Санджив Чодгарі народився та виріс в Індії, але освіту здобув у Польщі. Повернувшись на батьківщину, він не знайшов місця для самореалізації. Тому знову поїхав до Польщі, де вирішив розвивати ринок медичних технологій. Чим уже відзначилася його компанія Medinice та які в неї перспективи. Розповідає Forbes Polska.
Санджив Чодгарі народився в індійському штаті Раджастан, де сільське господарство було двигуном місцевої економіки. Єдиним виходом, щоб не працювати в полі, був вступ до медичного або політехнічного університету, розповідав він. У рідному місті Чодгарі не взяли до медичного університету, але його брат дізнався про програму наукової співпраці між Польщею та Індією. Так Чодгарі вдалося отримати стипендію на навчання у Вроцлавському університеті науки і технологій. Там він вирішив вивчати комп’ютерні науки.
Закінчивши навчання в 1987-му, повернувся додому, але ненадовго. П’ять місяців шукав роботу, пригадує, що вимоги в оголошеннях були майже однакові: молода людина з дипломом інженера й магістра ділового адміністрування з досвідом роботи два роки. Враховуючи, що тоді в Індії проживало майже мільярд людей, конкуренція була дуже висока, розповідає Чодгарі. Роботу він усе ж знайшов, але в іншому регіоні, де була інакша мова, ніж у Раджастані.
«Я вирішив повернутися до Польщі. Мені все ще треба було отримати дозвіл від батьків, а це було нелегко. Однак мама дала мені гроші на квиток до Польщі, і я купив квиток в один кінець», – розповідає Чодгарі.
Від найманого працівника до засновника компанії
Повернувшись до Польщі, пішов здобувати докторський ступінь у свою альма-матер, а у Вроцлавській академії економіки вирішив вивчати менеджмент. За словами Чодгарі, він хотів поєднати технічні знання з бізнесовими навичками, бо вже задумувався про власний бізнес. Та поки пішов працювати найманим працівником для отримання досвіду, і через роботу змушений був відмовитися від докторантури.
Спершу Чодгарі працював у компанії, яка надає фінансові послуги, пізніше зайнявся розвитком місцевого провайдера кабельного телебачення.
Як директор Orkla Media Digital Poland Чодгарі дав інтерв’ю Forbes Polska у 2009-му про купівлю компанією Orkla пошуковика та на той час найбільшого місцевого конкурента Google – NetSprint. Нині цей пошуковик не працює.
«Мені дуже подобається працювати над проєктами стратегічно, з урахуванням довгострокової перспективи. Створювати щось тривале, довговічне. Мені нецікаво керувати бізнесом лише для того, щоб хтось його пізніше продав заради прибутку», – зізнається Чодгарі.
Таким стратегічним проєктом для Чодгарі стала компанія Medinice, яку він заснував у 2012-му. Як розповідає підприємець, сталося це після зустрічі з професором Пьотром Сувальським, авторитетним польським кардіологом.
До заснування Medinice Чодгарі також інвестував у кілька компаній, зокрема у Farmaline, яка займалася імпортом ліків з Індії.
Бізнес-модель Medinice: коли очікувати доходи
У розмові про Medinica Чодгарі нахвалює п’ять своїх «флагманських» продуктів, які готуються до випуску. Ось вони (у порядку запланованого випуску на ринок):
- PacePress – автоматичний бандаж, призначений для мінімізації ускладнень після хірургічних процедур (наприклад, встановлення кардіостимулятора).
- MiniMax – електрод для хірургічної абляції з можливістю 3D-мапування (процедура, яку використовують у лікуванні аритмії); оскільки для його використання не потрібен рентген, він підходить вагітним жінкам.
- CoolCryo – кріоаплікатор для хірургічних кріоабляцій за температур до -190℃ (наприклад, при лікуванні фібриляції передсердь).
- AtriClamp – інноваційна технологія для закривання вушка лівого передсердя (для зменшення ризику інсульту та інших ускладнень у пацієнтів із фібриляцією передсердь).
- EP Bioptom – так званий електрофізіологічний діагностичний електрод для ендоміокардіальної біопсії (приміром, після трансплантації серця).
З Medinice є одна проблема: компанія не приносить прибутку. Чодгарі визнає, що з часу заснування вона ніколи не була прибутковою. Акції Medinice котируються на Варшавській фондовій біржі, і вона повідомляє про збитки щокварталу; у другому кварталі 2023-го збитки склали 1,6 млн злотих.
Чодгарі ж це проблемою не вважає. Навпаки, витрачати гроші без отримання прибутків – це частина стратегії бізнесового розвитку Чодгарі.
«Наша бізнес-модель заснована на тривалих інвестиціях у дослідження і розробку. Поки ми не продамо право на продаж наших продуктів у формі ліцензії чи патенту, ми не побачимо доходів. Це нормально для нашої стадії розвитку. За нашими оцінками, комерціалізація першого продукту має відбутися впродовж 6–12 місяців. Тоді ми зможемо вийти в нуль, а потім і потроху отримувати доходи», – пояснює Чодгарі.
Він також додає, що неправильно припускати, що ті, хто інвестували в компанію, втратили гроші. «Інвестори, які вклали в нас гроші у 2017-му і 2018-му, збільшили свій капітал у кілька разів. Ми сподіваємося, що наш подальший розвиток підвищить вартість інвестицій наших поточних інвесторів. Але наша головна мета – це допомогти пацієнтам», – розповідає Чодгарі.
Інвестиції в медтех
Той факт, що Medinice повідомляє про збитки, очікуючи на доходи в майбутньому від продажу готових продуктів, не дивує Сильвію Яськевич, аналітикиню в Dom Maklerski Banku Ochrony Środowiska, яка спеціалізується на компаніях медичного сектору.
«Я б здивувалася, якби було навпаки, – каже Яськевич. – Індустрія біологічних і медичних технологій вирізняється тим, що вони довго інвестують у нові проєкти і не отримують доходи. Доходи у формі одноразової виплати надходять від продажу прав на остаточний продукт».
Це і збирається робити Чодгарі. Дані, якими він поділився, показують, що Medinice можна не боятися втратити ліквідність до комерціалізації одного з продуктів. В результаті продажу акцій компанія мала отримати 50 млн злотих, а гранти Євросоюзу дали ще 5 млн злотих.
Витрати на дослідження й розробку очікуються в межах 30–35 млн злотих. Згідно зі звітами, станом на кінець другого кварталу 2023-го на рахунку Medinice майже 18 млн злотих капіталу.
Вартість сектору медичних технологій
Бандаж PacePress, перший продукт Medinice, уже проходить клінічні випробування, а його сертифікація запланована на останній квартал 2023-го. Клінічні випробування MiniMax і CoolCryo мають початися наприкінці цього року, а сертифікація – в останньому кварталі 2024-го.
Вищезгаданий кардіолог Сувальський, який є головою наукової ради Medinice, у пресрелізі каже: «Коли ми розробляємо наші проєкти, то перш за все зосереджуємося на потребах пацієнтів і лікарів. CoolCryo має на меті не лише скорочення тривалості операцій на серці і їхньої вартості, а й найголовніше ефективність і безпеку. Забезпечити усе це допомагає рідкий нітроген, який досягає температур до -190℃».
Згідно з даними Polish Investment and Trade Agency, польський сектор медтеху (найбільший ринок медичних приладів у Центральній і Східній Європі) у 2020-му оцінювали у $11 млрд, а у 2024-му очікується, що він виросте до $13,8 млрд. Але Medinice націлена на світовий ринок серцево-судинних хвороб, який (згідно з даними, які надала компанія) у 2022-му сягнув $146,4 млрд і продовжить рости щорічно на 2%.
Чодгарі не приховує, що хотів би, щоб Medinice отримала шматок від цього ласого пирога. Він також сподівається, що технології його польської компанії колись з’являться і в його рідній Індії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.