30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2007 рік
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
У 29 років Андрію Пивоварському здавалося, що його команда здатна на все. «Коли у 2007 році нам потрібно було підняти для клієнта $100 млн, ми зробили це за три дні не виходячи з офісу», – згадує Пивоварський, який очолював інвестбанківський підрозділ Dragon Capital.
То був рік максимальних надій України на швидке зростання, а західних інвесторів – на Україну.
Найближчою зупинкою для українських бізнесменів, які шукали спосіб залучити іноземний капітал, була Варшавська фондова біржа (WSE). Після вдалої реформи польські пенсійні фонди не знали, куди подіти гроші. А консультанти були готові працювати з українцями за помірні комісійні, згадує Роберт Квітковський, який був тоді директором WSE з розвитку.
Доріжку до Варшави проторував агрохолдинг «Астарта-Київ», який залучив там $32 млн у 2006 році. «Ми серйозно готувалися, – розповідає засновник «Астарти» Віктор Іванчик. – І отримали капіталізацію $156 млн». Попереднє розміщення роуд-шоу почалося у Варшаві, продовжилося в Цюриху, Женеві, Стокгольмі й Лондоні. Цікавість інвесторів була такою, що його навіть продовжили на кілька днів, згадує Іванчик.
Успіх закріпив Kernel у 2007-му. Власник компанії Андрій Веревський обирав між Варшавою та Лондоном. На сніданку в київському Premier Palace Квітковський навів такий аргумент: на WSE Kernel стане новою зіркою, тоді як на Лондонській фондовій біржі він загубиться серед гігантів. Так і вийшло. Kernel розмістив 38% акцій за $218 млн і став першою іноземною компанією, акції якої було включено в розрахунок головного індексу WSE. Навколо українських емітентів у Польщі почався справжній ажіотаж, а WSE відкрила представництво в Києві.
Розміщення на Лондонській фондовій біржі (LSE) вважалося набагато крутішим. Це як у космос полетіти, жартує Пивоварський. Першою з наших компаній на основному майданчику LSE розмістилася Ferrexpo Костянтина Жеваго. У червні 2007-го вона продала 25% акцій за $419 млн. Оцінка компанії в $1,67 млрд була нижчою за очікувані $2 млрд, але стала максимальною для українських публічних компаній.
У 2007-му приплив прямих іноземних інвестицій в Україну зріс у півтора раза, до $9 млрд. Після світової кризи 2008–2009 років Україна більше ніколи не наблизилася до цього показника.
Інвестори стали набагато обережнішими, пояснює Квітковський. Але він не сумує. Очолювана ним інвесткомпанія Millstone & Co працює над проєктами в Україні. Квітковський розраховує в найближчому майбутньому вивести кілька українських емітентів на Варшавську біржу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
