Мінцифри представило Білу книгу регулювання штучного інтелекту в Україні. Вона передбачає прийняття аналога європейського AI Act і створення регуляторного органу. Чому регуляція ШІ потрібна? На що здатна ця технологія та чому Україна може очолити ШІ-гонку? Своїми думками поділився Дмитро Шоломко, який 17 років керував українським офісом корпорації Google
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
У дитинстві я мріяв стати рок-зіркою. Заробивши у підлітковому віці перші невеликі гроші, придбав бас-гітару та вивчив прості акорди. Пізніше зі шкільними друзями створили гурт, почали щось награвати.
Моя музична кар’єра закінчилася швидко: у мене не було музичного таланту. Були ідеї, енергія, але елементарного таланту – ні. Тож ідею довелося закинути більше ніж на 25 років.
Зараз у мене знову з’явився шанс створювати музику. І дав мені його штучний інтелект. Використовуючи кілька ШІ-помічників (мій улюблений Udio), я можу втілювати свої ідеї у справжню музику, яка навіть подобається моїм друзям. Послухати можна тут.
ШІ допомагає створити текст, аранжування, побудувати структуру музичної композиції на базі мого замовлення, вибрати співаків та інструменти, а також «запакувати» пісню у гарний дизайн і просувати її в мережі.
Рок-зіркою я вже не стану, але моя дитяча мрія фактично збулася.
Можливості ШІ
Штучний інтелект ніколи не був просто іграшкою чи інструментом для створення текстів, малюнків і пісень. Технологія давно вміла розв’язувати комплексні проблеми в багатьох індустріях, перш ніж «публічно» про себе заявити.
Попереду всіх в адаптації ШІ йдуть міжнародні технологічні компанії Meta, Google, Amazon, Microsoft. Вони створюють власні ШІ-системи, як-от Meta.ai чи Gemini. Вони запроваджують їх у свої продукти. Наприклад, Google вже кілька років використовує спеціалізовані рішення на базі штучного інтелекту для покращення роботи «Перекладача» та «Навігації».
Утім ШІ використовують не лише технологічні компанії. Його активно адаптує у процеси банківська та фінансова індустрії, передусім для оптимізації внутрішніх процесів, таких як KYC та оцінка ризиків, а також у процесах автоматизації спілкування з клієнтами (чат-боти, онлайн-допомога).
Логістична сфера та сільське господарство залучають ШІ для оптимізації використання ресурсів і планування маршрутів, а також керуванням складами. ШІ виконує ці завдання ефективніше, ніж людина. Також можливостями ШІ-розробок вже користуються креативні індустрії та медіа.
Ризики ШІ
Є кілька ризикових моментів використання та вдосконалення ШІ-технології. Наскільки етично використовувати ШІ-сервіси у прийнятті рішень щодо людей? Чи достатньо забезпечене розуміння, як працює ШІ? Як навчають моделі й на яких даних? Яка відповідальність за помилки ШІ? Як зробити так, щоб системи не дискримінували людей і не маніпулювали ними, як у випадку з ШІ-діпфейками?
Деякі країни вже запровадили або готуються впровадити суворе регулювання ШІ та обмежують його «безконтрольний» розвиток. Наприклад, у березні Європарламент ухвалив перший у світі закон про регулювання штучного інтелекту AI Act. Велика Британія, Японія, Канада, Китай розробляють власні плани, серед яких контроль за найбільш передовими ШІ-технологіями й спроби переконати інші держави прийняти їхні правила.
Частково це правильне рішення: технологія революційна, повна відсутність контролю може мати руйнівні наслідки для всієї планети. Наприклад, якщо ШІ вже зараз може вирішувати, кого кредитувати банкам, що буде, коли його використовуватимуть судді для ухвалення рішень кого карати і як?
Безконтрольне використання ШІ в багатьох індустріях, передусім креативних, може призвести до фактичного їх знищення і залишити Землю без талановитих акторів, художників, музикантів. Не згадуючи вже про інші галузі промисловості, в яких людство фактично ризикує залишитися взагалі без роботи.
Однак у регулюванні подібної технології варто дотримуватися балансу між заборонами та можливостями, спробами побудувати щось нове невідоме і відповідальною поведінкою, яка базується на етичних принципах.
Не можна просто все забороняти, бо це призведе до стагнації в інноваціях і уповільнення розвитку світу. Крім того, повністю все заборонити неможливо. Завжди знайдеться той, хто буде щось робити за межами контролю, що напевно буде стимулювати використовування цих технологій у нелегальній і кримінальній діяльності.
Наприклад, ШІ вже дуже активно використовується у шахрайстві. Розвиток цих методів використання технології неможливо простежити або проконтролювати. Саме тому не можна давати й повну свободу дій, що зазвичай закінчується анархією, криміналом і розвалом систем.
Роль України у глобальному розвитку ШІ
Українці – у перших рядах з розробки рішень на базі ШІ та самих мовних моделей у світі. Спеціалісти з України займають провідні керівні посади в міжнародних компаніях, які розробляють такі рішення. В Україні працює низка ШІ-компаній, наприклад, ШІ-платформа для аналітики соціальних медіа YouScan, маркетплейс репетиторів Preply. Є й такі, що інвестують у ШІ-проєкти, наприклад, Roosh, TA Ventures, SMRK.
Склалися умови, щоб Україна не тільки була одним із піонерів використання ШІ у світі, а й стала лідером галузі. Що в нас є?
- Талановиті та висококваліфіковані інженери.
- Вартість розробки будь-яких програмних продуктів, зокрема ШІ, в Україні нижча, ніж у більшості розвинених країн світу. Наприклад, середня вартість роботи програміста в України приблизно в чотири рази нижча, ніж у США. Податки тут також нижчі, що створює умови для розбудови технологічних корпорацій.
- Українське суспільство й уряд є технологічними та відкритими до інновацій. Це доведено багатьма прикладами впровадження нових інноваційних продуктів, де Україна значно швидше адаптувала і використовувала їх із користю, ніж це ставалося на інших ринках.
Я був свідком таких ситуацій не один раз на своїй колишній роботі. Наприклад, рівень використання безпровідних платіжних технологій в Україні є одним із найвищих у світі. Набагато вищим, ніж у багатьох розвинених країнах. Рівень використання genAI-продуктів має ту саму тенденцію, що і платежі.
- Велика внутрішня потреба в сучасних рішеннях. Україна бореться за своє існування з ворогом, який значно більший та економічно розвинутіший. Технологічні рішення допомагають нормально працювати і підтримувати економіку. Багато компаній переходять на віддалене обслуговування своїх клієнтів через інтернет і відеорішення, щоб оптимізувати витрати на підтримку роботи офісів під час відключень світла.
Електронна комерція та доставка товарів поштою через використання мобільних додатків чудово зростають на тлі дуже ускладненого переміщення людей по країні й неможливості регулярно відвідувати торговельні заклади через проблеми з безпекою. Також вони активно використовуються у MilTech. Це сектор українського IT, який зростає найшвидше.
- Відносна відсутність регулювання ШІ. Україна у 2020-му прийняла Стратегію розвитку штучного інтелекту до 2025-го, яка окреслює основні напрями та регулювання індустрії в країні. Вона поки що лише передбачає розробку законодавства, і до цього процесу можуть долучитися будь-які експерти і представники бізнесу.
Ці всі фактори створюють умови розбудови ШІ-бізнесів в Україні. Але ситуація може змінитися – в Україні дуже часто довгострокова стратегія розвитку залежить від тактичних завдань в актуальному часі і змінюється при зміні людей при владі.
Варто прямо зараз почати засвоювати ШІ, створювати нові компанії, інтегрувати технології до вже тих, що є, та починати захоплювати світ. Поки хтось не прийде і не заборонить вам це робити.
Якщо у вас немає амбіцій захопити світ, можна просто почати втілювати мрії чи реалізовуватися там, де раніше не вдавалося. Наприклад, створювати музику, яка буде подобатися вашим друзям.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
