авіації. Людина, яка колись для нас це створила, і зараз продовжує масштабно розвивати. З нею варто працювати».

Я загалом спокійно ставлюсь як до критики, так і до похвали. Однак вдруге за два роки повномасштабної війни, мені було настільки по-людськи приємно.

Коли біля лінії фронту до мене якось підійшли побратими сфотографуватись та підписати прапор. А потім сказали: «Те, що ви зробили, врятувало нам життя». Те, що зробив Залужний, врятувало життя сотням тисяч людей.

Наостанок країна має зробити всього дві речі — подякувати своєму генералу і виконувати те, що він втілював, підкреслюючи у своїх статтях. Ставка на технології, весь ресурс — в підготовку людей та розвиток роботизованих систем. Це наш єдиний шанс.

Сьогодні ж ціла епоха стає історією.

Матеріали по темі