Чому не треба боятися звільняти співробітників, як заохочувати успіх і коли «Укрпошта» повністю автоматизується? Головне з розмови генерального директора Nemiroff Юрія Сорочинського з СЕО держкомпанії «Укрпошти» Ігорем Смілянським на форумі «НадЛюди» від Forbes.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Про трансформацію «Укрпошти» і зміну працівників
Коли я в 2016-му прийшов в «Укрпошту», в компанії було 80 000 співробітників, дохід компанії – 4 млрд грн. Зараз в «Укрпошті» 38 000 працівників, дохід – 11,6 млрд грн.
Треба змінювати людей. За цей час я змінив три чи чотири команди. Не тому, що люди погані. Перше – люди втомлюються. Тиск високий. Я працюю без вихідних і інколи вимагаю цього від команди. Друге – нові люди дають нове бачення. Третє – трансформація компанії. Трансформація, впровадження нових технологій, теж вимагає зміни людей.
Ми закрили всі регіональні дирекції. Це були місцеві царства, які стримували розвиток «Укрпошти» як загальнонаціональної логістичної компанії. Ми активно цифровізуємось. У цьому році папірців в «Укрпошті» більше не буде. За три місяці компанія буде повністю роботизованою, всі посилки будуть оброблятись автоматично. Це дає змогу обробляти 8000 посилок на годину, а вручну – до 600.
Впровадження технологій зустрічає опір. Наприклад, у Закарпатті почали заміряти, щоб люди вранці вчасно відкривали відділення. А вони все одно приходять, коли їм зручно. Позбавили їх премії – не допомогло. Виявилось, у них чоловіки працюють за кордоном. Їм просто треба не сидіти вдома, і «Укрпошта» для них – це соціальний клуб. Деякі звільнились, бо історія з контролем їм не підходить. Тому ми започаткували програму – переселяємо людей зі Сходу країни на Закарпаття.
Ігор Смілянський, СЕО «Укрпошти», і Юрій Сорочинський, генеральний директор Nemiroff. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Про чесну комунікацію зі співробітниками
Я їжджу країною і спілкуюсь із працівниками. Кращого за особисте спілкування нічого немає. Особливо це стосується прифронтових регіонів. Люди в таких регіонах цінують це більше, ніж грошову винагороду. Для них головне, що їхню роботу вважають важливою, бачать проблеми, які є, і розуміють, що їх буде вирішено.
Друге – чесна комунікація зі співробітниками. Щопʼятниці пишу лист працівникам, де відверто кажу: ось тут ми помилилися, тут ми молодці, ось які у нас плани. Стандартна фігня «які ми всі молодці» не працює. Це ніхто не читає, і цьому не вірять. Має бути баланс: із цього числа підвищуємо зарплати, але тепер ви маєте вчасно приходити на роботу.
Ігор Смілянський, СЕО «Укрпошти», і Юрій Сорочинський, генеральний директор Nemiroff. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Про заохочення успіху серед працівників
В «Укрпошті» не заведено пишатись успіхами. Я хочу змінити цей образ думки. Моя мета, щоб в «Укрпошті» працювали успішні люди. Для цього я скасував план. Тепер компанія працює без планів. Чому? Бо комунікувати чесний план неможливо. На місцях це приблизно так сприймають: «Якісь космонавти з Києва намалювали неможливі плани, бо не розуміють, коли треба пасти козу, а коли приймати посилки».
Тепер працівники конкурують зі своїми колегами. У нас є рейтинг за кількістю послуг. Найкращі 5% отримують премію з коефіцієнтом 1,5х, наступні 1х, наступні 0,8х, найгірші 15% – нічого не отримують. Тобто, якщо операторка з твого відділення приймає 2000 посилок, а ти 500, то вона отримає до 20 000 грн премію, а ти нічого не отримаєш. Ми про це відверто комунікуємо. Переліки «молодців» і «немолодців» доступні для всіх працівників.
Ігор Смілянський, СЕО «Укрпошти»: «В «Укрпошті» не заведено пишатись успіхами. Я хочу змінити цей образ мислення».». Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Про прискорення трансформації під час війни
«Укрпошта» – особлива компанія. Якщо ми не виконаємо якийсь план із чистого прибутку, то цього ніхто не помітить. Але якщо ми завтра припинимо роботу в Донецькій, Харківській чи Херсонській областях, то це помітять усі.
У багатьох районах цих фронтових областей ми єдині, всі інші пішли. Розвозимо ліки, пенсії, посилки для військовослужбовців. Ми – провайдер останньої надії. І тому ми маємо максимально цінувати наших співробітників, забезпечувати їх всім необхідним. У нас нестача працівників, особливо чоловіків. Тому ми змушені прискорювати трансформацію, а не ставити її на паузу через війну. Ми перебудовуємо процеси. Наприклад, перевчаємо жінок на водійок.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
