Через війну багато країн ЄС спростили вимоги щодо перебування українців та надають їм пільги у доступі до ринку праці, освіти і медицини. Однак статус особи, яка отримала тимчасовий захист, не звільняє від обовʼязку сплачувати податки.
Важливість податкового резидентства
Довготривале перебування за кордоном може стати підставою для зміни податкового резидентства. Українські й іноземні податківці сходяться у висновках, що принаймні у 2022 році більшість українських переселенців за кордон залишаться українськими податковими резидентами.
Навіть якщо за нормами місцевого податкового законодавства вони кваліфікуватимуться як податкові резиденти іншої країни, але за умовами Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (Конвенції) такі фізособи будуть у більшості випадків визнаватися податковими резидентами України. Центр їхніх життєвих інтересів, тобто більш тісні особисті чи економічні зв’язки, залишається в Україні.
Резидент має звітувати й платити податки з усього свого доходу, незалежно в якій країні такий дохід отриманий. А ось нерезидент – тільки щодо доходу, який був отриманий із джерел походженням з країни нерезидентства.
Тобто іноземна держава може мати право оподатковувати дохід першою, а вже країна резидентства має врахувати такий іноземний податок і надати інструменти для уникнення подвійного оподаткування. В Україні – це зменшення українського податкового зобов’язання фізичної особи на суму іноземного податку через подачу в Україні річної Декларації про майновий стан і доходи (Декларація).
Чому виникає подвійне оподаткування і коли сплачувати податки
Уявімо ситуацію: українка, яка була вимушена з дітьми виїхати в одну із країн ЄС наприкінці лютого 2022, продовжує віддалено працювати в українській компанії та отримує зарплату на рахунок в українському банку. Звичайно, український роботодавець, який є податковим агентом, утримує із нарахованої зарплати податки (податок з доходів фізосіб – 18% та воєнний збір – 1,5%) і сплачує їх у бюджет України.
Але не так все просто. Країна, яка надала тимчасовий прихисток, абсолютно правомочно попросить сплатити податок з такої зарплати. Чому так?
Оподаткування зарплат регулюється статтею Конвенції, яка передбачає, що фізичне перебування особи в країні більше ніж 183 дні протягом календарного року (а в деяких Конвенціях – у будь-якому безперервному 12-місячному періоді, що почався або закінчився у календарному році), надає право такій країні першій оподатковувати зарплату.
За міжнародними нормами вважається, що такий дохід заробляється саме на території країни, де фізично знаходиться співробітник під час виконання роботи (тобто джерело походження), незалежно від резидентства співробітника та роботодавця, а також в якій країні проводиться виплата. Тобто якщо українка пробуде в країні ЄС до кінця серпня (для спрощення припустимо, що вона не виїжджала за межі цієї країни), 183-денний критерій перебування в країні буде перевищений.
У цей момент країна перебування отримає право на оподаткування всієї зарплати з першого дня в кінці лютого 2022 року і за всі дні фактичного перебування в країні. Наприклад, українська зарплата фізособи, яка перебувала в Польщі більше 183 днів, буде підпадати під оподаткування в Польщі як у податкового резидента, так і у нерезидента (за принципом джерела походження).
Саме тому некоректними є коментарі деяких експертів та ЗМІ, що листом Міністерства фінансів Польщі від 6 липня 2022 підтверджується, що, начебто, всі доходи українців не будуть оподатковуватися в Польщі. В цьому листі не йдеться про звільнення від оподаткування зарплат, а лише про те, що податкові органи Польщі не будуть оскаржувати, якщо українець збереже статус податкового резидента в Україні або добровільно вирішить заявити себе податковим резидентом Польщі.
Як і в Україні, у більшості країн платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію нерезидента, а також сплатити своє податкове зобов’язання на початку наступного року, тобто у 2023-му за 2022-й. Отже, наша українка має сплатити за кордоном податок із зарплати, з якої і так вже утримали 19,5% податків в Україні.
Тобто до моменту повернення принаймні частини іноземного податку в Україні виникатиме подвійне оподаткування зарплати – ще один тягар на плечі українців, які через війну опинилися не вдома.
Але й це не все. У деяких країнах (наприклад, в Польщі, Румунії, Чехії, Словаччині, а також потенційно в Латвії, Ізраїлі, Німеччині та інших) є вимоги місцевого законодавства щодо подання декларацій та/або сплати авансових платежів податку щомісячно. Тобто період подвійного оподаткування розпочнеться одразу після перетину 183-денної межі.
Окрім того, в деяких країнах (наприклад, в Чехії, Словаччині та Ізраїлі) саме український роботодавець має зареєструватися в якості податкового агента і сплачувати утриманий податок з доходів своїх працівників. За умови невиконання таких вимог вже українська компанія стає порушником і має нести за це відповідальність відповідно до іноземного законодавства.
Враховуючи обмеження НБУ на здійснення платежів за кордон українськими юрособами, ці вимоги просто неможливо буде виконати.
Пільгові ініціативи
Ірландія й Литва, випереджаючи інших, виявили лояльність до українських платників податків. Незважаючи на існуючі Конвенції з Україною, ці країни заявили про відмову у 2022 році (а Литва – до кінця війни в Україні!) від права оподатковувати доходи українців, які отримуються в результаті віддаленої роботи в українських роботодавців, а також доходи від підприємницької діяльності зареєстрованих в Україні приватних підприємців.
Це питання потребує негайного вирішення на міжнародному рівні для формування уніфікованої позиції, наприклад, через внесення змін щодо питань неоподаткування безпосередньо до Директиви. Тоді країни ЄС, які надали прихисток українцям, зможуть внести зміни в законодавство, уникаючи бюрократичних процедур та внутрішнього політичного тиску.
Було б логічним і виправданим, якби й інші країни також запровадили ініціативу звільнення від оподаткування українських зарплат і підприємницьких доходів.
Українські урядовці роблять кроки щодо вирішення цих проблем не тільки через зміни ПКУ, а саме на міжнародному рівні. Але багато наших співгромадян вже можуть опинитися в становищі, коли або терміново треба шукати гроші для сплати іноземного податку, або опинитися поза законом.
Тимчасовим рішенням буде виїхати за межі країни перебування до настання 183 днів, але ця опція прийнятна не для всіх. Щоб дізнатися про свої обов’язки в країні перебування, рекомендуємо звернутися до місцевих податкових консультантів.
Приклад Ірландії та Литви має бути наслідуваний іншими країнами в ЄС та за його межами щодо забезпечення на час воєнних дій в Україні пільгового режиму оподаткування для українців. На жаль, поки що відсутня інформація щодо запланованих спеціальних змін до існуючого податкового законодавства в інших європейських країнах, без яких немає підґрунтя для будь-якого пільгового оподаткування українців, і ситуація з де-факто подвійним оподаткуванням українських зарплат буде залишатися проблемою самих українців.
Ця публікація була підготовлена для загальної інформації з окремих питань і не повинна розглядатися як заміна професійній консультації. Перед тим як здійснювати будь-які дії на підставі інформації, включеної до цієї публікації, зверніться за професійною консультацією. Ми не робимо заяв та не надаємо гарантій (як явних, так і таких, що маються на увазі) щодо точності або повноти інформації у цій публікації. У передбачених законодавством обсягах ми не беремо на себе жодної фінансової, цивільно-правової або професійної відповідальності за будь-які наслідки дій, здійснених або не здійснених вами та іншими особами у звʼязку з інформацією у цій публікації або рішеннями, прийнятими на її основі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
