Кредит для бізнесу Приватбанк, інвестиції від МХП /Сергій Пірієв для Forbes Ukraine
Категорія
Свій бізнес
Дата

Кошти для обраних. Який бізнес хочуть кредитувати банки, а кому варто шукати інвестора? Розповідають Приватбанк та МХП

2 хв читання

Заступник голови правління МХП з M&A Дмитро Зозуля та Член Правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв Фото Сергій Пірієв для Forbes Ukraine

Банки наростили портфелі в сотні мільярдів гривень, проте не кредитують усі бізнеси, які цього потребують. Чому так трапляється і чи допоможуть МСБ інвестиції великих компаній? Тези діалогу з Форуму підприємців Forbes Євгена Заіграєва, члена правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ, і Дмитра Зозулі, заступника голови правління МХП з M&A

«Ми спостерігаємо брак ідей та кризу підприємливості», – зазначає член правління Приватбанку Євген Заіграєв. Банк має ліміт для кредитування у 200 млрд грн, проте реалізував лише 30 млрд грн.

Чому так? Підприємці, які мають ідеї та потребують коштів, часто виявляються ризикованими позичальниками. «Це компанії-мрійники з візією, які ще нічого не зробили. Або лише почали і хочуть зробити великий стрибок», – каже Заіграєв. Банк відповідає за повернення грошей вкладникам, тому радить таким бізнесам знайти інвестора, який повірить у їхній проєкт.

Інвестиції для бізнесу як ніколи доступні, вважає керівник відділу M&A МХП Дмитро Зозуля.

МХП шукає в партнери «гарячих» підприємців, які мають здорову амбіцію підкорити світ, розповідає Зозуля. «Нам простіше розгледіти потенціал бізнесу на ранніх стадіях, ніж банкам. Якщо ми бачимо, що хтось вміє гарно робити продукт, знайшов свою цінність і його люблять споживачі – ми готові допомогти», – додає він. Крім коштів, компанія пропонує консультації з продажами, власний досвід у HR та індустріалізації.

Прихід інвестора є гарантією і для банку, що бізнесу можна безпечно видати кредит, запевняє Дмитро Зозуля. «Це стратегія win-win», – погоджується Заіграєв із Приватбанку.

У чому складність? Питання ціни. Підприємці стали впевненіші у своїх силах після того, як витримали початок повномасштабного вторгнення. «Вони вважають, що пройшли стрес-тест, мають сталу бізнес-модель і не бачать сенсу в продажі бізнесу за дисконтом», – розповідає Зозуля.

Чи може бути третій варіант? Частину ризиків у кредитуванні банк може закрити через донорське фінансування.

«Це гроші з мультиплікатором, які мають сприяти росту економіки. Вони спрямовані на те, щоб українці робили бізнес тут, експортували та повертались із-за кордону», – розповідає Заіграєв. Українські банки можуть використовувати кошти Ukraine Facility як портфельні гарантії, поєднувати їх зі своїми продуктами та надавати бізнесу доступ до західних донорів – EBRD, GIZ, USAID. 

«Прямі процедури з EBRD для бізнесу можуть тривати від пів року до року. Співпраця з донорами через українські банки, зокрема Приват чи Ощад, займає від двох днів для мікробізнесу до кількох місяців для великих корпоративних проєктів», – пояснює Заіграєв з Приватбанку. Від донорів бізнес може отримати гранти, програми risk-sharing, субсидування відсоткових ставок чи навчальні програми. 

Що робити, щоб банк не відмовляв бізнесу в кредитуванні? «Банкір – як лікар, який мусить розуміти історію бізнесу, – каже Заіграєв. Тому якщо в підприємців є питання щодо фінансів, він мусить дізнаватись про них першим».

У МХП інший підхід до вибору бізнесів, у які варто інвестувати. «Коли сидиш з людиною за одним столом – одразу розумієш, чи є між вами зв’язок. На відміну від банку, ми орієнтуємось не на цифри, а на довіру та відчуття партнера», – зізнається Дмитро Зозуля.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд