«Які ще 70% компенсації на новий завод? Ти ж не у США і не в Польщі!» – так, за словами директора компанії «Квадро Інтернешнл» Ярослава Пригари, чиновники Мінекономіки відреагували на його пропозицію надати пільги для будівництва нового заводу. Міністерство вийшло на зв’язок за два дні після того, як Пригара написав у Facebook, що думає перенести виробництво з України.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Квадро Інтернешнл» – один з небагатьох українських автоекспортерів. З 2016 року на території київського заводу «Труббудіндустрія» 216 співробітників компанії випускають всюдиходи-амфібії під торговою маркою Sherp. Машини вартістю $94 000 долають будь-які болота й хащі і мають попит серед любителів пригод і рятувальних служб. Минулого року виторг зріс на 51%, до 347,4 млн грн, прибуток – учетверо, до 7,6 млн грн.
Компанію заснував Володимир Школьник, якому належить 11 бізнес-центрів у Києві. У травні Forbes оцінив його статки в $135 млн.
Основний ринок для київського заводу Sherp – США та Канада. Кілька автомобілів придбав репер Каньє Вест. У 2018 році партію авто купила ООН для своєї World Food Programme. «Переваги Sherp у тому, що вони можуть дістатися практично всюди»,– говорить регіональний менеджер WFP з логістики Тарек Кешавджі. Доставка у важкодоступні райони Уганди однієї тонни вантажів на Sherp ($200) обходиться в 20 разів дешевше, ніж гелікоптерами, що ними раніше користувалася WFP. Серед покупців Sherp – «Укренерго» та «Укртранснафта».
На ринок Росії та країн СНД працює завод під Санкт-Петербургом.
У Sherp серйозні конкуренти. Американська Polaris Industries продає свої всюдиходи, снігоходи та квадроцикли в 100 країнах, канадська Bombardier Recreational Products, крім всюдиходів, виробляє снігомобілі й триколісні родстери. Але місця тут вистачає і для невеликих компаній. Дослідницька група Research And Markets прогнозує, що до 2027 року цей ринок зросте з $3,9 млрд до $4,7 млрд. «Один із драйверів попиту – популярність позашляхових подорожей і пригодницьких видів спорту»,– йдеться в березневому звіті Research And Markets.
Завод в Києві випускає 250 всюдиходів на рік. Був план збільшити виробництво до 500 одиниць, але завадила коронакриза, каже Пригара. Школьник не сумнівається в тому, що попит зростатиме, тому не відмовляється від будівництва нового заводу вартістю $5–7 млн. Залишилося визначитися з місцем.
Пропозиція компенсувати 70% витрат – не забаганки підприємця, а реалії східноєвропейського ринку. За словами Пригари, саме стільки готові викласти в обмін на розміщення виробництва шість країн із близького зарубіжжя. «Це наші сусіди, починаючи від Румунії та закінчуючи Латвією»,– каже Пригара. Пропозиції від послів і торгових представників почали надходити до Школьника після того, як він згадав в інтерв’ю про плани розширення виробництва. «Діють проактивно,– додає Пригара,– побували на нашому заводі, протестували Sherp, організували поїздки у свої країни».
Володимир Школьник, засновник «Квадро Інтернешнл» Фото ujew.com.ua
Інструменти, що стимулюють приплив інвестицій, в Україні не працюють, каже директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко. Він наводить як приклад скасування ПДВ і мита при ввезенні нових електрокарів. Імпорт комплектовання для вироблення електрокарів в Україні до пільгової програми не потрапив. «Вони, як і раніше, оподатковуються»,– каже Назаренко. Це прискорює імпорт, а не виробництво, впевнений експерт. Назаренка складно запідозрити в заангажованості, його асоціація лобіює інтереси автоімпортерів.
Політики болісно реагують на претензії бізнесу. Голова парламентської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія в коментарі під постом Пригари пообіцяв, що до жовтня депутати ухвалять у другому читанні законопроєкт про держпідтримку великих інвестпроєктів. Серед «плюшок» – пільги по податках на землю і ввезення обладнання, компенсація витрат на проведення комунікацій, електрики, будівництво під’їзних автодоріг і супровід проєктів так званими інвестнянями.
Загалом інвестор зможе отримати від держави компенсацію до 30% від вартості проєкту, розповідає Артем Сачук з Офісу реформ при Кабміні. Щоправда, пільги можливі тільки за інвестицій від €30 млн. Для Sherp і більшості малих та середніх підприємств це нездоланний бар’єр, каже Пригара. Арахамія обіцяє до другого читання зменшити кінцеву суму до €15 млн.
Що далі? Законопроєкт про «інвестнянь» Пригара оцінює як непоганий. «Проблема в тому, що подібні заходи пропонували й рік тому, але нічого не відбулося»,– говорить бізнесмен.
Опубліковано в третьому номері журналу Forbes (вересень 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
