Державна система екстреного інформування має попереджати про небезпеку, але натомість провокує здебільшого шквал мемів у соцмережах. Держоргани перекладають відповідальність одне на одного, а українці дізнаються про загрози із волонтерських застосунків та Telegram-каналів. Що відбувається?
«І настане час, коли одна ДСНС надішле сповіщення. І мільйони відповідатимуть: ядерка?», – написав 7 липня у Twitter український стендап-комік Макс Вишинський. Тієї п’ятниці він, як і тисячі киян отримав на телефон екстрене сповіщення про повітряну тривогу від імені Київської міської військової адміністрації (КМВА). Ситуація повторилася 11 липня і знову викликала купу жартівливих й подекуди іронічних постів у соцмережах. У чому проблема?
У обох випадках тривогу оголошували через зліт російських винищувачів МіГ-31К з аеродрому Саваслейка у Нижегородській області. Ці літаки можуть бути носіями надзвукової ракети «Кинжал». І хоча практика показала, що українські сили ППО можуть ефективно нищити ці ракети, за протоколом тривога оголошується по всій країні щойно ці винищувачі підійматися у повітря.
Протягом червня 2023-го «МіГи» спричиняли всеукраїнську тривогу тричі, із початку липня – чотири рази. Однак екстрене оповіщення отримали лише жителі Києва й лише двічі – 7 та 11 липня. У ті ж дні Повітряні Сили знищили над Україною 38 «шахедів», вертоліт, вісім розвідувальних та ударних БПЛА, проте про ці загрози попереджали лише стандартні сигнали тривоги.
Чому система Cell Broadcast, яка дозволяє миттєво розсилати сповіщення на телефони, поки продукує меми замість попереджень?
Що таке Cell Broadcast?
Cell Broadcast (CB) – технологія, що дозволяє миттєво розсилати важливі повідомлення на мобільні телефони, під’єднані до тієї чи іншої базової станції мобільного оператора. Охоплення можна налаштувати вибірково – від усієї країни до окремих міст чи районів. На відміну від SMS такі сповіщення можна розсилати одразу великій кількості абонентів незалежно від того, послугами якого оператора вони користуються, чи мають покриття або навіть активовану SIM-картку.
Завдяки швидкості Cell Broadcast використовується для екстрених оповіщень про природні катаклізми, техногенні катастрофи, пошуку зниклих людей тощо. У різних конфігураціях технологія імплементована у США, деяких країнах Європи, Азії тощо.
Що не так зі «сповіщенням ДСНС»
Впроваджувати Cell Broadcast в Україні почали ще восени 2021-го, проте проєкт не встигли завершити до російського вторгнення. Після кількамісячної перерви Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) відновила роботи і запустила тритижневе тестування у вересні 2022-го. За підсумками тестів екстрені сповіщення отримували 67% абонентів мобільного зв’язку.
Бойове хрещення сталося вже за місяць. 11 жовтня «сповіщення ДСНС» повідомило українців про масовану ракетну атаку – другу у серії «блекаутних» російських обстрілів. Тоді сили ППО ліквідували два десятки крилатих ракет та 13 «Шахедів», свідчить звіт Повітряних сил.
У «бойовому режимі» система мала запрацювати у листопаді 2022-го, охоплення – збільшитися до 80%, розповідав в інтерв’ю Forbes заступник голови ДСНС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Примуш.
Скриншот користувача @ermineah / Twitter
За задумом, сповіщення мають попереджати про будь-які надзвичайні ситуації – від хімічної загрози до негоди та повітряних тривог. «Завдання системи – коротко поінформувати про загрозу і першочергові дії: радіаційна загроза, здійснюється евакуація в такому-то місці», – казав Примуш.
Однак систематичних сповіщень від ДСНС з того часу не було. А державні органи, вочевидь, не можуть визначитися, хто за неї відповідає. Принаймні, у столиці. У КМВА та «цивільній» КМДА причетність до розсилок відкидають.
Текст сповіщення і підпис до нього формує відповідальний за оповіщення структурний підрозділ ДСНС, відповіла на запит Forbes прессекретарка КМДА Катерина Баранова. «Система екстреного оповіщення належить до компетенції саме ДСНС», – вторить речник КМВА Владислав Бичок.
Коментувати технічні аспекти роботи системи екстрених оповіщень у столичній адміністрації відмовляються «в інтересах національної безпеки». У Києві запит на активацію системи оперативного інформування подає підрозділ з питань цивільного захисту при КМВА. Виконує її відповідний підрозділ ДСНС, каже Баранова.
Скриншот користувача @mamka_tut / Twitter
Версія рятувальників інакша – відповідають за розсилку оперативні чергові ОВА та КМДА. Систему передали на місця вже давно, стверджує керівниця відділу взаємодії із ЗМІ та комунікацій з громадськістю ДСНС Оксана Трухачова. Forbes надіслав ДСНС детальний запит, однак не отримав відповіді на момент публікації матеріалу.
Скільки коштувала Cell Broadcast Україні
За останніх півтора року у системі Prozorro є дані про закупівлі для оновлення налаштування й монтування систем оповіщення на майже 900 млн грн, йдеться у червневому дослідженні громадської організації DoZorro. Близько 190 млн грн із цієї суми – витрати на розбудову саме нових рішень. Проте витрати саме на Cell Broadcast не розголошуються.
Компанія, яка розгортала схожу систему в Австралії та Німеччині, виставила цінник у $5 млн, розповідав Примуш у жовтні 2022-го. Але бюджетні кошти на проєкт не витрачалися. «Усе це робилося зусиллями нашої служби та наших партнерів, які нам безкоштовно це допомагали робити», – розповідав він тієї осені інформагенції УНН.
Партнери – насамперед «велика трійка» мобільних операторів. «Київстар», Vodafone та lifecell розгортали систему разом із ДСНС та мали налаштувати, а часом і оновити мережеве обладнання.
Втім, схоже, що загальнодержавна система екстрених сповіщень все ще не працює «у бойовому режимі». Столична влада повідомить мешканцям про початок та алгоритми використання цієї системи, коли всі документи, що регламентують її роботу будуть затверджені на державному рівні – йдеться у відповіді КМДА. Хто працює замість неї?
Волонтерські застосунки та анонімний Telegram
Столична влада рекомендує киянам слідкувати за сповіщеннями про сигнал повітряної тривоги через застосунок «Київ цифровий» та офіційний канал у Telegram. Є й всеукраїнські продукти – безкоштовні волонтерські додатки, що з’явилися у перші тижні повномасштабної війни.
Серед найпопулярніших – «єТривога» від студії Wild Pluto, який підтримує команда з дюжини айтівців, та «Повітряна тривога» від технокомпаній Ajax Systems та Stfalcon. Останній на липень 2023-го скачали 15 млн разів, казав директор із маркетингу в Ajax Валентин Гриценко у інтерв’ю Fast Company. До того ж, з березня 2022 року Google додав функцію оповіщення про повітряну тривогу в усі смартфони, які працюють на базі операційної системи Android в Україні. Щоправда система не завжди надсилає сповіщення під час повітряної тривоги, розповіли Forbes три користовача Android, які періодично отримують сповіщення від Google.
Вчасне попередження про небезпеку зменшує кількість жертв серед цивільних на 35-45%, свідчить спільне дослідження Мічиганського й Чиказького університетів та дослідницької компанії Ipsos. Проте, застосунки й офіційні соцмережі місцевої влади повідомляють лише про початок і відбій тривоги, зрідка – про характер небезпеки. Натомість зʼявилася ціла ніша так званих моніторингових Telegram-каналів, які детально повідомляють, чим та які саме території обстрілюють росіяни.
Один з найбільших – створений у квітні 2022-го «Николаевский Ванёк». 19 липня канал перетнув позначку у мільйон підписників.
«Я співпрацюю зі всіма українськими спеціальними службами чи військовими формуваннями, які беруть участь у війні, – розповідав автор у інтерв’ю Kyiv Post. – А цілком можливо, що і сам є членом якоїсь із цих організацій». Час від часу «Ванька» цитує і підміняє на чергуваннях інший військовий інфлюенсер – очільник Миколаївської області Віталій Кім.
Аудиторія інших моніторингових каналів скромніша. На волонтерський Monitor, що спеціалізується на OSINT-спостереженнях за ворожою авіацією, підписано понад 366 000 користувачів. Канал «Чому тривога | Радар» – його автор стверджує, що служить у ППО на північному напрямку – має понад 140 000 читачів.
У березні 2023-го проти моніторингових каналів виступив речник Повітряних сил Юрій Ігнат – буцімто вони допомагають виявляти ворогу слабкі місця ППО. У ефірі телемарафону він навіть пригрозив адміністраторам кримінальною відповідальністю. Ті у відповідь влаштували нетривалий страйк, проте за кілька тижнів повернулися до попередньої активності.
Крапку в протистоянні, схоже, поставив президент України. «Щоночі замість того, щоб нормально засинати, наші люди перевіряють у новинах, чи є попередження, що російська бомбардувальна авіація йде на рубежі запуску ракет над Каспійським морем чи деінде», – заявив Володимир Зеленський в середині червня у промові перед членами Федеральних зборів Швейцарії. Того ж дня «моніторинговим» став офіційний Telegram-канал Повітряних сил ЗС України, що тепер теж повідомляє детально попереджає про запуск «Шахедів» та ракет. Наразі він має понад 310 000 читачів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
