Категорія: Інновації
Дата: 02 березня 2023 11:51

Як побудувати світовий фінансовий супермаркет. Інтерв'ю із Владом Яценком, співзасновником британського необанку Revolut

Віктор Кіщак

Forbes

14 хв читання

Влад Яценко, співзасновник необанку Revolut. Фото надано пресслужбою Revolut

Як необанк Revolut планує експансію на весь світ, чому йому цікава Східна Європа, чим він відрізняється від десятків інших необанків світу? Про це Forbes розповів співзасновник Revolut, українець Влад Яценко. Також ми поговорили про його ставлення до Росії та війни в Україні.

Українець Влад Яценко, 39, вже сім років біжить марафон диджиталізації фінансового ринку Європи. Закінчивши з червоним дипломом миколаївську філію Києво-Могилянської академії, він поїхав працювати розробником у Польщу, згодом переїхав до Лондона. Там його колега по Credit Suisse, росіянин Микола Сторонський, запропонував приєднатися до створення фінтех-проєкту. В 2015-му зʼявився необанк Revolut, в якому Яценко став співзасновником та технічним директором.

У 2021-му Revolut став найдорожчим стартапом Великої Британії, залучивши $800 млн за оцінки $33 млрд. Той же рік став першим прибутковим для необанку – £26,3 млн. «2022-й теж буде прибутковим», – каже Яценко. За останні два роки кількість клієнтів Revolut зросла більш як удвічі – до 25 млн. Фінтех-сервіс працює в 35 країнах і пропонує десятки послуг – від переказів грошей в будь-якій валюті до крипти.

Але є одна вершина, яку Revolut поки що не може взяти – британське Управління з питань фінансового контролю (FCA). Ще півтора року тому необанк подав заявку на отримання банківської ліцензії у Великій Британії, але досі її не одержав. Чому так довго? Одна з версій – коріння співзасновника Миколи Сторонського. Його батько обіймає високу посаду в російському «Газпромі», який потрапив під санкції США. Це не є причиною затримки, говорить Яценко. За словами Сторонського, він відмовився від російського громадянства, має британське, а з РФ виїхав 18 років тому.

«Ми дійсно на фінішній прямій», – нещодавно розповів The Guardian фінансовий директор Revolut, коментуючи отримання ліцензії. Саме вона дозволить Revolut видавати кредити – один із найпопулярніших способів заробітку для класичних банків. І може бути сигналом для регуляторів в інших країнах.

Останній раунд інвестицій Revolut перетворив Влада Яценка на мільярдера. Щоправда, місяць тому Forbes USA значно переоцінив необанк. Статки Яценка також впали з $1,1 млрд до $500 млн. «Це не має для мене значення», – каже він.

Із початком повномасштабної війни Revolut у рекордний для себе термін запустив можливість користуватися необанком для українців. «Моя злість на путінський режим ще з 2014 року», – говорить Яценко, коментуючи російське вторгнення в Україну.

Forbes поговорив із Владом Яценком про плани Revolut, війну в Україні, ставлення до Росії та багато іншого.

Інтервʼю скорочено та відредаговано для ясності.

Навіщо необанку ставати звичайним банком

Наразі ключова подія для Revolut – отримання банківської ліцензії у Великій Британії. Ви очікуєте схвалення вже майже півтора року. Поясніть простими словами, що глобальному фінтех-стартапу вона дає?

Це дасть нам змогу надавати банківські продукти, які ми вже надаємо в Європі, кредити, кредитні картки. Ліцензія для електронних грошей, з якою ми працюємо в Британії, не була створена для компанії нашого розміру. Нам потрібно перейти на банківську ліцензію, щоб надавати банківські послуги безпосередньо у Великій Британії.

Також ліцензія зробить невелику річ, яка сидить у голові споживачів, – прибере сумніви, що Revolut – не банк, якщо порівнювати з конкурентами.

Люди вважають, що ви не банк?

Деякі люди не розуміють різниці, а ті, хто знає, для них це штамп довіри. Плюс є фактичний штамп – схема страхування депозитів, яка дає гарантію людям. Ці фактори важливі для споживачів, тому важливі і для бізнесу.

Чи можна сказати, що коли ви отримаєте ліцензію, то пришвидшите зростання вдвічі?

Так.

Зараз ваші клієнти – люди, які мають свій дохід, ви допомагаєте їм зручно керувати грошима, не витрачати зайве, аналізувати, інвестувати. Кредитний бізнес – бізнес класичних банків. Люди приходять витрачати чужі гроші. Чи не розмиє це сприйняття вас, фінтех-компанії, яка нарощувала більш платоспроможну аудиторію?

Думаю, ні. Нашим користувачам бракує цих послуг. Є досвід з кредитами у Європі. Ми запустили кредитні картки минулого року в деяких країнах і бачимо позитивну реакцію. Кредит – одна з базових фінансових послуг.

Але ви починали якраз як антипод банкам, революційний інструмент. Немає відчуття, що перетворюєтесь на звичайний банк, просто з різними фічами?

Все вже існувало давно, ми не створили взагалі нову сферу. Ми надаємо фінансові послуги по-іншому: сучасна дистрибуція, зручний сервіс для користувача. Ми беремо найкраще з сучасних технологій, і індустрія потім уже підтягується до цього рівня цивілізації. Бум фінтеху і почався після фінансової кризи. Вона була поштовхом, що треба змінювати фінанси.

Якби сім років тому ви знали, скільки часу доведеться витрачати не на створення продукту, а на проходження регуляторних хащів, ви б пішли простішим шляхом і вели би бази класичного банка-партнера?

Досвід навчив, що все, що важливо для бізнесу, треба робити самому. Партнери тебе обмежують. Варто все погоджувати з ними, бо вони власники ліцензії, на них відповідальність та всі регуляторні проблеми. В таких ситуаціях партнер завжди буде блокером розвитку компанії, особливо якщо у компанії амбіції набагато більші, ніж у партнера.

Світ технологічних компаній і фінансових регуляторів – дві планети навіть не однієї галактики. Швидкість та гнучкість проти прискіпливості і повільності. Ви, як технологічна компанія, як долаєте цю різницю?

У нас є своя команда комплаєнс і регуляторів, сам процес запуску і виходу на ринок якогось нового продукту залежить від ситуації, наскільки близько ми працювали з регулятором. Фінансові ринки в країнах різні. Десь відкритіший для нових бізнесів, а в деякі важко або регулятор не зацікавлений.

Коли робимо експансію, це не нова і не окрема компанія. Це попередній досвід, і у нас були фейли. Ми хотіли на всі ринки виходити швидко і думали, це буде простіше.

Чому ви так думали? Прикладів необанків так багато ще не було.

Це такий собі ignorance is bliss. Якщо не знаєш, то менше боїшся. Це теж важливий фактор для людей, які починають стартапи. Коли люди мають забагато досвіду і знають про всі проблеми, це їх обмежує. Треба ще мати відповідний характер, який підтримує амбіцію і не дає зупинятися за перших перепон.

Через напад Росії на Україну і родинні звʼязки Миколи Сторонського не зʼявлялося більше запитань у регуляторів до Revolut? Чи не вважаєте ви, що це може гальмувати надання ліцензії?

Немає проблем. Ми далі оперуємо, запускаємо продукти. На початку війни, коли ці питання зʼявилися, ми отримали на них відповідь. Блоку немає.

Як просуваються розвиток і ліцензування у США? Я так розумію, що там ще складніше? Там треба окремо зі штатами працювати, так?

Процес набагато довший, так. Але там ми зараз не в процесі отримання ліцензії. Працюємо з банком-партнером.

Я не помітив, щоб ви активно дивилися на той ринок США. Я помиляюсь?

Наразі фокус на Великій Британії. Спочатку треба запустити банк тут, а далі вже буде простіше.

Це може бути трампліном у світ? Якщо ви отримаєте ліцензію у Британії, то це допоможе швидше переконати США, Австралію, Японію?

Гадаю, так. Регулятори дивляться на те, що роблять інші регулятори. Ми британська компанія, наш головний регулятор – британський регулятор, але це сигнал для інших.

Західна Європа, Східна Європа та Азія

У Revolut 25 млн клієнтів. Микола Сторонський озвучував амбітний план: 10 млн клієнтів на всю Азію до 2025 року. Яка зараз структура клієнтів по країнах?

Велика Британія займає десь 20%, потім Західна Європа. Ірландія, Франція – приблизно по 2 млн. Польща та Румунія – кожна по більш як 2 млн клієнтів. Литва теж не набагато менше. Іспанія та ще багато є мільйонників. У Швеції Revolut відносно відомий. Загалом Скандинавські країни не найближчі для нас, а Східна і Західна Європа – так.

Чому Східна Європа?

Ми дивимось на фінансовий сектор країни. Які банки представляють ринок. Наскільки розвинені локальні банки чи більшість головних банків – іноземні.

Який із цих факторів краще показує, розвинений ринок чи ні? Те, що велика кількість локальних чи, навпаки, транснаціональних?

Локальні показують розвиток. Литва і Румунія – ринки, де послуги надаються західними скандинавськими, голландськими, австрійськими банками. Польща – хоч там є мікс, але більшість банків локальних. Коли ми увійшли в Польшу і у нас не було банківських ліцензій, банки зреагували і почали пробувати робити те, що робимо ми. Вийшла наша мультивалютна картка – і почався бум. Банки почали робити якісь клони мультивалютних карток, інші продукти запускати. А на ринках, де більше іноземних банків, цього не відбулося.

Які країни найбільше плануєте наростити?

В Азії ми розвиваємо Сінгапур, Японію. В Індії ми тільки готуємося до запуску. В Австралії працюємо над отриманням банківської ліцензії. Нову Зеландію запускаємо.

Китай?

Ні (посміхається).

США – це друга ціль після отримання ліцензії в Британії?

Глобально у нас три основні цілі: поглиблення в Європі, локалізація, популізуємо продукт у різних країнах, США, Латинська Америка. Ментальність у нас ще досить стартапівська, у нас бюджет і програма на пʼять років. За пʼять років ринок уже буде іншим.

Чому ви вважаєте, що британський фінтех-проєкт Revolut може відкусити частку у великих місцевих гравців, наприклад, Латинської Америки? Там є досить успішний Nubank. Чим ви кращі?

Там велике населення, але були складні умови у традиційних банках. Є розвинені банки, але більшість дають доступ до базової послуги кредитних карток. Ми входимо з відкритим пакетом багатьох продуктів, яких немає. До речі, Латинська Америка дуже слідкує за тим, що відбувається в Європі. Люди в індустрії знають про Revolut, і багато людей копіювали те, що ми робили.

Ви працювали на ринку Росії як сервіс?

Ні. Була невеличка спроба, але був момент ліцензії та інше. Ми не дивились активно на РФ. Це той ринок, де все контролюється державою, псевдовідкритий ринок.

Чим особливий Revolut

Чому традиційні банки так програють у диджиталізації фінансової сфери вам, необанкам?

Світ рушив технологічно, ця фінансова індустрія почувалася комфортно. Банки не рушили так швидко.

Чому?

Прірва не утворилася за день, але у них не було мотивації постійно апгрейдитись. Також найбільші банки досить великі, і зміни впроваджувати складно.

Revolut обріс десятками різних функцій. Додаток став таким собі фінансовим супермаркетом. Яка наступна велика ідея для Revolut?

Ми передусім створюємо екосистему. Щоб максимально не було обмежень відносно доступу до фінансових і платіжних послуг. Більшість конкурентів, коли виходять на новий ринок, то роблять локальний клон. Зайдеш на AppStore – і по кілька додатків на кожен ринок.

Ви говорите про екосистему з точки зору експансії і з продуктової, щоб усе було в одному додатку?

Так.

Немає страху, що розфокусуєтеся? Що не буде зрозуміло що таке Revolut.

Є розуміння, що наш продукт стає складнішим. Постійно робимо етапи переосмислення.

Останній раз що переосмислили в Revolut?

Не скажу, що ми повністю цю проблему розвʼязали, але ми спростили інтерфейс. Щоб усі фічі були доступні тоді, коли вони потрібні. Раніше на одному екрані було стільки різних опцій платежів! Зараз це спростили у звичайний інтерфейс на рівні месенджера. Вся ця складність зникла до того, що мені просто треба переказати комусь гроші, як – вже вторинне.

Це ніби є у всіх.

Це не у всіх є. Ми надаємо платежі в багатьох країнах локально, багато різних способів платежів, а в кожній країні свій. Наше завдання – надавати послуги «безшовно». Клієнт не відчуває цих проблем.

Ви дуже швидко зростаєте, але це йде в парі з хворобами зростання. На що «перехворів» Revolut?

Коли діти швидко зростають, батьки не встигають їм шкільну форму купувати. Подібне у нас було у 2017 році. Великий шок був для компанії, коли нових людей прийшло більше, ніж було. Адаптація, люди приходять зі своїми звичками. Це створює хаос, який на початку не можеш контролювати повністю. Проблема передачі внутрішніх знань. Їх мали менше людей, ніж яким їх треба передавати.

«2022 рік у Revolut також буде прибутковим»

Фінтех-компанія Stripe – нещодавно один із найдорожчих стартапів з оцінкою $95 млрд. Потім у них була внутрішня переоцінка до $63 млрд. Klarna – колись найдорожчий фінтех Європи з оцінкою $45 млрд, з останнім раундом вона впала до $6,6. Тривожна тенденція для ринку. Ви не робили внутрішню переоцінку Revolut?

Внутрішньої переоцінки у нас немає. Наша амбіція, що ми будемо набагато дорожчою компанією, ніж зараз.

Коли Revolut вартуватиме $100 млрд?

Маю надію, що за кілька років. Якби деякі події у світі не гальмували економічний розвиток, було б краще. Рік тому ніхто не думав, що буде війна в Україні, ніхто не планував COVID.

2022 рік також буде прибутковим для вас?

Так.

Більш прибутковим за 2021-й?

Поки що не можу сказати, треба буде дивитись.

Нещодавно Микола Сторонський казав, що компанії останніх залучених грошей вистачить на два роки. Коли стане зрозуміло, що Revolut потрібно залучати новий раунд?

На цьому етапі не потрібно.

Тобто ви поки не плануєте новий раунд інвестицій?

Ні.

Є плани щодо IPO?

Ні.

У 2021 році операції з криптовалютами приносили 30–35% доходів Revolut, зараз – 5%. Але в серпні ви набирали в команду людей, які б займалися криптою. Звідки такий оптимізм?

30–35% було тоді, коли зростав крипторинок. Крипта не є головною частиною нашого бізнесу. Ми не стартап, який кидається в крипту, не маючи довгострокових планів. Нині на крипту ми дивимось окремо від решти продукту, немає залежності від неї.

Ви вважаєте, що державам потрібно посилювати регулювання крипторинку? Є сотні мільйонів нових користувачів, які пізнають світ диджиталізованих фінансів, на яких знаходяться сотні тисяч шахраїв.

Так. Регуляція покращує ринок. У людей будуть якісь правила, які скажуть що можна робити, що не можна. Щоб менше було хаосу. Регулятори не створюють ринок, вони реагують на те, що відбувається на ринку.

25 млн клієнтів – це хороший результат для необанку, який працює майже сім років?

Якщо врахувати наші амбіції, то я б сказав, що це початок.

«Я відчув антиукраїнську пропаганду в Росії ще у 2008 році»

Ви памʼятаєте момент, коли дізналися, що Росія напала на Україну?

Ситуація була напружена ще до 24 лютого. За тиждень-два до 24-го ми почали організовувати евакуацію людей. Пропонували тимчасово виїжджати, і якщо нічого не станеться, то повернутися додому. Багато працівників не вірили в напад, тому вчасно не виїхали. Потім ми збирали людей практично по всій Україні. Тривога була настільки високою, що тут команда працювала день і ніч.

Що ви відчули 24 лютого?

Злість. Моя злість на путінський режим ще з 2014 року. А персонально я відчув антиукраїнську пропаганду в Росії ще першого разу, як був у Москві у 2008 році. Я памʼятаю той шок від російських новин.

Минув уже рік, ви спілкуєтеся з багатьма людьми. Війна змінила ставлення до України? Чи зникло уявлення, що Україна – ще одна колишня частина Росії?

Ті, хто мене знає, це зрозуміли досить швидко. Я не політична особа, але щодо історичних і культурних моментів мої знайомі не плутають Україну і Росію.

Вважаєте себе амбасадором України?

У певному сенсі так. Це розуміння зʼявилося перший раз, коли я пішов в українську школу у російськомовному містечку.

Ви вчилися в українській школі?

Останні два класи. Тоді прийшло розуміння, яке суспільство. Діти поза школою розмовляють російською через можливий булінг, якщо розмовляєш українською. А потім приходиш до них додому, і в сімʼях дехто розмовляє українською. Це як прихована культура.

Ви памʼятаєте вашу першу розмову з Миколою коли почалася війна? Хоч ви обидва давно живите у Великій Британії, але рідна країна Миколи нападає на вашу рідну країну. Про що ви говорили?

Передусім у Миколи є родичі в Україні. На той момент не було багато слів, був шок. Перші думки – це родина, близькі люди. Це не ситуація, коли якусь полеміку можна робити.

Ваш батько колишній військовий. Що він думає про цю війну як людина з радянської армії?

Мій батько в Україні. У нього немає неоднозначного ставлення. Він українець та патріот.

Я про те, що російська армія – радянська армія. Можливо, він міг пояснити вам шизофренію, яка звідти йде?

Ці речі я знав ще з дитинства. Мій батько пішов з армії, коли СРСР розпався, бо там багато дивних речей відбувалось.

«Команда Мінцифри України дуже проактивна та швидко вчиться»

Рішення про допомогу Україні і відкриття Revolut для українців – хто його ініціював? Як воно народилося?

Ця була ідея одного з наших працівників, він не українець. У біженців немає документів, важко нормально відкрити рахунок. Ми запустили Revolut для українців за кілька тижнів.

Цікавий приклад швидкого запуску на ринок. Це найшвидший ваш запуск на ринок?

Так, найшвидший. Можна було ще швидше зробити, якісь уроки ми винесли.

Скільки зараз українців користуються Revolut?

Приблизно 450 000 відкритих рахунків. І десь 100 000 активних користувачів.

Ви знаєте щось про український ринок фінтеху? Чули про monobank?

Я сам не користувався, але чув позитивні відгуки. Я якось давно пробував, але не вдалося відкрити.

З точки зору продуктів він швидко розвивається, особливо до повномасштабної війни. Зараз планує вийти на польський ринок. Швидкість реакції на потребу клієнтів схожа на вашу.

Велика різниця в операційній моделі. monobank – технологічний партнер.

Ви слідкуєте за зусиллями України в цифровізації? Мабуть, знаєте Мінцифри, спілкувалися з міністром Федоровим. Як би ви оцінили їхню діяльність?

Так, я спілкувався з Федоровим у нас в офісі. Молодці, дуже проактивні, вчаться швидко. Маркетингова машина – це головна річ там. Усе, що допомагає рухати. І це нетипово. З погляду людини, яка не живе в Україні, відгук від мене був такий, що країні важливо істотно покращити позиції в рейтингу корумпованих країн.

Цифровізація цьому може допомогти?

Сподіваюсь, що так.

«Ілон Маск є маркетинговою машиною, яку іноді заносить»

Три роки тому, коли перший номер Forbes Ukraine вийшов з вами на обкладинці, ми в матеріалі наголошували на вашому трудоголізмі. Досі працюєте до 10-ї без вихідних чи вже стало легше?

Не постійно. У мене режим такий, що я краще працюю о пізній годині. Зараз починаю працювати не раніше 9:30.

Три роки тому ваша частка в Revolut була 5%. Вона такою і залишилась?

Ні, менше. Зараз вона 3%.

Чому ви обрали саме фінтех? Це візіонерське бачення, що саме фінансам найбільше потрібне лікування диджиталізацією? Чи просто прагматичний розрахунок?

Все прагматично. Склалася ситуація на ринку, коли можна було увійти. Після кризи в Європі регулятори жорсткішими стали. Відкрилися можливості для нових гравців із простішим продуктом на електронних грошах. Коли починаєш цим займатися, швидко розумієш, що багато інших проблем на ринку.

Ви мріяли колись стати мільярдером?

Не думав про це взагалі. Це не має для мене значення. Публіка любить такі факти, міряти таким чином.

Хто для вас із глобальних підприємців чи компаній є прикладом?

Зараз конкретного немає. Мені подобалися підходи у відбудові компанії Google, багато добрих речей робили з точки зору організації.

Ви більше за спокійний і зважений підхід, так?

Залежить від ситуації. Я люблю культуру Google, створену ще до того, коли вони стали великою корпорацією. Зараз вона мені, навпаки, не подобається. Добрі умови, де немає вже такої амбіції та мотивації.

Ілон Маск у своїх компаніях створює драйвову або навіть агресивну культуру. Він вам імпонує як підприємець?

У нього є речі, з якими я погоджуюсь, але він тривіалізує багато речей. Якщо прагматично дивитись, він є маркетинговою машиною, але іноді його заносить.

У роботі над матеріалом брала участь Валерія Федорчук.

Матеріали по темі