Прослухати матеріал
10:45 хвилинНаприкінці жовтня Київський національний університет ім. Шевченка обере нового ректора. Серед претендетів – докторка юридичних наук, професорка права ЄС Ксенія Смирнова. Вона понад 20 років пропрацювала в КНУ, у 2021–2026 роках – у ролі проректорки з міжнародного співробітництва та науково-педагогічної роботи. Як вона планує реформувати КНУ у разі перемоги?
Це друге інтервʼю Forbes Ukraine із серії розмов із кандидатами в ректори КНУ ім. Шевченка. Першу розмову з Олександром Корченком можна прочитати за посиланням.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Докторка юридичних наук Ксенія Смирнова, 45, – одна з трьох кандидатів на посаду ректора з бекграундом у Київському національному університеті ім. Шевченка (КНУ). Всього на цю позицію претендують чотири людини. Вибори мають відбутися 27 жовтня.
КНУ – третій за популярністю університет серед вступників із середнім балом НМТ понад 180 із 200 і другий за кількістю студентів після Львівської політехніки. На жовтень 2026-го в ньому навчаються 27 700 студентів, згідно з ЄДЕБО.
У вступній кампанії 2026-го виш вибув із топтрійки за кількістю вступників на бакалаврат, поступившись Київському політехнічному інституту ім. Сікорського. Показник КНУ впав на 3,2%, до 4739, згідно з розрахунками Forbes Ukraine.
У 2026-му КНУ планував отримати 3 млрд грн надходжень за чотирма програмами, з них майже 2 млрд грн (майже 65%) – із держбюджету, згідно з кошторисами, розміщеними на сайті вишу.
Державного фінансування не вистачить для реалізації амбіцій університету, переконана Смирнова. «Збільшення частки власних доходів університету – одна з цілей. Частка власних доходів має зрости на 35–40%», – каже вона.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Як Смирнова планує розширити повноваження наглядової ради КНУ, не змінюючи закону? З яких джерел університет має збільшити власні надходження на 35–40%? Що вона пропонує зробити, щоб повернути сильних абітурієнтів і зупинити падіння КНУ в міжнародних рейтингах?
Forbes Ukraine готує серію інтервʼю з кандидатами на посаду ректора КНУ. Редакція вже поставила пʼять питань єдиному «зовнішньому» кандидату Олександру Корченку. Друга розмова – зі Смирновою.
Інтервʼю скорочено і відредаговано для зрозумілості.
Що відомо про Ксенію Смирнову
(натисніть «Читати більше»)
Ксенія Смирнова – докторка юридичних наук, професорка права ЄС. 20 років викладала в Інституті міжнародних відносин КНУ.
У травні 2021-го новообраний ректор Володимир Бугров призначив її проректоркою з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво). Її повноваження завершилися разом із контрактом Бугрова в квітні 2026-го. В. о. ректора Валерій Копійка до нової команди її не включив, міжнародне співробітництво перейшло Вадиму Попку.
Смирнова є співзасновницею та керівницею ГО «Українська асоціація європейського права», співзасновницею ГО «Лігалбро», згідно з YouControl.
У 2019–2024 була співзасновницею ТОВ «Е-Адвокат», згідно з її річними деклараціями та YouControl. 80% компанії належать Олександру Святоцькому – позаштатному радникові голови ВРУ Руслана Стефанчука, згідно з YouControl.
«Е-Адвокат» входить до корпорації «Правовий контент». Вона об’єднує шість компаній бренду Ratio Decidendi, які управляють юридичним онлайн-порталом та освітньою платформою для адвокатів. Згідно з сайтом Ratio Decidendi, Ксенія Смирнова є партнеркою з питань європейського права.
У двох компаніях корпорації – ТОВ «Ратіо Деціденді» та «Міжнародна наукометрична база даних «Верба» (з грудня 2019-го – ТОВ «Інформаційні технології «Ратіо Деціденді») – частки до 2019-го належали Стефанчуку. На жовтень 2026-го 25% у першій компанії належать його дружині, професорці кафедри юстиції Інституту права КНУ Марині Стефанчук.
КНУ є найпрестижнішим університетом країни і другим за кількістю студентів після Львівської політехніки. Але він пасе задніх у приєднанні до реформи вищої освіти, наприклад, у посиленні ролі наглядових рад, які отримують реальні управлінські повноваження: призначати менеджмент, встановлювати KPI, контролювати фінанси. Якщо вас оберуть ректором, чи приєднається КНУ до цієї реформи і чи підтримаєте ви зміну організаційно-правової форми вишу і його перетворення на державне некомерційне підприємство, як це зробив КАІ?
Я підтримую вивчення цього досвіду. Два роки експерименту недостатньо для формування висновків.
Університет відрізняється за своїм статусом від інших ЗВО в Україні, тут свої традиції, наукові школи. Цей досвід, накопичений за два століття, неможливо відкидати. І ми не можемо копіювати модель іншого університету або закордонні практики, не адаптуючи їх.
Планую розширити повноваження наглядової ради КНУ без зміни правових рамок із залученням авторитетних випускників, бізнес-лідерів, представників громадянського суспільства й, найголовніше, міжнародних лідерів.
Ключове – залученість наглядової ради. Її члени мають підтримувати безпосередній звʼязок з університетом і розуміти процеси в ньому. Я б запропонувала, зокрема, створити при наглядовій раді постійно діючі комітети з питань фінансів, інвестицій, академічної якості.
Процедуру обрання ректора і призначення менеджменту визначає закон. Змінювати її я не маю ні наміру, ні повноважень.
КНУ ще далеко в процесі переходу від планової до ринкової економіки. На нього не поширюється принцип «гроші ходять за студентом» – виш має окремий рядок у держбюджеті. У 2025-му КНУ на 60% залежав від державного фінансування. Чи плануєте ви це змінити?
Університет Шевченка – це tendency maker, той, що підштовхує до ухвалення рішень. Він є державотворчим. Існування окремого рядка в бюджеті є абсолютно виправданим з точки зору масштабу і траєкторії діяльності.
Чи цього фінансування вистачатиме? Ні. Тому збільшення частки власних доходів університету – одна з цілей. Частка власних доходів має зрости на 35–40%. Джерела – наукові дослідження, гранти, контрактні R&D-проєкти з бізнесом та інвесторами в інтересах держави.
Університет може комерціалізувати інновації, експертизу, послуги лабораторій. Оренда майна університету можлива – процес регулює законодавство. Це мають бути прозорі угоди, укладені через Prozorro.
Зараз уряд розробляє підзаконні акти для публічно-приватного партнерства. Прикладів такого партнерства у сфері освіти поки мало. Але я бачу великий потенціал залучення інвестицій, зокрема для покращення стану нерухомості університету.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
У 2026-му КНУ втратив 1% заяв абітурієнтів, поки найпопулярніші виші показували двозначне відсоткове зростання. Частка від загальної кількості студентів з середнім балом НМТ 180+, які обрали КНУ, скоротилася з 17% до 13%. Кількість зарахованих загалом зменшилася на 3,2%. Якими були б ваші три перші кроки, щоб не повторити це в 2027-му?
Ці цифри є болючими для університету і для України в цілому. На цифри вплинули фактори: зовнішні – безпека, внутрішні – збереження цінностей і прозорість управління університетами, якість освіти.
У топі найпопулярніших спеціальностей – економіка, право, психологія. На «Прикладну фізику» в КНУ зарахували 16 студентів. Природничі науки матимуть вирішальну роль для розбудови України, але в абітурієнтів немає мотивації йти на ці спеціальності.
Вони втрачають допитливість до точних і природничих наук ще у школі. Фізика насправді дуже цікава, але нею треба захопити. Часи змінилися, університет має не запрошувати, а приходити до абітурієнта сам. Потрібно показувати прямий звʼязок з ринком праці.
Я радію тому, що університет робив останні пʼять років. Це різносторонні дії, обʼєднані єдиною ціллю: відкриті лекторії, конкурси. Навіть невеликі кроки давали свої результати.
Ксенія Смирнова, колишня проректорка КНУ, змагається за крісло ректора КНУ на жовтневих виборах. Фото з особистого архіву Ксенії Смирнової
Чи плануєте скорочувати кількість освітніх програм? Зараз у КНУ їх близько 500.
Велика кількість освітніх програм – не недолік. Це дає університету простір для маневру.
Аудит здійснюється постійно і так має тривати. Досвід Європи – укрупнення і створення міждисциплінарних програм. Останні пʼять років КНУ працює в цьому напрямку. Дублюючі, неефективні, застарілі програми, звичайно, потребують оптимізації, укрупнення й закриття.
Фокус має бути на тих програмах, що забезпечують високу додану вартість. Це програми з IT, кібербезпеки, штучного інтелекту, біомедичних технологій, екології, гуманітарні науки. Важливі програми, повʼязані з євроінтеграцією. Таких спеціалістів практично немає.
Останні пʼять років КНУ стабільно падає в рейтингу QS World University Rankings. Зараз він на 791–800-му місці. Академічна репутація – 18,2 бала зі 100. Рівень цитування на одного викладача – 3,3 бала зі 100. За цим стоїть домінування публікацій у «сміттєвих» журналах заради формальних вимог. Якщо ви станете ректором, які три конкретні кроки ви зробите, щоб КНУ виправив проблему академічної доброчесності?
Рейтинг складається з багатьох показників, і за деякими КНУ лідирує. До порушення академічної доброчесності в мене нульова толерантність. Потрібне запровадження жорстких антиплагіатних процедур.
Публікації в недоброчесних журналах – окрема проблема, що виникла через вимоги щодо публікацій. Польща 10 років тому також запровадила вимоги щодо публікації науковців у Scopus і Web of Science. Потім дійшли висновку, що це не працює для всіх спеціальностей. Приміром, гуманітарним наукам буває важко знайти спеціалізовані видання.
Заходів університету для боротьби із цим недостатньо. МОН впроваджує новітні підходи до наукової атестації – не лише кількісні, а й якісні. Це відхід від орієнтування лише на Scopus і Web of Science. Впровадження має бути покроковим, через репутаційне заохочення до публікації у фахових журналах і відмови від недоброчесних.
Назвіть три вимірювані цілі на перший рік, за невиконання яких ви подасте у відставку.
Головне – сформувати довіру академічної спільноти.
Перша ціль – збільшення обсягів зовнішнього фінансування, зокрема за рахунок міжнародної діяльності. Друга – створення інкубаційного простору для deep tech.
Третя – підготовка університету до підписання хартії Erasmus+. Цим варто займатися одразу після проведення виборів, оскільки часу мало і обсяг роботи шалений. Ідеться про входження України як асоційованої країни до програми Erasmus+, а не третьої неасоційованої країни, як є зараз. Новий статус відкриває доступ до наукових та освітніх проєктів вищого рівня і збільшення фінансування від Європейської комісії.
