Засновники українського стартапу Esper Bionics мріють апгрейднути людські тіла, але поки що вчаться повертати їм втрачені можливості. Чи вийде побудувати великий бізнес на біонічних протезах?
Новий номер журналу «Forbes Україна»
Цей матеріал із останнього номера Forbes. Придбати його із безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: 50 найбільших експортерів країни, вісім детальних кейсів вдалої експансії, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та все про ШІ-лихоманку.
«До того, що руки немає, звикаєш швидко, каже військовий медик Дмитро. – Коли тобі повертають можливість користуватися рукою, це нереальні відчуття», – продовжує він.
У 2022‑му Дмитро втратив кінцівку, евакуюючи пораненого з поля бою. Освоївши біонічну кисть від стартапу Esper Bionics, медик повернувся на фронт.
Восени 2022 року журнал Time назвав продукт Esper Hand протезом з дивовижною точністю й одним із найкращих винаходів людства. Також в активі – престижна дизайнерська премія Red Dot і третє місце міжнародного змагання Innovation World Cup.
Нагород і відзнак у стартапу чи не більше, ніж клієнтів, – у січні 2023‑го їхні протези були у десятка пацієнтів. Ні серійного виробництва, ні системних продажів у Esper Bionics наразі немає. Але є великі амбіції засновників: через два роки буде готовий повноцінний протез ноги, через п’ять – перші імпланти для вдосконалення людського тіла, каже співзасновник і CEO Esper Bionics Дмитро Газда, 36.
Які шанси, що цей на перший погляд фантастичний план стане реальністю?
Дивна суміш людей та ідей
«Ми створюємо модульний протез, щось на кшталт конструктора, що підлаштовується під окремі випадки», – розповідав Газда у квітні 2019‑го, презентуючи стартап у фіналі інженерного конкурсу Vernadsky Challenge. MVP – мінімально життєздатний продукт – на момент презентації був готовий лише на 70%. Та заснований за пів року до цього Esper Bionics вже ж отримав головний приз конкурсу – 1 млн грн.
Суддів переконала ідея команди використовувати технології машинного навчання для керування протезом, каже голова журі Vernadsky Challenge Михайло Рябоконь.
Esper Hand – роботизована рухома кисть із 288 деталей – найпомітніша, але не єдина частина продукту. Протез керується набором від двох до 16 електроміографічних датчиків. Вони кріпляться на передпліччя, плече чи груди людини, зчитують імпульси від м’язів і передають «команди» роборуці.
Третя складова продукту – програмне забезпечення з алгоритмами, що аналізують зібрані дані й постійно вдосконалюють керування. «Протез навчається, підлаштовується під поведінку користувача», – пояснює СЕО стартапу.
Освіта Газди – чи не єдине, що пов’язує засновників Esper Bionics із медициною. Випускник київського медичного університету ім. Богомольця та серійний підприємець, Газда вірить, що людський організм можна прокачати за допомогою електроніки. Протягом найближчих 30 років більшість людей матиме вживлені у тіло імпланти, що покращують здоров’я та якість життя, постійно повторює він. А біонічні протези – перший етап у розробці технологій майбутнього.
Його ідею розділяють кофаундери – економістка Анна Белеванцева, 28, та колишній юрист, який знайшов покликання в інженерії, Ігор Ільченко, 32.
Засновники Esper Bionics: Дмитро Газда, 36, Анна Белеванцева, 28, Ігор Ільченко, 32. Фото надано пресслужбою Esper Bionics
Інвесторів Esper Bionics відсутність профільної освіти й релевантного досвіду в більшості засновників не злякала. Крім призу від «Ноосфери» та кількох грантів від Українського фонду стартапів (UFS), Google, американського Alchemist, Esper Bionics залучив два венчурних раунди від українського фонду SMRK. Останній – вже у розпал війни, влітку 2022‑го.
Стартап не розкриває суму залучених інвестицій. На основі публічних даних і опитування учасників венчурного ринку Forbes оцінює обсяг «піднятих» грошей до $3 млн. Це скромний бюджет для серйозної хардверної розробки. Для порівняння: у дев’ятирічного британського конкурента українців Open Bionics інвестовано втричі більше – $8,9 млн, за даними Crunchbace.
Газда не коментує розрахунки Forbes. «Я не хочу, щоб конкуренти на ринку США якимось чином цим скористались», – пояснює він. «Ми поважаємо це рішення», – каже засновник SMRK Олександр Косован, додаючи, що його фонд наразі – найбільший акціонер серед інвесторів. Зазвичай SMRK отримує не більше 20–25% у портфельних компаніях, середній чек – $750 000.
Українськість стартапу дозволяє робити більше за менші гроші, каже партнер SMRK Влад Тісленко. Esper Bionics – третій хардверний стартап у портфелі фонду. Перший – розробник охоронних систем Ajax Systems Олександра Конотопського – успішний. Компанію з продажами у понад 100 країн світу і виторгом близько $200 млн опитані Forbes інвестаналітики восени минулого року оцінювали у $400–800 млн.
Виробнику протезів, щоб претендувати на такі досягнення, потрібно почати серійне виробництво і продажі. Який шлях до цього?
Батьки-засновники
Хто стоїть за надсучасними протезами
Дмитро Газда, 36
СЕО
Освіта: Медичний університет ім. Богомольця
Анна Белеванцева, 28
Операційна директорка
Освіта: КНЕУ
Ігор Ільченко, 32
Директор з продукту
Освіта: Юридичний університет ім. Ярослава Мудрого
Борис Лобанов, 34
Екскофаундер, акціонер
Освіта: Полтавська політехніка
Діабет, рак і війна
Увесь світовий ринок протезування й ортопедії у 2021‑му становив $6,3 млрд, підрахували в американській консалтинговій компанії Grand View Research. Частка протезів рук – майже $790 млн. Та за чотири роки це вже буде ринок на $2,2 млрд, прогнозують аналітики ResearchAndMarkets. Зростання «забезпечать» діабет, рак, судинні патології – найпоширеніші причини нетравматичних ампутацій.
Війна створила чималий ринок біонічних протезів в Україні. Військові хочуть скоріше повернутися до активного життя, каже Антоніна Кумка, співзасновниця ініціативи Protez Hub. Пропозиція теж є. «Ми мали декілька розмов із зарубіжними виробниками, що хочуть зайти на український ринок», – каже Кумка.
Точна кількість українців з ампутаціями невідома, дані щодо поранених військових будуть засекречені як мінімум до кінця війни. Але рахунок вже йде на тисячі, каже СЕО Superhumans Ольга Руднєва. Це благодійний проєкт, що будує у Львові реабілітаційний центр за $50 млн на пожертви Річарда Бренсона, Фонду Говарда Баффета та інших донорів.
Superhumans планує допомогти 3000 пацієнтів за перші два роки роботи. Проєкт співпрацює з гігантами протезування – ісландським Össur, німецьким Ottobock, британським Open Bionics. Вибір прагматичний: у них налагоджене виробництво та обслуговування протезів.
Вирішальний рік
Засновники Esper Bionics робити бізнес на батьківщині не планують. Заробляти від самого початку збиралися в США, каже Газда. Тут живе близько 1,9 млн людей із ампутаціями. Приріст – 185 000 нових випадків на рік, свідчить звіт National Health Interview Survey and Vital Statistics (NHIS). Перепустку на американський ринок – схвалення FDA – Esper Hand отримав ще у серпні 2021‑го.
Ця сертифікація коштує $10 000 на рік і дозволяє продавати протези через страхові компанії, каже операційна директорка Esper Анна Белеванцева. Ціна Esper Hand у базовій комплектації у США – $22 000. На американському ринку є і дешевші біопротези. Газду це не лякає. По‑перше, 90% витрат американського пацієнта покривають страховики, каже він. По‑друге, найсерйознішими конкурентами засновники Esper вважають компанії Össur, що має лінійку роботизованих рук i‑Limb, та Ottobock. Розробка останнього – Michelangelo Hand – вважається однією із найпросунутіших у світі, у топовій комплектації коштує до $70 000.
Скільки коштують біонічні протези? Фото: надано пресслужбою Esper Bionics, Open Bionics, Ottobock, Össur, Psyonic
«Щодо програмного забезпечення вони поки що відстають, але мають величезний ресурс», – каже Газда.
Український стартап вже підписав контракти з чотирма протезними клініками в США і чекає наміченого на кінець лютого 2023‑го завершення бета‑тестів – відтоді можна буде повноцінно продавати протези через страхові компанії.
Раніше компанії доводилось переносити старт продажів. Продукт був готовий наприкінці 2021‑го, каже Белеванцева. Завадила війна, евакуація українського виробництва з Києва до Івано‑Франківська, а потім повернення у столицю.
Наявні пацієнти придбали роборуки у приватному порядку, каже Белеванцева, але найменші негаразди із проданим через страховиків протезом можуть коштувати стартапу репутації. Тож тестування продовжили до кінця лютого 2023 року.
Опісля на компанію чекає чи не головніший бізнес-тест – масштабувати виробництво.
Наразі протези Esper Hand – штучний товар, який по одному збирають у Києві з імпортних комплектуючих. «Серійне виробництво – це завжди велика складність», – каже Тісленко, додаючи, що впоратися із цією проблемою стартап має протягом 2023‑го.
Об виробництво вже спотикнувся український конкурент Esper – компанія Versi Bionics. Стартапу, що розробляє наддешеві біонічні кисті суто для українського ринку, не вдалось знайти інвестора, який би профінансував $400 000 на запуск виробництва. «Ніхто не хоче вкладати гроші у проєкти, що не відразу принесуть дохід», – нарікає засновник Versi Bionics Сергій Томуз.
Маючи гроші від SMRK, Esper Bionics почне збирати першу масову партію із 40 протезів вже у березні 2023‑го. Мета – вийти на виробництво 200 одиниць на рік, потім – на 1000, каже Газда.
Восени 2022 року журнал Time назвав продукт Esper Hand протезом із дивовижною точністю й одним із найкращих винаходів людства. Також в активі – престижна дизайнерська премія Red Dot і третє місце міжнародного змагання Innovation World Cup. Фото: обкладинка журналу Time
Продавати «мізки», а не руки
На початку 2023 року в команді Esper Bionics 25 співробітників, які працюють в Україні, Німеччині та США. Штаб‑квартира й менеджмент – у Нью‑Йорку, основна розробка – у Києві, невеликий R&D‑центр у Берліні має стати базою для європейської експансії.
Бізнес‑модель Esper Bionics передбачає дохід не тільки від продажу біопротезів. «Мозок» Esper Bionics – програмна платформа із машинними алгоритмами – може бути ціннішим за робокисть. «Це один з ключових факторів капіталізації компанії», – підтверджує Тісленко. Її можна продавати як окреме рішення іншим виробникам біонічних протезів або навіть немедичних гаджетів, наводить приклад Белеванцева.
Та спершу софт треба дотренувати на даних про поведінку реальних пацієнтів. Щоб вийти на принципово новий рівень, знадобиться принаймні 200 користувачів, каже Газда.
Ті самі дані пацієнтів будуть використовуватися для нових типів продуктів, у тому числі розумних імплантів, каже Тісленко. Присутність у цій галузі таких гравців, як Neuralink Ілона Маска, Газду не бентежить. Ідея Маска – вживлювати електроніку в людський мозок. Засновники Esper роблять ставку на інший розвиток подій – імпланти в периферійній нервовій системі та біля м’язів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
