Жест розпачу. Чому рішення Путіна про мобілізацію погіршить його становище – розбір The Economist /Фото Getty Images
Категорія
Війна
Дата

Жест розпачу. Чому рішення Путіна про мобілізацію погіршить його становище – розбір The Economist

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про часткову мобілізацію та планує призвати на службу 300 000 резервістів. Фото Getty Images

Указ про мобілізацію, анексію територій та брязкання ядерним арсеналом допоможуть Путіну заспокоїти частину радикально налаштованих російських націоналістів. Але вони не допоможуть йому виграти війну, пише The Economist. Forbes вибрав головне.

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про часткову мобілізацію та планує призвати на службу 300 000 резервістів. За день до цього, 20 вересня, російська Держдума внесла поправки до Кримінального кодексу країни. Вони посилюють покарання для солдатів, які здаються в полон, мародерів та відмовників. Новий закон визначає мобілізацію, воєнний стан та воєнний час як обтяжувальні обставини. У період їхньої дії він передбачає більш суворі заходи для військовослужбовців, котрі залишили свої частини, а також для резервістів, які не прийшли до військкомату за повісткою. Наразі в Росії не діє воєнний стан і офіційно вона не оголошувала війну.

Того ж таки 20 вересня маріонеткова окупаційна влада в Луганській та Донецькій областях заявила, що 23–27 вересня планує провести «референдуми» про приєднання до Росії. Окупаційні адміністрації в Херсонській та Запорізькій областях заявили, що наслідуватимуть їхній приклад. Цілком очевидно, що планується підтасовування результатів голосування, яке дозволить Росії незаконно приєднати ще більше українських територій. Перед війною голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив, що виступає за анексію обох територій, але тоді Кремль утримався від цього кроку.

«Референдуми», анонсовані окупантами, не мають жодного сенсу. У Запорізькій області Росія не контролює навіть обласний центр. Більшість Луганської області окуповано, але Донецька область – лише під частковим контролем РФ. Понад те, наступ України на Харківщині дуже ускладнив становище російської армії в цьому регіоні. Втрата Ізюма як логістичного центру та ліній постачання біля цього міста ускладнює просування Росії в Донецькій області та загрожує позиціям російської армії в Луганській. 19 вересня українська армія відвоювала Білогорівку за 15–20 км на захід від Лисичанська та Сєвєродонецька, які Росія захопила влітку з великими втратами.

Одна з цілей проведення референдумів – стримати майбутній український наступ на Донбасі. Офіційно анексувавши «ЛНР» та «ДНР», Кремль може заявити, що українські атаки в цих районах – це напад на Росію, та підвищити ставки. «Удари по території Росії – повноцінна війна між Україною та НАТО з Росією, – із захватом писала 20 вересня російська пропагандистка Маргарита Симоньян. – Це повністю розв'язує Росії руки».

Західні чиновники стурбовані перспективою ескалації у разі, якщо російську оборону на півдні України буде повалено і ЗСУ перейдуть у наступ на Крим. Інша мета Путіна – зірвати наступ України на сході. Він хоче, аби Захід переконав Україну, яка залежить від постачання американської та європейської зброї та боєприпасів, зупинити атаки. Росія вже попередила, що може застосувати ядерну зброю. Президент США Джо Байден привселюдно застеріг її від цього ще 18 вересня.

Ні мобілізація, ні анексія не розв'яжуть проблем Путіна. Війна стала катастрофою. /Фото Getty Images

Ні мобілізація, ні анексія не розв'яжуть проблем Путіна. Війна стала катастрофою. Фото Getty Images

Ні мобілізація, ні анексія не розвʼяжуть проблем Путіна. Досі він утримувався від наказу про мобілізацію, бо це вкрай непопулярний захід. Війна стала катастрофою, але більшість росіян уникли її найгірших наслідків. Мобілізація резервістів це змінить. Призов резервістів може викликати масові протести проти режиму Путіна, проте не дасть жодних результатів на полі бою в короткостроковій перспективі. Знайти чи навчити нових офіцерів для величезної армії і добре її оснастити швидко не вдасться – це триватиме понад рік.

Анексія теж загрожує проблемами. Вона зобов'яже Путіна фінансувати та підтримувати політичну стабільність зруйнованого війною регіону. Ба більше, цей регіон буде постійною ціллю для наступу української армії, яку Захід озброюватиме ще довгі роки. Крім того, Путіну доведеться вибороти велику територію Донецької області, яку зараз контролює Україна. Це завдання збройні сили Росії не в змозі виконати вже кілька місяців поспіль. Атаки «у лоб» на українські оборонні позиції не дали результату і лише призвели до великих втрат.

Брязкання ядерним арсеналом також не виглядає переконливо. Військова доктрина Росії допускає застосування ядерної зброї у разі загрози російській території, однак лише у разі, «коли саме існування держави перебуває під загрозою». Це дуже висока планка. Протягом усієї війни армія України практично без наслідків для себе завдавала ракетно-артилерійських ударів і навіть здійснювала атаки з повітря на об'єкти на території РФ та в Криму.

Проте останні заяви Путіна заспокоїли російських націоналістів, які місяцями обрушувалися на Путіна за те, що він, на їхню думку, вів війну недостатньо жорстко та цілеспрямовано. «Ці дії свідчать про те, що керівництво Російської Федерації все ж таки дійшло до розуміння тотального характеру війни», – написав 20 вересня Ігор Гіркін. Путін, за його словами, готується воювати «по-справжньому».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні