До питань стратегічного розвитку бізнесу засновникам додається ще одне: як мудро розпорядитися великим капіталом? На цьому фоні Василь Матій, СЕО та засновник Smart Family Office і старший венчурний партнер Toloka.vc, розмірковує про моделі творення нової української еліти
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Україна стоїть перед питанням не лише відновлення економіки, а й формування власних еліт – тих, хто мислить категоріями довгострокової відповідальності. У світі існують різні моделі капіталу: traditional old money з поколіннєвими традиціями та new rich, які швидко створюють статки через технології й підприємництво.
Україна історично мала обмежений час для формування спадкових династій через війни та втрату інституційної безперервності. Але саме зараз зʼявляється шанс змінити траєкторію. Нові стартапи та інвестиційні проєкти створюють капітал, який може стати основою майбутнього «українського old money» – не як символу статусу, а як культури відповідального накопичення і передачі ресурсів між поколіннями.
Країна заробляє гроші тоді, коли зʼявляється екосистема: підприємці, інвестори, інституції, спадковість капіталу і культура довгострокового мислення. Україна вже проходить фазу формування new rich через технології та глобальний бізнес – від Grammarly до Preply, від MacPaw та Ajax до monobank і Genesis. Наступний крок – трансформація цього капіталу в old money: інституційний, поколіннєвий, із фокусом на спадковість та довгостроковий вплив.
Три міста як коди мислення
Існує проста ментальна модель з трьох «кодів» міст, яка описує різні підходи до капіталу. London – це інституції та довіра: правила важливіші за персоналії. San Francisco – створення value і швидкість: капітал зʼявляється там, де є продукт і масштабування. Monaco – збереження, спадковість, приватність: капітал має витримувати тривалі цикли.
Для українських фаундерів ці три коди – підказка: спочатку створити value, далі вписати його в інституції, і лише потім конвертувати в спадковість.
Саме цю модель варто використовувати при плануванні довгострокової стратегії капіталу.
Чому це критично для України? У період відбудови потрібні не лише гроші – потрібен довгий капітал і довгі інституції. Держава може ставати ефективнішою, але саме інституційний приватний капітал створює те, що не купується швидко: репутацію, стандарти управління, культуру сплати податків, ендавменти, інвестиційну довіру.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Це «тиха» робота еліти: не в медійному блиску, а в тривалій дисципліні. Без New Old Money відбудова ризикує залишитися набором проектів. Але з New Old Money вона може стати вектором трансформації. «З третього світу в перший», як любить казати засновник групи Fractal Артем Бородатюк.
Дорожня карта переходу до інституційності еліти
Крок 1. Визначте свій фінансовий регістр.
Я виділяю пʼять режимів мислення – регістрів капіталу: самозайнятий майстер → корпоративний топ → фаундер → інвестор/allocator → legacy architect.
Останній регістр яскраво вирізняється: він мислить категоріями поколінь. «Архітектор спадщини» не питає «як заробити більше цього року», а системно будує процеси, «щоб капітал не зіпсував родину і водночас став опорою країни».
Є різниця між багатством і достатком. До речі, автор «Алгебри достатку» Скотт Ґеловей пише про це в деталях, на додачу до власної простої формули багатства.
Крок 2. Оцініть архітектуру свого капіталу
Три рівні архітектури:
Рівень 1 – активи. Портфель, ліквідність, ризики, диверсифікація. Питання: що буде з капіталом у кількох різних сценаріях світу?
Рівень 2 – податково-юридична структура. Правила володіння, спадкування, комплаєнс, прозорість. Питання: чи витримає конструкція стрес – і чи не знищить її власна «оптимізація»?
Рівень 3 – вплив і спадщина. Ендавменти, освіта, філантропія, інституції довіри. Питання: що в моєму капіталі переживе мене – і буде корисним іншим?
Не забуваймо, що кожен наступний рівень включає перший. Без одного не буде іншого. Як у випадку з відомим українцем і філантропом Богданом Гаврилишиним, який поклав частину свого спадку на рахунок в українському банку як ендавмент для інвестиції в освіту молодих українців. Однак саме цей український банк не пережив кризи, що не виправдало довіри до інституцій на той момент.
Крок 3. Чесна самооцінка: пʼять питань
1. Який мій горизонт рішень: 12 місяців, три роки чи 25 років? Що в моїй структурі це підтверджує?
2. Чи витримає моя конструкція стрес-сценарій (війна, суди, розлучення, спадкування, втрата ключового доходу)?
3. Чи є в мене план спадковості: правила володіння, спадкування, ролі сімʼї, підготовка наступного покоління?
4. Де мій капітал створює довіру (комплаєнс, прозорість, податки, інституції, ендавменти, довгі інвестиції)?
5. Яка частина моєї ліквідності працює на Україну довго, а не епізодично?
Що робити далі: перші три кроки
1. Зробіть інвентаризацію реальності: активи, зобовʼязання, ліквідність, ризики, юрисдикції, спадкові ризики.
2. Намалюйте свою трирівневу архітектуру: активи → структура → вплив/спадщина. Де є прогалина – це простір для основної роботи.
3. Визначте один інституційний проект на 12 місяців: ендавмент, освітня програма, структурована філантропія або довга інвестиція з прозорими правилами.
Замість висновку
Україна може бути заможною. Це не питання ресурсів – це питання того, чи виникне в нас достатньо людей, які зроблять зрілий вибір: будувати тут, за правилами і на десятиліття.
Історія дає шанси, але не гарантії. Вікно можливостей досі є – але незабаром закриється, якщо ми не наповнимо його інституціями. Якщо вам близький цей спосіб мислення – я відкритий до діалогу.
