19 серпня російська армія вдарила по центру Чернігова – ракета влучила у Чернігівський обласний музично-драматичний театр. Загинуло сім осіб, постраждало – понад 150. Під час обстрілу в драмтеатрі проходила зустріч на тему військових технологій для фронту з акцентом на БпЛА «Люті пташки. Демо день». Організатор події – проєкт Victory Drones, який уже навчив 28 000 військовослужбовців аеророзвідці та передав декілька тисяч БпЛА на фронт. Засновниця проєкту – відома волонтерка Марія Берлінська. Після атаки росіян по Чернігову, Берлінську та Victory Drones почали звинувачувати – ніби саме зустріч «Люті пташки» була ціллю і її не варто було проводити так близько до фронту. «Це закрита зустріч. Анонс був у відкритому доступі, але конкретне місце повідомили лише зареєстрованим перевіреним учасникам за лічені години», – пояснила Берлінська.
За декілька днів до трагедії в Чернігові Forbes Ukraine написав історію волонтерки Марії Берлінської та описав ефективність її організації. Текст мав вийти в друкованому журналі Forbes за серпень–вересень, але ми вирішили спочатку опублікувати його в диджитал-версії (в журналі він також буде).
Перші числа квітня 2022 року, Вашингтон, будівля Конгресу США. На зустрічі зі спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі засновниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська, 35, виклала перед впливовою політикинею фото з російськими злочинами з Маріуполя. «Не залишайте нас із цим, – звернулася Берлінська до Пелосі, – ми не виграємо війну з «Джавелінами» та «Стінгерами», нам потрібні гармати, снаряди, системи ППО».
Пелосі була приголомшена побаченим, пригадує присутня на тій зустрічі Любов Шипович, яка тоді була співголовою фонду Razom for Ukraine.
Російське вторгнення застало Берлінську у відрядженні в США. Перші тижні вона вважала своєю головною місією переконати американський істеблішмент у необхідності підтримки України й постачанні зброї. «У лютому–березні 2022‐го ми провели зустрічі більш ніж із пів сотнею конгресменів з обох партій», – каже Берлінська.
Адвокацією збройної допомоги для України тоді багато хто займався – від Володимира Зеленського до зірок Голлівуду з українським корінням. Але українців почули лише після перемоги ЗСУ під Києвом. «До того більшість американського уряду була впевнена, що ми не встоїмо», – вважає Шипович.
Коли стало зрозуміло, що постачання важкого озброєння буде, Берлінська сфокусувалася на справі, якою займалася з 2014‐го, – підготовці аеророзвідників. Сама Берлінська називає це інакше – підготовка технічно грамотних бійців для війни XXI століття. «Дрони – це очі війни. Єдиний спосіб її виграти – максимально інвестувати в технології, – вважає вона і наводить приголомшливі розрахунки, – відсутність одного дрона – це 50 чи 100 покалічених або вбитих людей».
У Берлінської непересічні результати: з того часу через її навчальну програму аеророзвідників пройшло 28 000 військовослужбовців. Навіть державна програма «Армія дронів», яку підтримує Володимир Зеленський, не може таким похвалитися, у неї лише 10 000 випускників.
Який рецепт ефективності Марії Берлінської?
Майстриня масштабування
В 2022‐му, за даними Шипович, в Україну завезли близько 8500 різних видів БпЛА. У цій цифрі частина постачань і через Razom for Ukraine, і через фонд «Повернись живим» або Фонд Сергія Притули.
«Були місяці, коли ми завозили по 900 чи 1000 дронів», – пригадує Берлінська.
Знайти й купити дрони, привезти їх в Україну і доправити в підрозділ – марна справа, якщо немає людей, які вміють із ними працювати. У квітні Берлінська організувала перші лекції в Zoom для військових, які хотіли опанувати технології. Лекторів з‐поміж досвідчених інструкторів вона знайшла швидко.
Ще 2014 року Марія стала співзасновницею Центру підтримки аеророзвідки, який проводив курси з підготовки операторів дронів та імпортував БпЛА. Але у 2022‐му масштаб завдань був значно більшим – впливали інтенсивність боїв, мобілізація, яка привела у військо багато людей без досвіду керування БпЛА.
Попит на такі курси значно перевищував можливості лекторів. Лекції записали на відео та аудіо і поклали на освітню платформу Prometeus. Новий проєкт назвали Victory Drones. Тиждень онлайн‐лекцій – перша частина навчання. Після цього практичні заняття на полігоні та іспит на отримання сертифіката.
Навчальних локацій у Victory Drones нині 12 по всій країні. Єдине, що можна сказати про полігони, – вони розміщені далеко від фронту. Участь у курсах безкоштовна для бійців ЗСУ, треба лише подати список від командира військової частини.
Станом на липень 2023 року Victory Drones – це 150 інструкторів, близько 1000 випускників практичних курсів щомісяця, тисячі імпортованих дронів. Тільки з лютого цього року фонд Dignitas привіз 516 БпЛА Mavic, 301 ударний FPV‐дрон та закупив три дрони українського виробництва «Лелека». «Загалом законтрактовано понад 1000 різних дронів, але не всі ще поставлені», – говорить Шипович.
Аеророзвідник – це не професія. У війні XXI століття кожен боєць має бути технологічно грамотним. Фото з курсів Victory Drones. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Профі фандрейзингу
Звідки гроші на цю екосистему? Загальна кількість людей, які постійно донатять на різні проєкти фонду Dignitas, – 960. Dignitas очолила й заснувала Шипович навесні 2023 року, коли пішла з Razom: із березня до серпня 2023 року фонд залучив 60 млн грн. Фандрейзити допомагають особисті зв’язки й репутація Шипович та Берлінської, але найбільше – очевидна для всіх важливість місії.
У травні 2023 року на потреби Victory Drones 620 000 грн задонатив інвестиційний банк Dragon Capital. «У Марії Берлінської хороша репутація, – пояснює власник і керівник Dragon Capital Томаш Фіала, – а дрони потрібні для перемоги». Дає ефект і медіаактивність Берлінської. «Нещодавно зателефонував бізнесмен із Польщі, каже: «Дивився ваше інтерв’ю, хочу дати €10 000», – розповідає вона.
Ефективними є і публічні фандрейзингові кампанії, які Victory Drones проводить разом із відомими брендами – сервісом таксі Uklon, ПриватБанком чи мережею заправок WOG.
Шипович як приклад ефективної кампанії наводить акцію «Люті пташки» – тоді разом із Uklon за місяць зібрали 30 млн грн. «Торік, звичайно, було більше і швидше (Razom зібрав із початку війни понад $60 млн. – Forbes), але порівняння з минулим роком нерелевантні, – пригадує вона, – тоді гроші сипалися звідусіль».
Найважливіше, що вдалося створити в рамках програми Victory Drones, як вважають Берлінська та Шипович, – екосистема. Імпорт, курси підготовки, навчання та постійне вдосконалення. «Навіть ті бійці, які вже пройшли курси та отримали сертифікати, постійно слухають нові лекції – іноді в бліндажах на «нулі», іноді під час ротації, коли мають можливість відпочити», – розповідає молодший сержант Дмитро Подворонський на псевдо Граф.
У батальйоні Нацгвардії «Дніпро‐1» Подворонський – командир підрозділу БпЛА, завдяки бойовому досвіду він може час від часу читати лекції для слухачів Victory Drones. Головні теми Дмитра – безпека пілотів та планування місій для аеророзвідки. «Victory Drones – найбільше ком’юніті аеророзвідників в Україні, – вважає Подворонський. – Це постійний обмін бойовим та технічним досвідом».
На початку липня 2022‐го до волонтерського руху із забезпечення армії дронами та пілотами долучилася держава. Міністерство цифрової трансформації разом із платформою UNITED24 оголосили збір коштів на проєкт «Армія дронів» – він теж передбачає імпорт БпЛА, і навчання операторів. Станом на липень 2023 року в рамках державного проєкту було підготовлено 10 000 аеророзвідників.
«Армія дронів» побудована інакше, ніж Victory Drones, – пілоти можуть проходити навчання в одній із десятків приватних шкіл підготовки операторів БПЛА, а організатори курсів отримують фінансування від Мінцифри. Водночас ініціатива Федорова займається імпортом дронів. Загальна риса обох проєктів – самі БпЛА отримають лише бійці, які пройшли всі курси та вміють користуватися дронами.
Внутрішній фронт
Графік зустрічей Берлінської розписано на кілька тижнів – зустрічі з інструкторами, відвідування полігонів, перемовини з українськими чи іноземними політиками і потенційними донорами. Спілкуючись, вона завжди дивиться у вічі співрозмовнику, і в самому її погляді відчуваються енергійність та цілеспрямованість. Вона викладає думки чітко та аргументовано, без зайвих емоцій.
Як і на початку війни, вона недосипає, постійно в дорозі, але все одно докоряє собі, що робить недостатньо. Саме її енергійність та постійне бажання збільшити масштаб діяльності проєктів – головна рушійна сила Victory Drones.
Аби системно забезпечувати армію «очима», треба не лише збирати мільйони гривень, імпортувати дрони та готувати аеророзвідників. У грудні 2022 року Берлінській довелося відкривати внутрішній «фронт». Державна служба експортного контролю (ДСЕК) при Мінекономіки фактично саботувала імпорт дронів, створивши безліч бюрократичних перепон, вважає Берлінська.
ДСЕК вважала дрони товарами «подвійного призначення» і для їх імпорту вимагала багато зайвих паперів, що збільшувало термін доставки БпЛА на фронт на два‐три місяці і, як стверджувала Берлінська, коштувало життя багатьом захисникам країни.
Кілька перемовин Берлінської з чиновниками Мінекономіки ефекту не дали. У грудні 2022 року вона вивела проблему в публічну площину, частиною кампанії була авторська стаття на «Українській правді» «Як ми вбиваємо своїх».
Результат – із нею сконтактували кілька народних депутатів. Згодом було внесено правки до законів, що дозволило скасувати бюрократичні перепони для імпорту деталей для БпЛА і дронів.
У самій ДСЕК кажуть, що вдячні Берлінській за те, що вона привернула увагу нардепів до проблеми, самі вони не вповноважені змінювати законодавство. «Ніколи служба не мала стільки уваги, як наприкінці грудня, коли Берлінська почала з нами воювати», – говорить голова ДСЕК Олександр Павліченко. Конфлікт із волонтерами пішов службі на користь, додає він, бо дав змогу спростити імпорт БпЛА.
«Ми використовуємо Марію як ядерну зброю – в особливих випадках», – напівжартома говорить Шипович. Але сама Берлінська позбавлена марнославства чи гордині: «Я просто роблю свою роботу».
Марія Берлінська. Фото з курсів Victory Drones. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Треба більше
Останні пів року у фокусі Берлінської – розвиток БпЛА‐індустрії в РФ. «Їхні підприємства працюють у три зміни, виробляють 35 000–40 000 дронів на місяць і випереджають нас у середньому в 3,5–4 рази».
Вона намагається переконати МО: виробництво БпЛА треба масштабувати. «Та галузь дронів, яка зараз є в Україні, – це дитяча пісочниця, – вважає вона, – дронів потрібно не сотні, а тисячі, десятки тисяч».
Станом на липень 2023 року Victory Drones уже підготували понад 28 000 військовослужбовців – вони можуть бути операторами дронів, а також налаштувати зв’язок і електропостачання. Втричі більше людей прослухали повністю теоретичний курс на Prometeus.
Це багато чи мало? Для армії в 1 млн військових це по одному аеророзвіднику на взвод, ніби достатньо. Берлінська вважає, що замало. По‐перше, має бути принаймні двоє фахівців – на випадок поранення чи загибелі першого.
Але її амбіції значно масштабніші. «Не повинно бути такої професії – аеророзвідник, усі повинні вміти користуватися технологіями, це як раніше солдат мав уміти розібрати автомат та викопати окоп, у XXI столітті він має вміти застосовувати технології». Її нова мета – зробити кожного з 1 млн українських захисників «технічно грамотним», уміти оперувати дронами і боротися з аеророзвідкою ворога.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
