Прослухати матеріал
09:02 хвилинРектора Київського національного університету ім. Шевченка мають обрати 27 жовтня. Серед претендентів – лише один кандидат не з КНУ. Це Олександр Корченко, який понад 40 років пропрацював у Київському авіаційному інституті і сьогодні очолює Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій як перший проректор. Яка його мотивація змагатися за крісло ректора одного з найбільших університетів країни і як він планує реформувати КНУ у разі перемоги? Це перше інтерв'ю Forbes Ukraine із серії розмов із кандидатами в ректори КНУ ім. Шевченка
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».
Доктор технічних наук Олександр Корченко – єдиний зовнішній кандидат на посаду ректора Київського національного університету ім. Шевченка (КНУ). Вибори мають відбутися 27 жовтня.
КНУ – другий після Львівської політехніки найбільший за кількістю студентів університет, за даними ЄДЕБО. У ньому навчалося 19 500 осіб станом на липень 2026-го.
У вступній кампанії 2026-го виш не потрапив до топтрійки за кількістю заяв, отримавши на 1% менше ніж торік. Його плановий бюджет на 2026-й – 3,5 млрд грн, ідеться у звітності універститету. Левову частку – понад 60% – КНУ отримує з державного бюджету.
«Мені імпонує модель європейських університетів, де розмежовано повноваження ректора і канцлера. Ректор займається наукою і навчальним процесом, канцлер – фінансами, плануваннями, ремонтами. Обидві посади виборні і підзвітні», – каже Корченко.
Він понад 40 років присвятив Київському авіаційному інституту (КАІ). Нині він перший проректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ), паралельно працює в польських університетах UKEN та UBB.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Як Корченко розпоряджатиметься нерухомістю КНУ у разі виграшу виборів? Чи приєднається КНУ до експерименту з наглядовими радами і фінансовою автономією? Який план із нарощення кількості студентів?
Інтервʼю скорочено і відредаговано для зрозумілості.
Вибори ректора КНУ
Вибори на посаду ректора КНУ ім. Т. Шевченка Міністерство освіти та науки (МОН) оголосило у березні 2026 року. Попереднього ректора Володимира Бугрова звільнили з посади у квітні 2026-го, коли його п’ятирічний контракт добіг кінця.
Звільненню Бугрова передував скандал із недостовірними даними в декларації. У грудні 2025-го НАЗК знайшло в його декларації недостовірні дані на майже 900 000 грн. Через подання недостовірних даних в декларації суд не допустив Бугрова до участі у виборах.
Дедлайн для призначення нового ректора – 27 жовтня 2026-го. Кандидати на посаду ректора: чинний в.о. ректора Валерій Копійка, колишні проректорки КНУ Ксенія Смирнова та Ганна Толстанова та Корченко.
Реформа освіти
КНУ є найпрестижнішим університетом країни і другим за кількістю студентів після Львівської політехніки. Але він пасе задніх у приєднанні до реформи вищої освіти, наприклад, посиленні ролі наглядових рад, які отримують реальні управлінські повноваження: призначати менеджмент, встановлювати KPI, контролювати фінанси. Якщо вас оберуть ректором, чи приєднається КНУ до цієї реформи і чи підтримаєте ви зміну організаційно-правової форми вишу і його перетворення на державне некомерційне підприємство, як це зробив КАІ?
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Урядовий проєкт з наглядовими радами – великий експеримент. Він має бути обґрунтований. На мій погляд, його варто проводити спершу на менших організаціях, ніж КНУ. Далі – подивитися на результати цих експериментів.
Мені імпонує модель європейських університетів, де розмежовано повноваження ректора і канцлера. Ректор займається наукою і навчальним процесом, канцлер – фінансами, плануваннями, ремонтами. Обидві посади виборні і підзвітні.
Треба розділяти ці функції. Ректор не має перейматися господарськими питаннями: чи пофарбовані доріжки і де посаджена трава. Проте в українському законодавстві поки немає такого розподілу.
Ми маємо прийти до системи, де ректор (або канцлер) може швидко користуватися заробленими університетом грошима. Це дозволить оперативно вирішувати питання, а не орієнтуватися лише на закладений річний бюджет.
Некомерційне державне підприємство може збанкрутувати, а університет на утриманні держави – ні. Також є питання академічної незалежності. Наглядова рада може поставити за мету передусім заробляння коштів, перевівши університет на бізнес-рейки.
Потрібно спершу дивитися, як це роблять інші виші, і все позитивне впровадити у себе в університеті.
Олександр Корченко понад 40 років присвятив Київському авіаційному інституту (КАІ), де завідував кафедрою безпеки інформаційних технологій. Фото сайт НАН України
Назвіть три вимірювані цілі на перший рік, за невиконання яких ви подасте у відставку.
Першою чергою потрібно подивитися на освітні програми. Виокремити найбільш ефективні, щоб більше все-таки заробити грошей для розвитку університету і науки. Це не значить закриття всіх інших – решту треба підсилити.
Друге – сконцентрувався б на розвитку наукових колективів і формуванні системи їхнього фінансування. Наприклад, запустити науковий журнал за підпискою і платою для авторів. Ці кошти надалі можна накопичувати і скеровувати на розвиток наукових колективів.
Третє – агітаційна робота з абітурієнтами. Вона має тривати весь навчальний рік, до вступної кампанії. Потрібно відійти від простого роздавання рекламок.
Роботу з майбутніми студентами треба починати не за два місяці до вступної кампанії, а за рік. Організовувати зустрічі, проводити екскурсії, бути відкритими для школярів.
Не виконати цілі можна лише через форс-мажори. Якщо я не зроблю ці три пункти, це привід для того, щоб подумати над своєю подальшою роботою в університеті.
Фінансування КНУ та якість навчання
КНУ ще далеко у процесі переходу від планової до ринкової економіки. На нього не поширюється принцип «гроші ходять за студентом» – виш має окремий рядок у держбюджеті. У 2025-му КНУ на 60% залежав від державного фінансування. Чи плануєте ви це змінити?
Головна задача університета на кшталт КНУ чи КПІ – не заробляти гроші, а розвивати фундаментальну науку. Такі виші мають бути зразком для інших.
У КНУ великий потенціал із залучення іноземних студентів. Зараз це складно робити через війну, але є можливість організовувати дистанційні програми.
В ДУІКТ ми відкриваємо освітні програми з викладанням англійською, щоб залучати іноземців. В КАІ ми запускали програми подвійних дипломів з іноземними університетами. Інші можливості – курси підвищення кваліфікацій, мікрокваліфікації. Можна заробляти на цьому.
Наука – це перш за все грантове фінансування. В ДУІКТ не було ніякої науково-дослідної роботи раніше. Торік ми виграли шведський грант спільно з університетом міста Хальмстад, а цього року – грант НАТО за програмою Science for Peace and Security. Я залучив науковців і показав, де можна заробляти гроші.
Гроші завжди йдуть до грошей – виграли один конкурс, можете подаватися на інші, демонструючи попередні результати.
Університет – це велике господарство. Можна використовувати наявні приміщення. Це не просто здача в оренду. Це можуть бути дослідження й розробка на замовлення бізнесу, комерціалізація центрів колективного користування обладнанням, створення кваліфікаційних центрів тощо.
ДУІКТ під керівництвом Олександра Корченка отримав грант від шведського міста Хальмстад.
У 2026-му КНУ втратив 1% заяв абітурієнтів, поки найпопулярніші виші показували двозначне відсоткове зростання. Якими були б ваші три перші кроки, щоб не повторити це в 2027-му? Чи плануєте скорочувати кількість освітніх програм? Зараз в КНУ їх близько 500.
1% часто буває похибкою. Тому я не вважаю, що для університету це серйозна проблема чи втрата іміджу. Але це сигнал.
Я б проаналізував, що стало причиною цього падіння, як працювали конкуренти, які програми є прибутковими. Висновки потрібно врахувати при майбутньому наборі.
Студентів можна зацікавлювати новими міждисциплінарними програмами: кіберпсихологія, кіберрозвідка. Багато цікавих комерційних історій – штучний інтелект, біотехнології тощо.
Треба тримати руку на пульсі і дивитися, що можна запропонувати іміджевого для студентів із високими балами і контрактників. Натомість враховувати, наскільки спеціальність важлива для держави.
Приміром, на публічне управління високий прохідний бал – 150 мінімум. Не кожен може вступити, в групах мало студентів. Але якщо закривати такі спеціальності, в майбутньому держава зіткнеться з браком якісних управлінців.
Не вважаю велику кількість мінусом. Попит на різні освітні програми змінюється щороку. Це динамічний процес.
Головна задача великих університетів – не заробляти гроші, а розвивати фундаментальну науку, переконаний Олександр Корченко.
Останні пʼять років КНУ стабільно падає в рейтингу QS World University Rankings. Зараз він на 791–800-му місці. Академічна репутація – 18,2 бала зі 100. Рівень цитування на одного викладача – 3,3 бала зі 100. За цим стоять – домінування публікацій у «сміттєвих» журналах заради формальних вимог. Якщо ви станете ректором, які три конкретні кроки ви зробите, щоб КНУ виправив проблему академічної доброчесності?
Я б не сказав, що в КНУ зовсім погано з академічною доброчесністю. З 31 липня 2026-го у нас діє новий закон, у якому конкретизовано багато норм. Але поки що немає підзаконних актів і, відповідно, механізму впровадження закону на практиці. Все залишається на рівні університетів.
Я б створив в університеті механізм контролю за академічною доброчесністю і в роботах студентів, і викладачів, і ректора.
Мені не дуже цікаві показники кількості написаних статей і монографій. Цікавить ефективність – які продукти створили на виході і як ними користуються. Якщо хочемо розвивати науку – потрібно підтримувати науково-дослідні групи, які готові виводити продукцію на ринок, створювати стартапи і так далі.
Цитування – важливий показник для потрапляння університету в міжнародні рейтинги, але це не має бути самоціллю. Є багато вчених із непоганим цитуванням, але без практичних результатів.
